Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #91091012

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 грудня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/684/20


Господарський суд Тернопільської області у складі  судді Охотницької Н.В.             

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС", 02222, м. Київ, вул. Закревського, 16   

до відповідача Приватного підприємства "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ", 46400, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14

про стягнення заборгованості в сумі 16 839, 35 грн, з яких: 15 501,38 грн – основна заборгованість,  656,44 грн – пеня та штраф у розмірі 12 % річних в сумі 681,53 грн та витрат за надання правничої допомоги в сумі 3 000,00 грн


за участі представників:

позивача: Попович Я.П., довіреність № 377 від 30.12.2019;

відповідача: Мельник Л.Є., довіреність від 20.01.2020.  

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом  здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами.


Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ" про стягнення заборгованості в сумі 16 839, 35 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору поставки № 11360-21/2017 від 24.05.2017 запчастин та експлуатаційних матеріалів в частині розрахунків із позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 15 501,38 грн, на яку нарахована пеня за неналежне виконання зобов`язань в сумі 656,44 грн та  12 % річних у сумі 681,53 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29 жовтня 2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено дану справу до розгляду у судовому засіданні на 23 листопада 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23 листопада 2020 року відкладено розгляд справи на 14 грудня 2020 року.

11 грудня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позов № 45 від 11.12.2020 (вх. № 9172), у якому зазначено про те, що заборгованість ПП "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ"  повністю погашена 22.10.2020 та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з січня 2020 по листопад 2020.

При цьому, судове засідання, призначене на 14.12.2020 для розгляду справи №921/684/20 не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (перебуванням на лікарняному) судді Н.В.Охотницької.

Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року суд призначив судове засідання для розгляду справи № 921/684/20 на 29 грудня 2020 року о 10:00 год.

23 грудня 2020 року відповідачем подано клопотання №53 від 23.12.2020 (вх. № 9505) про доручення до матеріалів справи копій платіжних доручень та доказів надіслання відзиву позивачу.

В призначене на 29 грудня 2020 року судове засідання прибули представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу та правничої допомоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що ТОВ "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС", згідно відбитку поштового штемпеля на конверті, звернулося із даним позовом до суду 21.10.2020, тоді як відповідачем суму боргу сплачено тільки  22.10.2020 року, тобто після звернення позивача до господарського суду.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо стягнення пені, штрафу та витрат за надання правничої допомоги, однак зазначив, що ПП "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ"  визнає, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

24 травня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" (надалі - постачальник) та приватним підприємством "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ" (надалі - покупець) був укладений договір № 11 360-21/2017, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю визначені цим договором запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - товар), а також виконувати шино-монтажні послуги. Покупець зобов`язується в порядку та умовах визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його  (п. 1.1 договору).

Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за цим договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід`ємною частиною договору та остаточно узгоджується сторонами  на кожну окрему партію товару (п. 1.2. договору).

Порядок проведення розрахунків між сторонами визначено в п. 3.1. договору, згідно якого оплата згідно договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При здійсненні оплати покупець вказує наступні реквізити: номер та дату підписання договору, по якому відбувається поставка продукції з посиланням на виставлений постачальником  рахунок - фактуру.

Термін дії договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами по "31" грудня 2017 року. Якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком (п. п. 8.2., 8.4. договору).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу – однією з підстав виникнення зобов`язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем продано відповідачу товар згідно видаткових накладних: № SI0002308487 від 26.05.2020 на суму 897,12 грн зі строком оплати до 05.06.2020, № SI0002326198 від 04.06.2020 на суму 22 327,80 грн зі строком оплати до 18.06.2020, № SI0002328365 від 05.06.2020 на суму 1921,20 грн зі строком оплати до 19.06.2020, № SІ0002332239 від 10.06.2020 на суму 355,26 грн зі строком оплати до 24.06.2020, а також в кожен день поставки відповідачеві були виставлені відповідні рахунки на оплату відвантаженого товару.

Також, як докази поставки відповідачу товару, позивачем долучено до матеріалів дві копії товаро - транспортних накладних, а саме: № SHP0001606756 від 26.05.2020 на суму 897,12 грн та № SHP0001624806 від 10.06.2020 на суму 355,26 грн.

Таким чином, згідно наявних у  матеріалах справи доказів, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 25 501,38 грн.

У свою чергу, ПП "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ" частково оплатив борг на суму, 10 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1901 від 04.08.2020, копія якого долучена до матеріалів справи.

31.08.2020 на адресу ПП "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ" позивачем надіслано претензію  № 1772 від 31.08.2020 з пропозицією у термін до 07.09.2020 оплатити борг, однак остання залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Окрім того, позивачем на адресу відповідача направлено лист -  вимогу  №05/20 від 05.10.2020 про сплату 15 501, 38 грн заборгованості, який також залишений  без реагування з боку відповідача.

