Номер провадження: 22-ц/813/6311/20

Номер справи місцевого суду: 511/1176/19

Головуючий у першій інстанції Іванова О. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2020 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого:  Драгомерецького М.М. (суддя-доповідач),

суддів:         Громіка Р.Д.,  

                         Дрішлюка А.І., 

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Українська залізниця» та ОСОБА_1 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Одеської залізниці» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», Виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В: 

27 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Регіональної філії «Одеська залізниця», АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що наказом керівника регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 13 травня 2017 року №343/ос його було призначено на посаду начальника виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

З 15 травня 2017 року та по день подачі ним позовної заяви до суду він працював на займаній посаді.

Наказом директора Регіональної філії «Одеська залізниця» (надалі - РФ, регіональної філії, філії) від 08 квітня 2019 року №НОУ-38/34 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану на підставі п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України, за неналежне виконання посадових обов`язків у частині виконання розпоряджень керівництва філії.

В подальшому Наказом директора РФ «Одеська залізниця» від 10 квітня 2019 року №НОУ-38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану на підставі п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України, за неналежне виконання посадових обов`язків у частині виконання п.7.5.16 Положення про виробничий підрозділ «Одеська дорожня автобаза», затвердженого наказом РФ «Одеська залізниця» від 19 лютого 2016 року №127 – Н/од щодо вирішення питань організації роботи підрозділу, вжиття усіх необхідних заходів для виконання покладених завдань.

Позивач звертався до керівника РФ «Одеська дорожня автобаза» з листом про скасування, як незаконних, наказів від 08.04.2019р. №НОК-38/34 та від 10.04.2019р. №НОК -38/35, однак відповіді так і не отримав.

ОСОБА_1 посилаючись на те, що ним не було порушено трудову дисципліну та належним чином і в повному обсязі виконувались посадові обов`язки, вважає вказані накази таким, що не відповідають вимогам законодавства.

Також позивач зазначає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності призвело до моральних страждань, спричинило порушення його сталих життєвих зав`язків, у нього погіршилося самопочуття, виникли сильні душевні переживання, зменшилися преміальні виплати, що призвело до необхідності додаткових зусиль для організації свого життя, а також порушено його професійну репутацію перед колегами і знайомими.

На підставі вище викладеного ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, визнати незаконними та скасувати накази керівника РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 08 квітня 2019 року №НОК – 38/34 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника ВП «Одеська дорожня автобаза» ОСОБА_1 » та від 10 квітня 2019 року № НОК -38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» ОСОБА_1 »; стягнути з РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на його користь суму завданої моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень, судові витрати, а саме сплачений ним судовий збір в розмірі 3 457,80 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000 гривень.

23 липня 2019 року представники відповідача РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» не погодившись із позовними вимогами надали відзив на позовну заяву, який обґрунтували тим, що при накладенні на позивача дисциплінарних стягнень жодної норми вимог діючого законодавства порушено не було, також були дотримані вимоги законодавства щодо порядку та строків накладення вказаних стягнень у вигляді доган, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Також, 23 липня 2019 року ОСОБА_1 надав до суду позов до Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», Виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви тим, що 25 червня 2019 року його незаконно звільнили із займаної посади згідно із наказу керівника регіональної філії «Одеська залізниця» №405/ос на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України. Вказаний наказ мотивовано тим, що наказом від 05 червня 2019 року №42 ОСОБА_1 скасував наказ від 16 травня 2019 року №37 – ос про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника начальника доравтобази та переведення його згідно наказу №37-ос на посаду водія автотранспортних засобів. Також зазначено, що довіреність №2033 від 07 грудня 2018 року скасовано, а тому у ОСОБА_1 не було повноважень здійснювати прийом, переведення, переміщення, звільнення працівників та вирішувати інші кадрові питання.

Вважаючи, що ним не було порушено вимоги п. 4 Положення про дисципліну та п. 1.4 посадової інструкції, як вказано у наказі від 25 червня 2019 року №405/ос про його звільнення, а тому в його діях не має вини у вчиненні дисциплінарного проступку, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просив суд задовольнити його вимоги у повному обсязі з наведених у позовній заяві правових підстав.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 липня 2019 вказані позовні заяви були об`єднані в одне провадження з призначенням підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.

