КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-39627/08 р. Головуючий у першій інстанції: Галацевич О.М.
Доповідач: Ситников О.Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
Ситникова О.Ф.,
Зайця В.С.
Коротких А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 04 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 04 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено частково, а саме:
Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щодо невиплати позивачці щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до розмірів, визначених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира зробити перерахунок призначеної і виплаченої ОСОБА_5 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з грудня 2007 року по лютий 2008 року включно та виплатити їй за вказаний період допомогу в сумі 932,51 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк від інших осіб не надійшло.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Позивач не працювала і не є застрахованою особою на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Догляд за дитиною здійснюється матір’ю. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась позивачці з врахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік". Заява позивачки про проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в межах, встановлених законодавством, відповідачем залишена без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення п. 14. ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік», тому, з цього часу відновлено дії ст.12 та ч 1ст. 15 п. 3 розділу УШ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановленого розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними, а саме - положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» які втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України, тому позов підлягає частковому задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції в цілому погоджується з такими висновками суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують вказаних висновків суду, проте зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні спору та постановці рішення невірно визначений спосіб захисту порушених прав позивача.
Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України.
В резолютивній частині рішення судом першої інстанції зазначено конкретну суму, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок погашення заборгованості, що не відповідає вимогам ст. 162 КАС України, а також не вказано норму закону за якою нараховується сума грошової допомоги та період часу за який потрібно зробити перерахунок.
Частиною 2 статті 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
З урахуванням вищевикладеного, постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення з відповідача конкретної суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки нарахування вказаних сум грошової допомоги входить до виключної компетенції суб’єкта владних повноважень визначеною законодавством, тому в даному випадку повинен бути застосований такий спосіб захисту прав громадянина, як зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира задовольнити частково.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 04 листопада 2008 року змінити.
Викласти другий абзац резолютивної частини постанови суду першої інстанції наступним чином:
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира провести нарахування та виплату ОСОБА_5 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за винятком раніше виплачених коштів за вказаний період.
В решті, постанову Богунського районного суду м. Житомира від 04 листопада 2008 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий: Ситников О.Ф.
Судді: Заяць В.С.
Коротких А.Ю.