Справа № 2-5226/10

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

          26  березня 2010 року             Приморський районний суд  м. Одеси у складі:

головуючого судді Бондаря  В.Я.

при секретарі          Подорожній О.С.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки  «Україна»   про стягнення заборгованості,

                                                                                      В С Т А Н О В И В:

            Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить с тягнути на його користь з Кредитної спілки «Україна» заборгованість за договорами  внеску. При цьому він посилається на те, що 09.06.2008р. року  між ним та відповідачем був укладений договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки  на депозитний рахунок №ГО-090608Я  в розмірі 10 000,00 гривень строком на 12 місяців, під 28 % річних за користування внеском. Кінцевий строк повернення було визначено 09.06.2009р., проте він нараховані відсотки з 09.12.2008р. не отримує, в зв’язку з чим звертався з письмовою заявою  до КС «Україна» про дострокове повернення внеску, проте відповіді від відповідача не надійшло. До того ж, 09.10.2008р. року  між ним та відповідачем був укладений договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки  на депозитний рахунок №ГО-091008К  в розмірі 30000 гривень строком на 12 місяців, під 28 % річних за користування внеском. Кінцевий строк повернення було визначено 09.10.2009р., проте він нараховані відсотки за вказаним договором  не отримував, в зв’язку з чим звертався з письмовою заявою  до КС «Україна» про дострокове повернення внеску, проте відповіді від відповідача не надійшло. Згідно умов договорів про залучення внеску та діючого законодавства, депозитний вклад, а також нараховані відсотки є власністю члена к редитної спілки, у зв’язку з чим  вважає, що дії відповідача порушують його право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством.

В судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити. Представник відповідача Серьогіна С.Л. позовні вимоги визнала частково, погодившись на стягнення заборгованості у розмірі 23 000 гривень та сум відсотків.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.06.2008р. року  між сторонами був укладений договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки  на депозитний рахунок ГО-090608Я  в розмірі 10 000,00 гривень строком на 12 місяців, під 28 % річних за користування внеском,  що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №ГО-090608064 від 09.06.2008р. 28.07.2008р. позивачем було зроблено довкладання до внеску у сумі 5 000 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №ГО-280708021 від 28.07.2008р., та 26.08.2008р. ним зроблено довкладання  на суму 5 000 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №ГО-260808029 від 26.08.2008р. Кінцевий строк повернення було визначено 09.06.2009р., проте нараховані відсотки позивач     згідно відомостей, зазначених у членській книжці на його ім’я,  отримав 09.12.2008р. у розмірі 1384,64 гривні.

Крім того, 09.10.2008р. року  між сторонами був укладений договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки  на депозитний рахунок ГО-091008К  в розмірі 30000 гривень строком на 12 місяців, під 28 % річних за користування внеском,  що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №ГО-091008039 від 09.10.2008року. Кінцевий строк повернення було визначено 09.10.2009р., проте позивач нараховані відсотки за вказаним договором  не отримував.

Таким чином, к редитна спілка «Україна» належним чином не виконала своїх зобов’язань, а саме не виплатила  нараховані відсотки та не повернула суми вкладів.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

П.п.  1.2 Договорів   №ГО-090608Я та №ГО-091008К  передбачено, що Спілка зобов’язується прийняти внесок, нарахувати та сплатити відсотки із розрахунку 28% річних за використання внеску на умовах, які вказані в договорі; п.3.4. Договору передбачено, що по закінченню строку дії Договору, Спілка зобов’язується виплатити   суму внеску, вказаному в п.1.1 разом з всіма зробленими додатковими внесками та нарахованими на них відсотками у відповідності та в порядку, передбаченому п.п.2.5 та 3.3 цього Договору.  

Кредитна спілка «Україна» належним чином не виконала своїх зобов’язань,  передбачених договорами №ГО-090608Я та №ГО-091008К, а саме не повернула грошові суми внесків на депозитні рахунки та нараховані на них відсотки у відповідності з розрахунком.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.

П.п. 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

  Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановленій договором або законом.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що, у зв'язку з порушенням зобов'язання за договорами №ГО-090608Я та №ГО-091008К, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором №ГО-090608Я складає 24 689,35 гривень, що включає в себе суму внеску- 20 000 гривень, суму нарахованих але не сплачених відсотків – 3682,16 гривень, та інфляцію – 1007,19 гривень; за договором №ГО-091008К  складає 3956,09, що включає в себе суму внеску- 3000 гривень, суму нарахованих але не сплачених відсотків – 840 гривень, та інфляцію – 116,09 гривень.

             Своїми діями відповідач  порушив вимоги ст. 610 ЦК України, не виконавши свої зобов'язання за договором, відмовивши позивачу у виплаті відсотків та депозитних внесків, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, суд вважає, що, у відповідності до ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України  «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93 та ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215, ст. 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити:

             Стягнути з К редитної спілки «Україна» на користь ОСОБА_1 за договором

№ГО-090608Я від 08.06.2008 року у розмірі    24 689,35 (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят дев’ять) гривень 35 копійок.

Стягнути з К редитної спілки «Україна» на користь ОСОБА_1 за договором №ГО-091008 К від 09.10.2008р. у розмірі 3956 (три тисячі дев’ятсот п’ятдесят шість) гривень, 09 копійок.

              Стягнути з К редитної спілки «Україна» на користь держави  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі  120  грн. та суму державного мита у розмірі 286,45 гривень.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.

Суддя                                                                           В.Я. Бондар