Справа №33-95/09

ПОСТАНОВА

23 березня 2009 р.     м.  Вінниця

Суддя апеляційного суду Вінницької області Нагорняк Є.П.3 участю прокурора Побережної О.М. ,  розглянувши за апеляційною скаргою справу про адміністративне правопорушення,  передбачене п. «г» ч. 1  ст.  5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»,  щодо ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  що проживає у АДРЕСА_1,  який працює старшим державним податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Барської МДПІ, -

встановив:

Постановою Ленінського районного суду м.  Вінниці від 5 лютого 2009 року ОСОБА_1 визнано винним у тому,  що він,  обіймаючи посаду старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Барської МДПІ,  01.09.2008 р. умисно надав недостовірну та неповну інформацію в акті документальної перевірки щодо СПД ОСОБА_2,  який здійснював безліцензійну діяльність по наданню послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом та умисно не надав відповідну інформацію до Територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області,  в зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Не погодившись з прийнятим судом рішенням,  ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу,  в якій вказує на невідповідність висновків суду,  викладених у постанові,  фактичним обставинам справи,  а тому просить її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Заслухавши ОСОБА_1,  який підтримав свою апеляційну скаргу,  наполягаючи на її задоволенні,  оскільки,  на його думку,  

Постанова суду є необгрунтованою та не відповідає вимогам закону,  прокурора Побережну О.О.,  яка покладалась на розсуд суду,  перевіривши матеріали справи,  вважаю за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_1,  суд не вжив передбачених законом заходів для всебічного,  повного і об'єктивного дослідження обставин справи,  в зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні ним адміністративного правопорушення,  передбаченого п. «г» ч. 1  ст.  5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Визначення корупції та корупційного діяння,  яке може вчинятись лише з прямим умислом,  дано у  ст.  1 названого Закону.

Проте,  як убачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1,  провівши перевірку фінансово-господарської діяльності СПД ОСОБА_2,  який використовував автотранспорт,  належний його батьку ОСОБА_3 за договором оренди,  а останній мав ліцензію на здійснення вантажних перевезень,  був переконаний,  що для здійснення ОСОБА_2 господарської діяльності достатньо було ліцензійних карток та договору оренди автомобілів.

Отже,  невідображення в акті перевірки ОСОБА_1 відсутності у ОСОБА_2 ліцензії на здійснення господарської діяльності та ненадання відповідної інформації Територіальному управлінню Головавтотрансінспекції у Вінницькій області сталося внаслідок неналежного знання ОСОБА_1 чинного законодавства та відомчих нормативних актів,  що тягне за собою дисциплінарну відповідальність.

Таким чином,  будь-яких доказів того,  що,  на переконання суду,  як зазначено у постанові,  у діях ОСОБА_1. наявна умисна форма вини на порушення спеціальних обмежень та вони обумовлювались особистим або інтересам третіх осіб,  у справі немає.

Крім цього,  суду при розгляді справи слід було звернути увагу,  що в протоколі про корупційне діяння всупереч встановленим обставинам вказано,  що у своїх поясненнях ОСОБА_1. визнав наявність умислу щодо своїх дій,  тобто протокол складений з порушеннями вимог  ст.  256 КУпАП,  

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м.  Вінниці від 5 лютого 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення,  передбаченого п. «г» ч. 1  ст.  5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»,  скасувати,  а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.