Отже, заборгованість приватного підприємства "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ" згідно договору № 11 360-21/2017 від 24.05.2017 на момент звернення позивача до суду становить 15 501,38 грн.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, відповідачем 22.10.2020 сплачено на користь позивача – 15 550,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2057 від 22.10.2020, а також актом звірки взаємних розрахунків за період з січня 2020 по листопад 2020, який підписаний учасниками спірних правовідносин без зауважень.

Таким чином, станом на момент ухвалення рішення основний борг в сумі 15 501,38 грн відповідачем  - приватним підприємством "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ"  - сплачений.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, провадження у справі № 921/684/20 в частині стягнення 15 501, 38 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), у разі чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.2. договору, в разі прострочення платежу більше 3- х календарних днів, покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Також, на підставі ст. 625 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 12 % річних від простроченої суми (п. 5.3. договору).

При цьому, суд звертає увагу на те, що розмір пені законодавством обмежений. Так, згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник коштів сплачує на користь отримувача таких коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, установленому за угодою сторін (тобто в договорі). При цьому пеня обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в певний період (період прострочення).

Згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов договору відповідачу нараховано  пеню  за період з 27.06.2020 по 04.08.2020 в сумі 326,08 грн та за період з 04.08.2020 по 07.10.2020 в сумі 330,36 грн, а також 12 % річних за період з 24.06.2020 по 04.08.2020 в сумі 351,17 грн та за період з 04.08.2020 по 07.10.2020 в сумі 330,36 грн.

Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Розглянувши та перевіривши представлений розрахунок пені, суд встановив, що облікова ставка відповідає розміру, визначеному приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та період нарахування пені відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 656,44 грн пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Також, судом перевірено з допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" представлений розрахунок 12% річних за вказаний позивачем період та визначено, що сума 12 % річних позивачем визначена вірно, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 681,53 грн 12% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача 656,44 грн  пені та 681,53 грн - 12% річних, як обґрунтовано заявлені та не заперечені належними доказами відповідачем у справі.

Крім того, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача понесені ним витрати за надання правової (правничої) допомоги адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У позовній заяві позивач зазначив про суму таких витрат – 3 000,00 грн.

Як визначено у ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, як визначено у ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

07.10.2020 між адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем, який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.11.2019 серії МК № 001709 та товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" (клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги № 07/102020, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надати необхідну правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у Господарському суді Тернопільської області  шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента приватного підприємства "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ" по стягненню з останнього на користь клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій, у зв`язку із порушенням договірних зобов`язань, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання такої правової допомоги (п. 1.1. договору).  

Згідно п. 4.1. договору № 07/10/2020 про надання правової допомоги від 07.10.2020 за правову допомогу, клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному в додатковій угоді до цього договору.  

Додатковою угодою визначено, що розмір винагороди за надання послуг за основним договором становить за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Господарського суду Тернопільської області позовної заяви – 3000,00 грн (п. 1.1. додаткової угоди).

Заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано суду: договір про надання правової допомоги №07/10/2020 від 07 жовтня 2020 року, додаткову угоду від 07.10.2020 до укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги № 07/10/2020 від 07.10.2020, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю  серія МК № 001709  від 08.11.2019 Спиридонова Олега Володимировича, довіреність  від 07.10.2020 та докази оплати наданих послуг, а саме: платіжні доручення № 549 від 15.10.2020 на суму 45,00 грн, № 550 від 15.10.2020 на суму 540,00 грн та № 551 від 15.10.2020 на суму 2415,00 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги доведеність з боку позивача належними та допустимими доказами понесені витрати на послуги адвоката у розмірі 3 000, 00 грн, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, віднесення таких витрат в розмірі 3 000,00 грн до судових витрат та покладення їх на відповідача.

Окрім того, виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, позивачу, відповідно до ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті також і судового збору в сумі 2 102,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 79, 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд


ВИРІШИВ:


1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "РОЯЛ ТРАНС КОМПАНІ" (46400, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, код ЄДРПОУ 38990359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" (02222, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112):

- 656 (шістсот п`ятдесят шість) грн 44 коп. пені;

- 681 (шістсот вісімдесят одну) грн 53 коп. 12% річних;

- 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору;

- 3 000 (три тисячі) 00 коп. витрат за надання правової (правничої) допомоги.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Закрити провадження у справі № 921/684/20 в частині стягнення з відповідача 1 501 (одна тисяча п`ятсот одна) грн 38 коп. основного боргу.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.


Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.


Повне рішення складено  30.12.2020.     



Суддя                                                                                             Н.В. Охотницька




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація