ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 року Справа № 160/16121/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 10.03.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області від 21.02.2020 року №Б-с 346, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020  відновлено право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру окладу працюючого судді, визначеного Законом України від 16.10.2019  № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проте відповідачем було відмовлено у здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 10.03.2020 року.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29.12.2020 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскільки позивач не пройшов кваліфікаційне оцінювання та не відпрацював три роки суддею на відповідній посаді, як це передбачено пунктом 25 розд. XІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIІІ від 02.06.2016, підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суддівської винагороди судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, відсутні. Суддям у відставці, яким за зверненням до 18.02.2020 року перерахунок проведено з 01.01.2020 року, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, що підтверджується посвідченням судді у відставці №01217.

Позивач має стаж роботи судді, який дає право на відставку 47 років 2 місяці 24 дні.

Також, встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

21.02.2020 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області позивачу видана нова довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці № Б-с-346 про те, що станом на 18.02.2020 його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 107 202,00 грн., в тому числі: посадовий оклад 63060,00 грн., доплата за вислугу років 37836,00 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді в суді (10%) – 6306 грн.

10.03.2020 року   ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області від 21.02.2020 року № Б-с-346.  

04.05.2020 року відділом з питань перерахунків пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь за №300/03-14/27, якою ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У вказаному листі зазначено, що з 18.02.2020 року порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці регулюється ст. 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання судді не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм ч. 4 ст. 142 Закону  № 1402-VIII – у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Позивач, вважаючи таку відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. ст. 19, 126, 130 Конституції України   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.

Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Незалежність і недоторканість суддів гарантується   Конституцією   і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

У   рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013   зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Конституційний Суд України в Рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених   Конституцією України   гарантій незалежності суддів.

Щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Відповідно до ч. 4   ст. 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”                         № 1402-VIII від 02 червня 2016 року, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Тобто довічне грошове утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до положень п. 2   Розділу XІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIІІ від 02.06.2016 з дня набрання чинності цим Законом   Закон України “Про судоустрій і статус суддів”   визнається таким, що втратив чинність, крім положень, зазначених, зокрема, у пункті 25 цього розділу.

Згідно з п. 25   Розділу XІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIІІ від 02.06.2016, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень   Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного   Закону.

Однак,   рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020                                               № 2-р/2020   положення пункту 25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону                    № 1402-VIII визнано такими, що не відповідають   Конституції України   (є неконституційними).

Мотивуючи рішення у цій частині Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої   статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини   Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року № 10-рп/2013).

Визначені   Конституцією   та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини   рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013).

Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному   Законом № 1402-VIII.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої   статті 126 Основного Закону України   щодо гарантування незалежності суддів   Конституцією   і законами України.

Згідно з пунктом 3   рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020   положення   Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII   зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня   ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч. 2   ст. 152 Конституції України   закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, згадані положення п. 25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020.

Як наслідок, після 18.02.2020 на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення   ст. 142 Закону № 1402-VIII, в силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

При цьому, згідно з висновками Верховного Суду у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає   Конституції України, вступила у силу і діє.

Так, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач набув з 19.02.2020 та має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області № Б-с-346 від 21.02.2020 року.

З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 10.03.2020 року.

Отже, як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України   визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись   ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262   Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 10.03.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області від 21.02.2020 року №Б-с 346, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )  судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн.    

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     В.В. Горбалінський