Представниками відповідачів до суду було надано доповнення до відзиву на позовну заяву в яких вони зазначили, що не визнають обставини викладені позивачем, оскільки вважають, що ОСОБА_1 систематично порушував трудову дисципліну, а отже, вчинив дисциплінарні проступки, які стали підставами для його звільнення за ч. 3 ст. 40 КЗпП України. Вважали, що оскільки позивача було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказами директора регіональної філії «Одеська залізниця» від 08 квітня 2019 року №НОК – 38/34 та від 10 квітня 2019 року №НОК – 38/350, тому наявність третього порушення трудової дисципліни, що виразилося у несанкціонованому здійсненні доступу до системи АСУ «Кадри» із редагуванням (внесенням) відповідних даних до неї, також в порушення наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 14 грудня 2018 року №817/ос про припинення повноважень за довіреністю від 07 грудня 2018 року №2033 позивачем було видано накази від 05 червня 2019 року № 42/ос, №43/ос за фактичної відсутності відповідних повноважень, тому звільнення відбулося без порушення трудового законодавства.

Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважають їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вказані вимоги про стягнення середнього заробітку є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі, які також не підлягають задоволенню. Вимоги про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають оскільки документально не підтвердженні позивачем. Просили у задоволенні позовних вимог про скасування наказів про накладення до дисциплінарної стягнення, стягнення моральної шкоди, про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідачів заперечуючи проти позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, надавши пояснення, які повністю відповідають відзивам та письмовим запереченням.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 лютого 2020 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ керівника Регіональної філії «Одеської залізниці» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 10 квітня 2019 року №НОК – 38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника ВП «Одеська дорожня автобаза» ОСОБА_1 ».

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі РФ «Одеської залізниці» АТ «Укрзалізниця» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу керівника Регіональної філії «Одеської залізниці» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 10 квітня 2019 року №НОК – 38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника ВП «Одеська дорожня автобаза» ОСОБА_1 » та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 також подано апеляційну скаргу в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, в решті рішення суду залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Розгляд справи призначено на 23 грудня 2020 року, однак відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного суду про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року №12, у зв`язку з ускладненням епідеміологічної ситуації в м. Одесі та із підтвердженням у працівників Одеського апеляційного суду діагнозу COVID-19, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед співробітників та відвідувачів Одеського апеляційного суду та забезпечення безпечних умов праці працівникам суду тимчасово, на час установлення на території м. Одеси рівня епідемічної небезпеки: помаранчевий або червоний, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинити їх допуск до залів судових засідань. 

23 грудня 2020 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із його особистим бажанням приймати участь у розгляді справи.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим  розглянути справу за відсутності її учасників.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 30 грудня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги РФ «Одеської залізниці» АТ «Укрзалізниця» до суду апеляційної скарги не направив.

07 травня 2020 року від РФ «Одеської залізниці» АТ «Укрзалізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач просить залишити подану апеляційну скаргу позивача без задоволення, вважаючи її доводи необгрунтованими та безпідставними.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав. 

У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

При звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується статутом (т. 1 а.с. 221).

АТ «Укрзалізниця» є юридичною особою, та діє на підставі Статуту, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 53).

Регіональна філія «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» є відокремленим підрозділом АТ «Українська залізниця», який не має статусу юридичної особи. У своїй діяльності філія керується законодавством, Статутом товариства та внутрішніми документами Товариства, Положенням про регіональну філію ПАТ «Українська залізниця» та Положенням про виробничий підрозділ Одеська дорожня автобаза регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» (т. 1 а.с. 54-68).

«Одеська дорожня автобаза» є виробничим підрозділом регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», створеної відповідно до законодавства України, Статуту ПАТ «Українська залізниця» та Положення про регіональну філію ПАТ «Українська залізниця», затвердженого рішенням правління ПАТ «Українська залізниця» від 16 листопада 2015року №5.

Відповідно до п. 4.1 вказаного Положення підрозділ є виробничим підрозділом регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» і не має статусу юридичної особи. Підрозділ здійснює свою діяльність у межах законодавства України та відповідно до внутрішніх документів Товариства. Підрозділ має рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, бланки і штампи, відповідно до чинного законодавства та несе відповідальність за виконання своїх обов`язків згідно з чинним законодавством України.

Так, на підставі наказу керівника РФ «Одеська залізниця» від 13 травня 2017 року №343/ос ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» РФ «Одеська залізниця» АТ « Укрзалізниця» з 15 травня 2017 року (т. 1 а.с. 21).

ОСОБА_1 було ознайомлено із посадовою інструкцією начальника автобази під розпис.

