Справа № 558

Головуючий 1-ї інстанції -ХмельоваАЛ.Ф.
Категорія – 05

Доповідач - Єлгазіна Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2009року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді - Червинської М. Є.

Суддів: Єлгазіної Л.П., Папоян В.В.

При секретарі: Баранові В.В.В.

За участю сторін : позивача ОСОБА_1 її представника та представника відповідача

ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 09 вересня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - « Про усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, виселення « та за зустрічним : ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - « Про визнання угоди дійсною, визнання договору купівлі - продажу недійсним, визнання права власності на домоволодіння «

та ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 листопада 2008 року - про повернення грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 09 вересня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - « Про усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, виселення « задоволено.

Суд дійшов висновку, що позивачка на правових підставах 30.10.2007 року уклала договір купівлі - продажу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , який посвідчено нотаріально відповідно вимогам ст. .657 ЦК України. Згідно ст. .317 ЦК України має право володіння та розпорядження власним майном, в користуванні яким перешкоджає ОСОБА_4

Суд зобов, язав відповідача звільнити зазначений будинок та земельну ділянку , привести жилий будинок та земельну ділянку у належний стан, очистити його від сміття.

У задоволенні зустрічних позовних- вимог ОСОБА_4 відмовлено, оскільки він не навів переконливих доказів з того приводу, що ОСОБА_2 ухилявся після 01.05.1995 року від нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки. Відповідач не навів доказів, що між ним та ОСОБА_2 були досягнуті всі істотні умови з угоди, що він відповідно до вимог ст. . 47 ЦК України в ред. 1963 року виконав всі умови по угоді.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 листопада 2008 року повернуто грошові кошти ОСОБА_4, внесені ним на депозитний рахунок суду згідно з заявою відповідача від 03.10.2008 року в сумі 5.050гр.

Не погодившись із судовим рішенням ОСОБА_4 приніс апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд не звернув увагу на надані ним розписки про отримання ОСОБА_2 3 тисяч доларів США в рахунок купівлі будинку, показання свідків судом оцінені однобічно.

Ухвала Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 листопада 2008 року про повернення йому грошей з депозитного рахунку в сумі 5.050гр. підлягає скасуванню, оскільки на думку апелянта при задоволенні його позовних вимог, на рахунку суду не буде належних для сплати коштів.

Вважає, що суд неналежним чином оцінив зібрані докази, рішення суду першої інстанції
та ухвалу, просив скасувати і задовольнити його позовні вимоги.
 В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної

скарги , рішення та ухвалу просив скасувати, позивачка та її представник апеляційні скарги просили відхилити, рішення та ухвалу суду просили залишити без зміни.

Заслухавши суддю- доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. .303 п.3 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, - якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення , суд , за вимогою сторони, яка виконала угоду, вправі визнати угоду дійсною.

Встановлено, що згідно з наданими відповідачем розписками, ОСОБА_2 05.09.1995 року отримав від ОСОБА_4 передплату за спірний будинок в розмірі 2000 доларів США (а.с. 79) та 15.02.2007 року 1000 доларів США (а.с. 92).

Проте з зазначених розписок не випливає, що власник домоволодіння ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4 домовилися щодо суттєвих умов угоди - договору

купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки. Відповідачем не надано

доказів, що ОСОБА_2 ухилявся від нотаріального посвідчення угоди - договору

купівлі - продажу спірного житлового будинку та земельної ділянки.

Відповідно ст. .227 ЦК України в редакції 1963 року, - договір купівлі - продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Невиконання зазначеної вимоги тягне за собою недійсність угоди ( ст. .47 названого Кодексу).

Продаж майна проводиться за цінами, встановленими за згодою сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами ( ст. .228 ЦК України в редакції 1963 року).

В судовому засіданні не здобуто доказів, що сторони домовилися до суттєвих умов договору, в тому числі його ціни.

Оскільки відсутні підстави для визнання договору купівлі - продажу дійсним, суд правильно відмовив ОСОБА_4 у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги щодо тривалого користування спірним жилим будинком та земельною ділянкою , сплати податків тощо, не впливають на висновки суду відповідно до вимог ст. .48 ЦК Украши в редакції 1963 року.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику визнання угод недісними „ №3 від28.04.78р. з подальшими змінами, -

п.2 передбачено , що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов, язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків

Відповідачем не доведено, що порушено його право, тому підстав для визнання договору купівлі - продажу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , посвідченого нотаріально 30.10.2007 року, не вбачається.

Позивач ОСОБА_1 30 жовтня 2007 року (а.с. 15) згідно договору купівлі -продажу жилого будинку та земельної ділянки придбала домоволодіння , яке розташоване за адресою АДРЕСА_1

Договір посвідчено державним нотаріусом Краснолиманської державної нотаріальної контори Донецької області 30.10.2007року і зареєстровано у реєстрі за№ 6003.

Згідно ст. .328 ЦК України в ред. 2003р. - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Зазначений договір укладено у письмовій формі і нотаріально посвідчено, як того вимагає ст. .657 ЦК України в ред. 2003р.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. ( ст. .391 ЦК України в ред. 2003р.) Таким чином , позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і суд дійшов вірного висновку щодо захисту її порушеного права володіння спірним будинком та земельною ділянкою.

Посилання відповідача ОСОБА_4 на невідповідність ухвали суду від 27.11, 2008 року вимогам закону не відповідає обставинам справи і доводам апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга на зазначену ухвалу за змістом однакова із апеляційною скаргою на рішення суду, суд постановив ухвалу згідно з заявою ОСОБА_4 після розгляду справи по суті.

За вказаних обставин рішення та ухвалу суду слід залишити без зміни.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України - апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. . 303-307, 308, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 09 вересня 2008 року та ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 листопада 2008 року - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили .