КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/2181/16-ц

Провадження № 8/534/1/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року                                                               Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді                                                   Куц Т.О.

за участю секретаря                                                 Телевної М.В.

заявниці                                                                 ОСОБА_1

представника заявника                                           ОСОБА_2

представника позивача                                                 ОСОБА_3                                                                

       розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права як співзабудовника на Ѕ частину такого майна, -

                                       встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд судового рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 01 березня 2017 року у справі № 534/2181/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної власності та визнання права як співзабудовника на Ѕ частину такого майна. Посилаючись на те, що що рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 задоволено повністю позовні вимоги ОСОБА_4 та встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка та жінки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в період з 01.01.2004 по 09.08.2007; визнано житловий будинок по АДРЕСА_1 області літ. «А-3, ап, А1-3», загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94%, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , визнано за ОСОБА_4 як співзабудовником право на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями літ. « А-з, ап., А1-3» по АДРЕСА_1 загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94 %, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Посилаючись на те, що після закінчення розгляду справи були виявлені обставини, які унеможливлюють виконання судового рішення, обставини, які свідчать про завідомо неправильний висновок експерта, фальшивість деяких документів, які привели до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення. Вважає, що нововиявленими обставинами є наступне висновок експерта № 47-19 від 14.08.2019, про те, що згідно документації на будинок АДРЕСА_1 області прибудова «А1-3» до житлового будинку літ. «А-3», є новим будівельним об`єктом. Тобто не є об`єктом спільної сумісної власності, як окремий об`єкт нерухомості у зв`язку з тим, фактом, що він був придбаний нею за договором купівлі – продажу у 2003 році, ще до набрання чинності СК України. Відповідно до експертного висновку № 47-19 від 14.08.2019 технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 15.11.2006 р. не відповідає даним, які вказані в договорі купівлі-продажу від 06.11.2003, а саме: в технічному паспорті від 15.11.2006 вказана дата забудови житлової будівлі по АДРЕСА_2 , літ. «А-3», ап «А1-3» в 2005, але в технічній документації на будівлю та договорі купівлі-продажу дата забудови 1999. Саме технічний паспорт від 15.11.2006 було надано експерту ОСОБА_5 , що призвело до видачі неправильного експертного висновку № 11/3-16 від 2016 на підставі якого було прийнято необґрунтоване рішення. За вказаних підстав просить переглянути рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 у зв`язку з нововиявленими обставинами.

       В судовому засіданні заявник та представник заявника ОСОБА_2 заяву підтримали повністю, посилаючись на обставини зазначені в ній.

        ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Представник ОСОБА_4 – ОСОБА_3 в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з наведених у запереченні підстав при цьому зазначаючи, що заявником не надано доказів, якими підтверджується нововиявлені обставини .

       Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами слід відмовити, виходячи з наступного.

       Судом встановлено, що рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені повністю. Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка та жінки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в період з 01.01.2004 по 09.08.2007, визнано житловий будинок по АДРЕСА_1 області літ. «А-3, ап, А1-3», загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94%, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; визнано за ОСОБА_4 як співзабудовником право на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями літ. « А-з, ап., А1-3» по АДРЕСА_2 загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94 %, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Рішення набрало чинності.

       Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 29 червня 2017 року у справі № 534/2181/16-ц – заяву ОСОБА_4 про виправлення описки в рішенні Комсомольського міського суду Полтавської області від 01 березня 2017 у цивільній справі № 534/2181/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної власності та визнання права як співзабудовника на Ѕ частину такого майна задоволено. Виправлено в резолютивній частині повного тексту рішення описку, а саме: четвертий абзац резолютивної частини повного тексту рішення викладено в наступній редакції: Визнано за ОСОБА_4 як співзабудовником на праві спільної часткової власності право на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями літ. « А-з, ап., А1-3» по АДРЕСА_2 загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94 %, як такий, що істотно збільшився у своїй вартості за час спільного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_1 однією сім`єю, внаслідок спільних трудових та грошових затрат, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вказана ухвала набрала чинності.

       Подана позивачем позовна заява в своєму змісті об`єднує декілька позовних вимог. Заявник в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не вказує на яку частину позовних вимог впливають вказані ним в відповідній заяві нововиявлені обставини та в якій частині рішення суду має бути переглянуте.

       Заявниця в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами посилається на такі докази, як висновок № 47-19 від 14.08.2019 будівельно-технічного дослідження прибудови до житлового будинку розташованого в АДРЕСА_2 .

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є винятковою процедурою перегляду судового рішення, яка має значні відмінності від звичайного апеляційного перегляду. Зокрема за нововиявленими обставинами переглядається лише рішення, яке набрало законної сили та яким уже вирішено позовні вимоги по суті. Однак застосування такої процедури жодним чином не впливає на чинність судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, а відтак слід виходити з того, що позов уже є вирішеним по суті, шляхом ухвалення остаточного судового рішення.

Так, відповідно до ч.1, ч.2 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Зі змісту пунктів 2 – 8 Постанови № 4 Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами»: … якщо в одне провадження було об`єднано кілька позовних вимог (частина друга статті 118, стаття 126 ЦПК), рішення може бути переглянуто тільки в частині тих вимог, які стосуються нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого судового рішення, як підстави для його перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами (пункт 2 частини другої статті 361 ЦПК) мають існувати на момент ухвалення судового рішення, але про їх недостовірність заявнику не було відомо. Такі нововиявлені обставини мають бути підтверджені вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили.

Жодні із наведених заявником обставини не спростовують тих обставин, які встановлені судом в рішенні від 01 березня 2017 року.

Судом встановлено, що в своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідача, окрім посилання на висновок № 47-19 будівельно-технічного дослідження прибудови до житлового будинку розташованого в АДРЕСА_2 , не посилається на будь-які обставини справи, які не були встановлені судом при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, та яким суд першої інстанції надав належну оцінку; рішення суду набрало законної сили, а тому суд приходить до обгрунтованого висновку про те, що всі ці доводи заявника не є нововиявленими обставинами, а є намірами заявника повторно переоцінити докази, оцінені судом у процесі розгляду справи, що у відповідності до вимог ч.4 п.1 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata —остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Європейський суд з прав людини у справі  «Устименко проти України»   (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі  «Сокуренко і Стригун проти України»   від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

У  п. 42 справа «Желтяков проти України»   (заява № 4994/04)  суд вказує, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії»   (Brumarescu v. Romania),  №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що слід відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення від 01 березня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст.259,268,429, ЦПК України,суд, -

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права як співзабудовника на Ѕ частину такого майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 3 розділ ХII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя                                                               Т.О.Куц