КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-380/09 Головуючий у 1 інстанції Зіміна В.Б.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Ситникова О.Ф.,
Хрімлі О.Г.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва на постанову Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва про зобов’язання відповідача перерахувати державну соціальну допомогу, як дитині війни,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась з позовом до УПФ України в Подільському районі м. Києва про визнання відмови протиправною, зобов’язання здійснити нарахування щорічної державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 рр.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 13.03.2009 року позов задоволено частково, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 як дитині війни щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.06 року по 31.12.2008 року загальною сумою 3891 (три тисячі вісімсот дев’яносто одна) грн. 90 коп.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в позові.
Заслухавши у засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 (далі – Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким визнавались некоституційними деякі статті та положення відповідних Законів України «Про Державний бюджет на 2007 рік» і «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема такими, що не відповідають Конституції України визнавались ті норми, якими скасовувалось або змінювалось положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей України», в своїх рішеннях Конституційний Суд України зазначав, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається, а відтак вважав за необхідне частково задовольнити позовні вимоги про перерахунок недоплаченої щомісячної 30 % надбавки до пенсії позивача як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зобов’язавши відповідача нарахувати позивачу доплату до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195 в розмірі 3891,90 грн.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає за можливе погодитись лише в частині задоволених вимог за періоди з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року виходячи з наступного.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489 (далі – Закон № 489), зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, ст. 111 Закону № 489, встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.07 № 6-рп/2007 року (далі – Рішення КС України), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Крім того, підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Вказаними Рішеннями Конституційного Суду України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
А відтак, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
В свою чергу, вимогами ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Щодо частини позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 30.11.2007 року, то колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на слідуюче.
Частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, який встановлено в один рік.
Частиною першою статті 100 КАС України передбачено, що пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В запереченнях проти позовної заяви (а.с. 21-23), представник відповідача наполягав на застосуванні до вказаних правовідносин наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, а позивач з даним позовом звернулась в грудні 2008 року, поважних причин пропуску строку не вказала, тому висновки суду першої інстанції щодо можливості задовольнити позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 30.11.2007 року, колегією суддів визнаються такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача згідно з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мініміальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 року по 30.11.2007 року не можна визнати законною і обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України.
Так як суд першої інстанції, при вирішенні частини позовних вимог за періоди з 01.01.2006 року по 30.11.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, згідно з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мініміальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 01.01.2006 року по 30.11.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, яким в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва задовольнити частково.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2009 року в частині задоволених позовних вимог за періоди з 01.01.2006 року по 30.11.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року скасувати, постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В іншій частині постанову змінити, доповнивши її резолютивну частину слідуючим абзацом.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_5 як дитині війни щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________В.С. Заяць
_____________________О.Ф. Ситников
_____________________О.Г. Хрімлі
- Номер: 2-а-380/09
- Опис: про ст. допомоги
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-380/09
- Суд: Глухівський міськрайонний суд Сумської області
- Суддя: Заяць В.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.10.2017
- Дата етапу: 06.10.2017