АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц -983 - 09     Категорія ЦПК: 24

Головуючий у вершій інстанції Ліночка Л.Л. Доповідач Новодворська О.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 лютого 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Новодворської О.І. судців Папоян В.В.,  Азевича В.Б. при секретарі  Приходько В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м.  Донецька від 2 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Донецькміськгаз» про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м.  Донецька від 2 грудня 2008 р. в задоволені позову ОСОБА_2 про визнання дій відповідача по відключенню будинку №16 по вул. 50 років України в м.  Донецьку від газопостачання неправомірними та відшкодуванні моральної шкоди було відмовлено.

На вказане рішення позивачка подала апеляційну скаргу,  вважає його незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права,  а саме - не попередження її про наступне відключення і відключення від газопостачання у її відсутність.

Просить рішення скасувати і постановити нове рішення,  яким задовольнити її позов.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача - заперечував проти апеляційної скарги,  просив рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення сторони,  дослідивши матеріали справи,  апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи в квітні 2008 року позивачка звернулася до відповідача з позовом про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди,  посилаючись на те,  що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1,  де мешкає вона та члени її родини: ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

19.09.2006 року між нею та відповідачем був укладений договір № 3660 про надання послуг,  відповідно до якого відповідач зобов'язався безперервно надавати їй послуги з постачання газу,  а вона зобов'язалася своєчасно здійснювати оплату за спожитий газ. Платежі за спожитий газ нею сплачувалися своєчасно із застосуванням пільги та в обсязі передбаченому чинним законодавством,  так як її батько ОСОБА_3 з 1997 року по 03.03.2008 року працював слідчим прокуратури Донецької області. Та відповідно до  ст.  49 Закону України « Про прокуратуру» мав 50-% знижку плати за займане ним та членами його сім'ї житло та комунальні послуги і користування квартирним телефоном.

Протягом 2005-2007 років її батьком на адресу ВАТ « Донецькміськгаз» були направлені заяви про право на користування пільгою,  передбаченою Законом України « Про прокуратуру».

02 квітня 2008 року працівниками відповідача було здійснено відключення від газопостачання належного їй будинку,  без її присутності і їй не було надано один примірник акту про припинення газопостачання. Вважає,  що відповідачем був порушений порядок щодо припинення газопостачання,  крім того позивач своєчасно сплачував по рахунках за отримані послуги з газопостачання.

Відповідач не направив їй письмове попередження про припинення газопостачання,  як того вимагають Правила надання населенню послуг з газопостачання.

Крім того,  єдиною підставою для відключення від газопостачання є порушення строків сплати послуг з газопостачання.

Відповідач протягом 2005-2006 років направляв на адресу її батька листи із зазначенням суми боргу,  не погоджуючись з вказаними висновками про борг батько направляв відповідачу листи,  в яких повідомляв,  що спір щодо погашення заборгованості необхідно вирішувати в судовому порядку.

Вважає,  що для вирішення питання щодо стягнення,  розміру заборгованості відповідач повинен був звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості,  а не відключати будинок від газопостачання.

Просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути у відшкодування моральної шкоди,  заподіяної діями відповідача,  15000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог,  суд першої інстанції обгрунтовано послався на п.19 Правил надання населенню послуг з газопостачання,  затверджених постановою Кабміну України №2246 від 09.12.1999 p.,  який передбачає попередження споживача про можливе відключення у разі не оплати цих послуг,  а після неотримання такої оплати на протязі десяти днів - відключення від газопостачання.

Саме такі дії й були виконані відповідачем у відповідності з зазначеними Правилами і порушень цього порядку допущено не було,  що підтверджується матеріалами справи.

Так,  судом першої інстанції було установлено,  що позивачка мала заборгованість за отриманий газ,  21 лютого 2008 року попередження про відключення від газопостачання було вручене співробітником відповідача матері позивачки - ОСОБА_4 ,  яка в ньому поставила підпис,  чого вона не заперечувала в судовому засіданні.

Вирішуючи спір,  місцевий суд правильно досліджував саме підстави та порядок дій відповідача щодо відключення позивача від газопостачання,  а не її право на пільги по оплаті,  як вона стверджує в апеляційній скарзі. Хоча при цьому,  суд мотивовано послався і на постанову Кабміну України № 426 від 31.03.2003 p.,  яка передбачає надання пільг,  компенсацій та гарантій окремими категоріям працівників по оплаті комунальних послуг при певних умовах.

Доводи,  наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права,  а також відсутні передбачені  ст.  311 ЦПК України підстави для обов'язкового його скасування.

Відповідно до положень ч. 1  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись  ст.  ст.  307 ч.1 п.1,  308 ч.1,  314 ч.1 п.1,  315 ЦПК України,  апеляційний

суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м.  Донецька від 2 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.