Відповідно до наказу головного інженера – першого заступника директора РФ «Одеська залізниця» Чекалова П.Л. від 21 лютого 2019 року №НГ-3/56 ОСОБА_1 було відряджено до м. Подільськ Одеської області для забезпечення сталої роботи дільниці автобази, на виконання якого він перебував у відрядженні з 22 лютого 2019 року по 15 березня 2019 року (т.1 а.с. 24).

В подальшому на адресу ВП «Одеська дорожня автобаза» засобами електронного зв`язку від головного інженера – першого заступника регіональної філії «Одеська залізниця» Чекалова П.Л. надійшли телеграми:

- від 06.03.2019р. №НГ-07/290 - про відкликання з відрядження начальника ВП «Одеська дорожня автобаза» ОСОБА_3 на 2 доби з 06 березня 2019 року по 07 березня 2019 року, у зв`язку з виробничою необхідністю;

- від 07.03.2019р. №НГ-07/307 - про те, що 12 березня 2019 року о 10:00 годині у приміщенні управління філії призначається розбір акту перевірки фінансово-господарської діяльності ВП «Одеська дорожня автобаза» за 2018 рік; на розбір необхідно прибути першим керівникам з працівниками, які приймали участь у перевірці та НАТ ОСОБА_1 ; НАТГ забезпечити прибуття на розбір відповідних посадових осіб та спеціалістів;

- від 11.03.2019р. №07/310 - про те, що відповідно до вимог телеграми №НГ-07/307 від 07.03.2019р., нарада з розбору акту перевірки фінансово-господарської дисципліни ВП «Одеська дорожня автобаза» переноситься на 14 год. 12 березня 2019 року (т.1 а.с. 25-27).

08 квітня 2019 року на ОСОБА_1 на підставі наказу директора РФ «Одеська залізниця» за №НОК-38/34 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» було накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану на підставі п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України за незалежне виконання посадових обов`язків у частині виконання розпоряджень керівництва філії (т. 1 а.с. 22).

Підставою для накладення вказаного дисциплінарного стягнення на позивача були наступні обставини: невиконання вимог п.4.2 посадової інструкції щодо персональної відповідальності за належне та своєчасне виконання доручень керівництва філії, оскільки ОСОБА_1 проігнорував телеграфні розпорядження від 06.03.2019р. №НГ-07/290 про відкликання з відрядження та від 07.03.2019р. № НГ-07/307 (із змінами від 11.03.2019р.) про необхідність прибуття на нараду, на якій розглядався акт перевірки фінансово-господарської діяльності доравтобази за 2018 рік.

10 квітня 2019 року на позивача на підставі наказу директора РФ «Одеська залізниця» за №НОК-38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» було накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану на підставі п. 1 ч. 1 ст. 147 КЗпП України за неналежне виконання посадових обов`язків у частині виконання п.7.5.16 Положення про виробничий підрозділ «Одеська дорожня автобаза», затвердженого наказом РФ «Одеська залізниця» від 19 лютого 2016 року №127 – Н/од, щодо вирішення питань організації роботи підрозділу, вжиття усіх необхідних заходів для виконання покладених завдань (т. 1 а.с. 23).

Підставою для накладення цього дисциплінарного стягнення були наступні обставини: через невиконання ОСОБА_1 вимог п.7.5.16 Положення про виробничий підрозділ щодо вирішення питань організації роботи підрозділу, вжиття усіх необхідних заходів для виконання покладених завдань та встановлення згідно Акту перевірки фінансово-господарської діяльності виробничого підрозділу Одеська дорожня автобаза за 2018 рік від 18.01.2019р. ряду суттєвих недоліків та порушень з питань організації діловодства, роботи з кадрами, обліку робочого часу та трудової дисципліни, оплати праці, стану пожежної безпеки та виконання правил пожежної безпеки, охорони праці та промислової безпеки, раціонального використання паливно-мастильних матеріалів та автотранспортної техніки, стану правової та претензійно-позовної діяльності, діючих витратних договорів, окремих фінансових показників, руху коштів на поточних рахунках, вірного відображення формування фактичних калькуляцій та приймання транспортних засобів від інших виробничих підрозділів.

Вказані накази ОСОБА_1 отримав відповідно того ж дня 08 квітня 2019 року та 10 квітня 2019 року, надавши перед цим письмові пояснення, що підтверджено позивачем.

