Справа № 525/1258/20        

                                                       Провадження №3/525/711/2020                

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2020        Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Прасол Я.В.,

секретар судових засідань - Хоменко М.М.,

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у від критому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка матеріали, які надійшли з Управління Держпраці у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зоря, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, українця, гром. України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , приватного підприємця, РНОКПП – НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

              09.10.2020 до Великобагачанського районного суду Полтавсько області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №ПЛ28103/2022/АВ/П/ПТ від 06.10.2020 фізична особа – підприємець ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2020 року за адресою: Полтавська область, селище Велика Багачка, вул. Шевченка, 56, магазин «Арсенал» вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 24 КЗпП, в частині фактичного допуску працівника без належного оформлення трудових відносин, за яке передбачено відповідальність по ч.3 ст. 41 КУпАП, а саме: 05.10.2020 у ході інспекційного відвідування, проаналізувавши відповідний перелік документів, щодо оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з найманими працівниками встановлено, що ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності та інших документів, систематично здійснюється працівницею ОСОБА_2 , з якою ФОП ОСОБА_1 трудовий договір не заключав.

       Крім того, на копіях документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, бухгалтером ОСОБА_2 проведено власноруч напис: «Копія. З оригіналом вірно».

       У письмових поясненнях ОСОБА_2 пояснила, що «відомості на нарахування і виплату заробітної плати по ФОП ОСОБА_1 відповідають дійсності, про що я засвідчила надписами на копіях». При цьому, в ході інспекційного відвідування, усно відповідала на всі питання, стосовно використання ФОП ОСОБА_1 найманих працівників.

       Працівниця ОСОБА_2 працює на посаді бухгалтера у ФОП ОСОБА_3 відповідно до трудового договору без номеру від 01.09.2020. Повідомлення про прийняття працівниці на роботу подано до ДПС 31.08.2020.

       Отже ФОП ОСОБА_1 використовує у своїй діяльності працю найманого працівника іншої фізичної особи-підприємця.

       Враховуючи вищевикладене, зокрема письмове пояснення працівниці ОСОБА_2 , вона була допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення за встановленою формою, що подається до початку роботи до Державної фіскальної служби про прийняття такого працівника.

       У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та суду пояснив, що дійсно є фізичною особою – підприємцем, має найнятих працівників. Як ФОП бухгалтера немає, фінансову звітність готує та подає сам. ОСОБА_2 працює бухгалтером у ФОП ОСОБА_3 , яка є його дочкою, він сидить в одному кабінеті з нею, але жодного разу він не доручав їй виконання обов`язків, як своєму працівнику, не проводив нарахування та виплату заробітної плати. Не заперечував того, що дійсно ОСОБА_2 виконала напис на копіях документів, але засвідчував їх справжність він особисто своїм підписом, оскільки лише він має доступ до оригіналів документів. У своїх поясненнях посилався на порушення процедури проведення перевірки, оскільки інспектор праці жодного разу не була на місці здійснення ним підприємницької діяльності, копії документів він особисто возив до м. Миргорода інспектору на її телефонну вимогу.

       Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона не перебувала у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1 , вона працює бухгалтером у ФОП ОСОБА_3 . Так склалося, що вона дійсно сидить в одному кабінеті з ОСОБА_1 , та в ході проведення перевірки інспекцією праці, спілкувалася з ними по телефону, щоб передати інформацію ОСОБА_1 , робила це безоплатно, не як працівник. Жодних бухгалтерських документів вона не бачила, крім копій, які робив особисто ОСОБА_1 та залишив на столі, вона сама з власної ініціативи написала на документах, що вони відповідають оригіналам, але підписів своїх не ставила. Заробітну плату у ФОП ОСОБА_1 вона ніколи не отримувала, жодних трудових обов`язків не виконувала.

       У судове засідання судом викликалася для надання пояснень, як свідок, державний інспектор праці ОСОБА_4 , але вона на виклики суду не з`явилася, подала письмові заяви, у яких просила справу розглядати без неї (а.с. 34, 42). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не наполягав на виклику свідка в судове засідання та вважав за можливе розглядати справу без її показів.

        Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , повно, всебічно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Диспозицією частини 3 статті 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстроннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

       З урахуванням наведеного, обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення №ПЛ28103/2022/АВ/П/ПТ від 06.10.2020 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи. Суд, вважає не доведеним факт допуску ФОП ОСОБА_1 працівника ОСОБА_2 до виконання роботи, оскільки матеріалами справи не встановлено, які саме обов`язки та коли виконувалися працівником ОСОБА_2 у ФОП ОСОБА_1 . Жодні докази по справі не підтверджують саме факту виконання ОСОБА_2 , якихось посадових обов`язків у ФОП ОСОБА_1 . Посилання у протоколі про те, що ОСОБА_2 систематично вела бухгалтерський облік та складання фінансової звітності у ФОП ОСОБА_1 не підтверджується наявними матеріалами справи.

       Відповідно до положень ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

       Положення ст. 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може грунтоватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

       Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопоршуенням інакше, як на підставі та в порядку, встановлених законом.

       Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. (ст. 7 КУпАП).

       Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

       На підставі викладеного та керуючись ст.19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, ч.3 ст.41, п. 1 ст. 247, 279, 280, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

                       Суддя                                                        Я.В. Прасол