КОПІЯ
Справа № 10/2 – 36, 2010 року Головуючий в 1 інстанції Мазурок О.В.
Категорія ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2010 року м. Хмельницький
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області Курдзіль В.Й., з участю секретаря судового засідання Лук’янчук О.М., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року, -
встановив:
Цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, юрисконсульта ЗАТ «Стіомі Холдінг», закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення.
ОСОБА_4 ставилось в вину те, що він в порушення п. 16.6 ПДР України 30 червня 2009 року близько 17 год. 45 хв. в м. Хмельницькому, керуючи автомобілем «ЗАЗ» д.з. НОМЕР_2 по вул. Свободи виконуючи маневр лівого повороту на вул. Прибузьку при зеленому сигналі світлофора, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем «Хюндай» д.з. НОМЕР_1, який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі на зелений сигнал світлофора. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Проте, на думку суду у його діях відсутній склад цього правопорушення, оскільки водій автомобіля «Хюндай» ОСОБА_3 не вжив вичерпних заходів для екстреного гальмування без зміни напрямку руху, при якому існувала технічна можливість уникнення зіткнення.
У своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Вважає, що вина ОСОБА_4 підтверджується матеріалами справи, а експертиза проведена з порушенням процедурних питань і недостовірних даних.
Вказує, що справу розглянуто без його участі, хоча він по телефону просив розгляд справи перенести.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення сторін, вважаю апеляцію такою, що підлягає до задоволення.
За змістом ст. 280 КУпАП орган посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні (тобто на яких доказах це ґрунтується), чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, ……. а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В основу обґрунтування закриття справи з наведених підстав, суд поклав дані судово - автотехнічної експертизи № 152 А від 28 серпня 2009 року, згідно з якими дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України.
Це порушення, на думку експерта, полягало в тому, що в разі коли ОСОБА_3 була створена небезпека, то при своєчасному гальмуванні без зміни напрямку руху та в межах проїзжджої частини він мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ОСОБА_4, а відтак вина останнього у скоєнні ДТП відсутня.
Проте, з такими висновками неможливо погодитися, оскільки вони зроблені внаслідок неповного і всебічного дослідження всіх доказів у справі і по суті є помилковими.
За таких обставин постанова судді є необґрунтованою, такою, що суперечить вимогам Закону, а тому у відповідності до ст. 294 КУпАП підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Відповідно до вимог п. 16.6 ПДР України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов’язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
За даними протоколів про адміністративне правопорушення серії АЕ №11 405 5, огляду місця ДТП та схеми пригоди, ОСОБА_4 30 червня 2009 року близько 17 год. 45 хв. рухався по вул. Свободи зі сторони вул. Зарічанської. При зеленому сигналі світлофора на перехресті, він став виконувати поворот ліворуч на вул. Прибузьку і виїхав на смугу зустрічного руху. В цей час зі сторони вул. Подільської у зустрічному йому напрямку до цього перехрестя наблизився ОСОБА_3, намагався гальмувати, проте, зіткнення не вдалося уникнути.
Ці фактичні дані сторонами не оспорювалися, про що свідчать їхні підписи у відповідних документах тому, їх слід визнати достовірними.
Окрім того, з пояснень ОСОБА_3 від 30 червня 2009 року ( а.с. 8) вбачається, що перед зіткненням, йому створив заваду (перешкоду) невстановлений автомобіль «Жигулі» білого кольору, тому він не побачив автомобіль ОСОБА_4
Таку обставину не заперечував і сам ОСОБА_4
Таким чином, ОСОБА_3 не міг і не повинен був передбачити, що слідом за вказаним автомобілем «Жигулі» білого кольору поворот ліворуч буде виконувати і ОСОБА_4
В свою чергу ОСОБА_4, згідно п. 16.6 ПДР України зобов’язаний був дати дорогу ОСОБА_3
Проте, він не дотримався цього правила, що і призвело до зіткнення автомобілів та їх пошкодження.
Наведеним обставинам суд 1 інстанції дав неправильну оцінку і помилково закрив справу.
Що ж стосується висновку судово - автотехнічної експертизи № 152 А від 28 серпня 2009 року, то його слід визнати однобічним та неконкретним.
Так, відповіді на запитання які порушення ПДР допущені в наведеній дорожній ситуації ОСОБА_3 дані без урахування того чи міг він своєчасно побачити автомобіль ОСОБА_4
Обґрунтування ж його винуватості непереконливі, так як зміст п.12.3 ПДР експертом перекручений і викладений неповно.
Так, п. 3-м висновку експертизи дано довільне і неправильне тлумачення п.12.3 ПДР про те, що дії ОСОБА_3, в частині застосування зміни напрямку руху керованого транспортного засобу після виникнення йому небезпеки, тобто застосування маневрування автомобілем пов’язаного із виїздом за межі проїзної частини вул. Свободи, суперечили цьому правилу.
Проте, у вихідних даних така обставина як виїзд ОСОБА_3 за межі проїзної частини вул. Свободи відсутня.
В свою чергу п.12.3 ПДР викладено у такій редакції: „У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.”
У п.4 висновку експертизи правомірність дій ОСОБА_3 ставиться в залежність від того чи зміг би він уникнути зіткнення в разі екстреного гальмування в межах проїзної частини вулиці.
В свою чергу не дана відповідь, а чи ОСОБА_4 дотримався вимог п.16.6.ПДР ?
Тому, такий висновок неможливо було покласти в основу судового рішення.
В зв’язку з наведеним вважаю, що ОСОБА_4 слід визнати винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а оскільки строк накладення адміністративного стягнення, згідно ч.2 ст. 38 КУпАП сплинув, звільнити його від такого.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року про закриття справи щодо ОСОБА_4 за відсутністю у його діях складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП – скасувати.
Визнати ОСОБА_4 винним за ст. 124 КУпАП і на підставі ч.2 ст. 38 КУпАП від адміністративного стягнення звільнити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області В.Й.Курдзіль