Надалі, наказом директора регіональної філії Одеська залізниця» від 25 червня 2019 року №405/ос ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (т. 3 а.с. 15-17).

Підставою для звільнення позивача та видання вказаного наказу зазначено, подання головного інженера – першого заступника директора регіональної філії від 19 червня 2019 року №НГ – 01/606, протоколом наради при головному інженері – першому заступнику директора регіональної філії від 05 червня 2019 №НГ – 05/67, наказ від 08 квітня 2019 №НОК- 38/34, наказ від 10 квітня 2019 року №НОК 38/35, витяг з протоколу засідання профспілкового комітету виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» від 24 червня 2019 року №79.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу директора РФ «Одеська залізниця» за №НОК-38/34 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 08 квітня 2019 року суд першої інстанції виходив із того, що вказаний наказ законний, обґрунтований, виданий з дотриманням процедури накладення дисциплінарних стягнень, в межах відповідних строків і підстав для його скасування не має.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що телеграми від 06.03.2019р. №НГ-07/290 про відкликання його із відрядження, від 07.03.2019р. №НГ-07/307 про призначення наради та від 11.03.2019р. №07/310 - про перенесення наради були направлені засобами електронного зв`язку СКЕДО, доступу до якої у позивача на той час не було, а тому він не був обізнаний з вказаними телеграмами.

Однак, допитані у судову засіданні судом першої інстанції свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили факти, викладені ними в акті від 22 березня 2019 року про повідомлення ОСОБА_1 про необхідність явки останнього на нараду та про його обізнаність щодо проведення вказаного заходу, також пояснили, що останній відмовився що небудь підписувати та на нараду не поїхав; при цьому категорично заперечували наявність будь-якого впливу або тиску на них під час складання вказаного акту та пояснили, що акт був складений ними за наявності потреби, а саме 22 березня 2019 року по обставинам за 06 березня 2019 року.

Відповідні показання свідків є належними і допустимими доказами, які доводять факти ознайомлення та обізнаності ОСОБА_1 з телеграмами.

Крім того, доказів про складення акту від 22 березня 2019 року під тиском керівництва Долинським Д.О. надано не було, а складання акту не в той день суттєвої ролі не відіграє та не може бути єдиною підставою для визнання наказу недійсним.

Інших підстав для визнання спірного наказу незаконним позивачем надано не було.

Щодо доводів апеляційної скарги РФ «Одеської залізниці» АТ «Укрзалізниця» відносно відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу №НОК-38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 10 квітня 2019 року слід зазначити наступне.

Спірний наказ мотивовано тим, що на нараді при головному інженері - першому заступнику директора регіональної філії ОСОБА_6 12 березня 2019 року було розглянуто акт перевірки фінансово-господарської діяльності виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза» за 2018 рік від 18 січня 2019 року №НГ-03/77, відповідно до якого було виявлено ряд суттєвих недоліків в організації роботи та порушень фінансової дисципліни. А також невиконання вимог п.4.2 посадової інструкції щодо персональної відповідальності за належне та своєчасне виконання доручень керівництва філії призвело до порушень ОСОБА_1 вимог ст.139 КЗпП України.

Такий стан справ став можливим через порушення начальником доравтобази ОСОБА_1 вимог п. 7.5.16 Положення про виробничий підрозділ «Одеська дорожня автобаза», затвердженого наказом регіональної філії від 19 лютого 2016 року №127-Н/од щодо вирішення питань організації роботи підрозділу та вжиття усіх необхідних заходів для виконання покладених завдань.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що днем виявлення проступку (факту, особи, протиправність цих діянь, вину працівника, наявність шкідливих наслідків, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками) є день складання акту №НГ-03/77, тобто 18 січня 2019 року.

Тому оскаржуваний наказ №НОК-38/35 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 10 квітня 2019 року видано після спливу строку накладення дисциплінарного стягнення, визначеного ст. 148 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності усіх елементів складу дисциплінарного проступку, а саме суб`єкту дисциплінарного правопорушення, станом на 18 січня 2019 року були відсутні, не заслуговують на увагу, оскільки за всі зазначенні порушення, що зазначені у акті від 18 січня 2019 року №НГ-03/77, згідно посадової інструкції та Положення несе відповідальність безпосередній керівник виробничого підрозділу, тобто на той час позивач по справі ОСОБА_1 , а тому посилання про встановлення суб`єкту дисциплінарного правопорушення лише 12 березня 2019 року не заслуговують на увагу.

