Справа №2-5041/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

          12 березня 2010 року             Приморський районний суд  м. Одеси у складі:

головуючого судді Бондаря  В.Я.

при секретарі          Подорожній О.С.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом заступника прокурора м.Кременчука в інтересах ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення суми боргу,

                                                                 В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора м.Кременчука  звернувся з позовом до відповідача в інтересах ОСОБА_1 та просить с тягнути на її користь з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» заборгованість за договорами внесків на загальну суму 73 100 гривень.

При цьому посилається на те, що 24.07.2008 року між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений  договір  про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки  на депозитний рахунок №КМ-1/0329/08/979 в розмірі 22 500  гривень терміном на 12 місяців, під 21% річних за користування внеском. Додатковим  договором №1 від 13.09.2008р. до залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки  на депозитний рахунок №КМ-1/0329/08/979 позивачем була збільшена сума вкладу  до  34 200 гривень, закінчення дії договору визначено 24.07.2009р.  На даний час сума внеску відповідачем не повернута.

 Крім того, 08.08.2008 року між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений  договір  про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки  на депозитний рахунок №КМ-1/0363/08/1309 в розмірі 38900  гривень терміном на 12 місяців, під 21% річних за користування внеском, закінчення дії договору було визначено 08.08.2009р. На даний час сума внеску відповідачем не повернута.

До суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1, в якій вона також просить стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду (кошти, витрачені на лікування) у розмірі 15 000 гривень.

             Згідно умов договорів про залучення внеску та діючого законодавства, депозитний вклад, а також нараховані відсотки є власністю члена к редитної спілки, у зв’язку з чим  вважає, що дії відповідача порушують її право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством.

              В судове засідання  позивач  не  з’явилась, до суду надійшла заява позивача, в якій вона виклала прохання розглянути справу у її відсутність, заперечень проти  ухвалення заочного рішення по справі не викладала. Представник Приморської прокуратури м.Одеси в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе, у відповідності до ст.224 ЦПК України, розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.07.2008 року між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений  договір  про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки  на депозитний рахунок №КМ-1/0329/08/979 в розмірі 22 500  гривень терміном на 12 місяців, під 21% річних за користування внеском, що підтверджується квитанцією №15909 від 24.07.2008р. Додатковим  договором №1 від 13.09.2008р. до залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки  на депозитний рахунок №КМ-1/0329/08/979 позивачем була збільшена сума вкладу  до  34 200 гривень, що підтверджується квитанцією №18580 від 13.09.2008р., закінчення дії договору визначено 24.07.2009р.  На даний час сума внеску відповідачем не повернута.

 Крім того, 08.08.2008 року між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений  договір  про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки  на депозитний рахунок №КМ-1/0363/08/1309 в розмірі 38900  гривень терміном на 12 місяців, під 21% річних за користування внеском,  що підтверджується квитанцією №16729 від 08.08.2008р., закінчення дії договору було визначено 08.08.2009р. На даний час сума внеску відповідачем не повернута.

  Таким чином, к редитна спілка «Перше кредитне товариство» належним чином не виконала своїх зобов’язань, а саме не повернула суми вкладів.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про кредитні спілки" член кредитної спілки має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

  Договорами   №КМ-1/0329/08/979 та №КМ-1/0363/08/1309 передбачено, що спілка зобовязуться повернути Члену КС суму внеску.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.

П.п. 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

             Своїми діями відповідач  порушив вимоги ст. 610 ЦК України, не виконавши свої зобов'язання за договором, відмовивши позивачу у виплаті відсотків та депозитних внесків, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України  «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93 та ст. 88 ЦПК України , з відповідача на користь держави  підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. та сума державного мита в розмірі  342 гривні.  

             Вимоги позивача про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 15 000 грн. внаслідок завданої моральної та матеріальної шкоди матеріалами справи не підтверджуються, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215, 218  224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково:

Стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство»   на користь ОСОБА_1 заборгованість  за договором № КМ-1/0329/08/979 від 24.07.2008 року у розмірі  34 200  (тридцяти чотирьох тисяч двохсот ) грн.

Стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство»   на користь ОСОБА_1 заборгованість  за договором № №КМ-1/0363/08/1309 від 08.08.2008 року у розмірі  38 900  (тридцяти восьми тисяч дев’ятиста ) грн.

Стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство»   на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень та суми державного мита в розмірі 342 грн.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи,  поданої протягом  десяти  днів  з  дня отримання його копії.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.

Суддя                                                                                                           В.Я. Бондар