Справа № 2-163/10
Машівський районний суд Полтавської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого-судді Косик С.М.,
за участю секретаря Ткач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та зобов’язання повернути його,
в с т а н о в и в :
У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником садиби, розташованої по вулиці АДРЕСА_1. В належний їй житловий будинок тимчасово вселився її син–ОСОБА_8 з сім’єю, а вона тимчасово переселилася в житловий будинок невістки–ОСОБА_2, розташований по вулиці АДРЕСА_2. Після смерті сина, 02 березня 2009 року, вона неодноразово зверталася до відповідачки з вимогою виселитися в свій будинок в с.Миронівка, але відповідачка продовжувала користуватися її садибою як своєю власністю.
Позивачка зазначає, що 14 серпня 2009 року виконавчим комітетом Кошманівської сільської ради рекомендовано відповідачці вибратися через 6 місяців з житлового будинку в АДРЕСА_2 Після закінчення шестимісячного строку для виселення, відповідачка на її прохання про переселення не відреагувала. 24 лютого 2010 року виконавчим комітетом Кошманівської сільської ради прийнято повторне рішення, яким рекомендовано їй та відповідачці вселитися у власне житло.
Оскільки відповідачка продовжує проживати в її житловому будинку, на прохання про переселенні не реагує, тому позивач просить позов задовольнити та усунути перешкоди в користуванні належним їй житловим будинком та спорудами, розташованими по вулиці АДРЕСА_1 шляхом зобов’язання ОСОБА_2 звільнити його. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по справі в сумі 223,31грн.
19 квітня 2010 року від позивачки надійшла заява про зміну та уточнення позовних вимог, в якій просить виключити вимогу про зобов’язання ОСОБА_2 звільнити житловий будинок, а заявляє вимогу про її виселення без надання іншого житлового приміщення.
В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_5 наполягають на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідачка позов не визнала, пояснила, що дійсно, проживає в будинку ОСОБА_1, але за її згодою. Будинками вони обмінялися в 2000 році. Заперечує проти виселення, тому що за час проживання в цьому будинку нею зроблено ремонтні роботи, на підтвердження чого надала квитанції про оплату будівельних матеріалів та товарів. Представник служби в справах дітей Машівської РДА Мельничук З.Г. в судове засідання не з’явилась, надала суду клопотання, в якому просить розглядати дану справу без участі представника служби в справах дітей, в судовому засіданні 22.04.2010 року частково заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що при цьому можуть бути порушені права неповнолітньої особи ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. – сина відповідачки, так як в будинку в с.Миронівка, що належить його матері, можуть бути гірші умови проживання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується наявними в справі доказами, що житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка під вказаним житловим будинком належить ОСОБА_1, тобто вона є одноособовою власницею будинку і це її право ніким не оспорюється (а.с. 7-13).
ОСОБА_8 з сім’єю в 2000 році за згодою позивачки вселився в належний їй житловий будинок. ОСОБА_2 з сином і по сьогодні проживають в будинку ОСОБА_1.(а.с.30,32).
ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 5,13), фактично проживає в АДРЕСА_2 (а.с.14-20).
ОСОБА_2 зареєстрована в належному їй будинку за адресою: АДРЕСА_2 фактично проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 30).
Відповідачка не надала доказів про право користування будинком, який належить позивачці, вона не має договору найму житла з позивачем у справі, за користування житлом власнику будинка не сплачує. Проживання відповідачки в будинку створює перешкоди для позивача в користуванні належним їй житловим будинком.
У відповідності до ст.811 ЦК України, договір найму житла укладається у письмовій формі.
У відповідності до ст.391 Цивільного Кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зважаючи на те, що відповідачка фактично користується належним позивачеві житловим будинком, останньою, у відповідності до вимог ст.168 ЖК України, було неодноразово письмово попереджено відповідачку про виселення її з будинку, про що свідчать рішення виконавчого комітету Кошманівської сільської ради від 14 серпня 2009 року за №81, від 22 жовтня 2009 року за №122(а.с. 14-20), але вона проігнорувала попередження та з будинку у добровільному порядку не виселилась.
У відповідності до ст.169 ЖК України, у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов’язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмови – підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Суд враховує ч.1 ст.11 ЦПК України, згідно якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненям фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а саме те, що позивачка просить виселити відповідачку, при цьому не наполягає на виселенні онука – ОСОБА_7
Суд також бере до уваги ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», в якій вказано, що держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 який належить відповідачці, вказаний житловий будинок придатний для проживання і знаходиться в задовільному стані (а.с.64).
Щодо правовідносин, що виникли чи існують між сторонами стосовно здійснення поліпшень у вигляді ремонту, то відповідач не позбавлений можливості в порядку, встановленому діючим ЦПК України, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 89, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 391,811 ЦК України, ст.168,169 ЖК України, ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», суд,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком – задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 з житлового будинку по вулиці АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 103,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., всього 223,31 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: ( підпис )
Копія вірна:
Суддя Машівського районного суду С.М. Косик