Суд першої інстанції надав правову оцінку підставам звільнення позивача згідно із пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України щодо систематичності невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього.

Систематичне невиконання працівником своїх обов`язків є суб`єктивною обставиною, що може бути поставлена йому за провину. Для звільнення працівника за порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб невиконання або неналежне виконання обов`язків було протиправним та винним, мало систематичний характер, за попереднє порушення трудової дисципліни до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але це не дало позитивних наслідків, тому подальше залишення такого працівника на роботі суперечить інтересам виробництва.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків (порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів адміністрації, технічних правил). Звільнення працівника за даною підставою може мати місце лише у випадку невиконання чи неналежного виконання працівником своїх безпосередніх обов`язків. Основні обов`язки працівників у загальному вигляді перераховані в Типових правилах внутрішнього трудового розпорядку. Конкретизація і деталізація обов`язків працівників фіксується й уточнюється в галузевих і місцевих правилах внутрішнього трудового розпорядку, діючих на кожному підприємстві, в установі, організації. Конкретні обов`язки іноді уточнюються в посадових інструкціях. Невиконання цих обов`язків є порушенням трудової дисципліни, бо дисциплінована праця означає, що кожний член трудового колективу належним чином виконує свої трудові обов`язки. Несумлінне виконання або взагалі невиконання трудових обов`язків і є порушенням трудової дисципліни.

Звільнення працівника за систематичне невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків можливе за наявності низки обов`язкових умов. По-перше, порушення має торкатися лише трудових обов`язків працівника, встановлених низкою загальних і спеціальних нормативно-правових актів. По-друге, невиконання або неналежне виконання має бути систематичним.

Систематичне порушення трудової дисципліни - це порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, і порушив її знову.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147 (1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно із п. 23 вказаної постанови Пленуму за передбаченими підставами п. 3 ст. 40 КЗпП працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Відповідно до наказу директора регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» №405/ос від 25 червня 2019 року ОСОБА_1 було звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, п. 3 ст.40 КЗпП України.

Зазначений наказ мотивовано тим, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи про відсутність у нього відповідних повноважень, в порушення п. п. 1.4, 4.2 посадової інструкції, п., п. 6.3, 7.5.16, 7.5.22 Положення про виробничий підрозділ, п. 4 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, ст. 32 ч.ч. 1 та 3 КЗпП України, не маючи фактично повноважень та без відповідного обґрунтування видав наказ №42/ос від 05 червня 2019 року, яким скасував наказ №37-ос від 16 травня 2019 року про переведення водія ОСОБА_7 на посаду заступника начальника бази (за підписом ОСОБА_8 ) та видав новий наказ №43/ос від 05 червня 2019 року про переведення ОСОБА_2 на посаду водія.

Також, під час видання вказаного наказу роботодавцем було враховано, що на момент видання наказу 25 червня 2019 року ОСОБА_1 вже припускав порушення покладених на нього обов`язків та мав дві догани, які були накладенні на останнього наказами від 08 квітня 2019 року та від 10 квітня 2019 року за вчинення дисциплінарного проступку; вказані накази не були скасовані та не зняті.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо не врахування судом першої інстанції відсутності серед повноважень головного інженера ВП «Одеська дорожня автобаза» ОСОБА_8 вирішення кадрових питань не мають значення щодо заявлених позовних вимог.

Судова колегія також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо здійснення втручання позивачем ОСОБА_1 в роботу АСУ «Кадри» шляхом видання ним в якості «редактора» наказів №42/ос та №43/ос від 05 червня 2019 року.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, втручання позивача в роботу АСУ «Кадри» не було єдиним дисциплінарним проступком позивача, за яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення наказом №405/ос від 25 червня 2019 року.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі РФ «Одеської залізниці» АТ «Укрзалізниця» доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні місцевим судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильність вирішення спору, колегія суддів доходить висновку про правильний висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну правову оцінку.

Інші доводи апеляційних скарг також не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява № 4241/03) від 28 жовтня 2010 року, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, «беручи до уваги свої висновки за статтею 11Конвенції(див. вищепункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1)».

Отже, наведені в апеляційних скаргах доводи не впливають на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення та не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційних скарг висновків районного суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382 - 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги  Акціонерного товариства «Українська залізниця» та ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 30 грудня 2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду:                                              М.М.Драгомерецький  

                                                                                                             Р.Д.Громік

                                                                                                             А.І.Дрішлюк