СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 р.                                                                   Справа № 480/5319/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

                                                  В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 21.02.2019 р. вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства. До заяви було додано усі документи, які підтверджують її право на таку пенсію, однак відповідач відмовив у зарахування до її страхового стажу період догляду за дитиною-інвалідом з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р. та призначенні пенсії, оскільки надані документи про перебування дитини на інвалідності в зазначений період є недостатніми. Позивач не погоджується з таким рішенням та зазначає, що факт перебування її сина у спірний період на інвалідності, а також її право на зарахування цього періоду до страхового стажу підтверджується, зокрема, витягом з протоколу № 82 засідання ЛКК КНП "ДКЛ Святої Зінаїди" СМР від 22.05.2019 р. Довідка ЛКК № 413, довідками Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про перебування ОСОБА_1 на обліку як одержувач державної соціальної допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю до 16 років ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р., довідкою Управління соціального захисту населення від 05.08.1999 р. № 61 про призначення пенсії інваліда дитинства до 16 років на дитину з інвалідністю. Зазначає, що незарахування до її страхового стажу періоду догляду за дитиною-інвалідом з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р. порушує її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просить позов задовольнити.

Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.02.2019 р. позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, до якої було додано усі документи, які підтверджують її право на таку пенсію, однак відповідач відмовив у зарахування до її страхового стажу період догляду за дитиною-інвалідом з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р. та призначенні пенсії з підстав недостатності документів про перебування дитини на інвалідності у зазначений період (а.с.11,14,15).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача спірний період догляду за дитиною-інвалідом необґрунтованою з огляду на таке.

Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення", який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Порядок та умови призначення пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства визначено в статті 17 цього Закону, відповідно до якої жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

На підставі п. "є" ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" час догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років зараховується до стажу роботи.

Відповідно до п. 2.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Відповідно до ч. 12 ст. 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 6 п. 7 Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. N 917, лікарсько-консультативні комісії надають висновок про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

Відповідно до п. 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

У даному випадку позивачем було подано до ГУ ПФУ в Сумській області для призначення пенсії витяг з протоколу № 82 засідання ЛКК КНП "ДКЛ Святої Зінаїди" СМР від 22.05.2019 р. Довідка ЛКК № 413, за якою дитина – син позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – мала медичні показання для визнання дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, тому що її захворювання входить в "Перелік медичних показань", що надають право на одержання державної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, затверджений наказом МОЗ МП і СП України, Мін.Фін. України від 08.11.2001 р. № 454/471/516, довідки Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради № 1854 від 17.03.2020 р. та № 2922 від 16.06.2020 р. про перебування ОСОБА_1 на обліку як одержувача державної соціальної допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю до 16 років з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р. та довідку Управління соціального захисту населення від 05.08.1999 р. № 61 про перебування ОСОБА_1 на обліку як одержувача пенсії інваліда дитинства до 16 років на дитину з інвалідністю (а.с.13,17,18,19).

З указаних довідок вбачається, що син позивача визнаний дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, а також виплату пенсії по інвалідності було розпочато також до досягнення дитиною шестирічного віку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (для осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

У даному випадку станом на 21 лютого 2019 року (день звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії) позивач досягла 50 років, її загальний трудовий стаж становить 11 років 08 місяців 29 днів, що підтверджується копією трудової книжки та не заперечується відповідачем (а.с.6-8,9), має сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – інваліда з дитинства (а.с.10,13,17-19).

Листами від 06.08.2019 р. № Т-2298/01-СОКЦ/1238, від 04.06.2020 р. № 1784-1873/Т-02/8-1800/20 відповідач повідомив, що за наданими документами підстави для зарахування позивачці до страхового стажу часу догляду за дитиною з інвалідністю відсутні (а.с.14,15).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, спірний період догляду позивачем за дитиною-інвалідом підтверджений належними доказами, підстав їх неврахування судом не встановлено. Тобто в період з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р. позивач була непрацюючою особою, оскільки здійснювала догляд за дитиною-інвалідом. У свою чергу, відповідач ухилився від виконання обов`язку щодо складання акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду за дитиною-інвалідом, внаслідок чого позивачці не було зараховано 5 років страхового стажу.

Таким чином, спірний період догляду за дитиною-інвалідом з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р. підтверджений витягом з протоколу № 82 засідання ЛКК КНП "ДКЛ Святої Зінаїди" СМР від 22.05.2019 р. Довідка ЛКК № 413, довідками Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради № 1854 від 17.03.2020 р. та № 2922 від 16.06.2020 р., довідкою Управління соціального захисту населення від 05.08.1999 р. № 61. Отже, факт догляду позивачем у спірний період за дитиною-інвалідом є таким, що підтверджений належними та допустимими доказами, що, у свою чергу доводить протиправність дій відповідача щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, не зарахувавши спірний період догляду за дитиною-інвалідом до стажу позивача, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за дитиною-інвалідом з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р. та призначити дострокову пенсію за віком є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.5).  

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

                                                       В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за дитиною-інвалідом та призначенні достроково пенсії за віком як матері інваліда з дитинства.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за дитиною-інвалідом з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р. та здійснити призначення достроково пенсії за віком як матері інваліда з дитинства з 21.02.2019 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Суддя                                                                             Л.М. Опімах