Справа №345/3028/20

Провадження № 2/345/1064/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2020 року м.Калуш

       Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі

головуючої-судді                                   Кулаєць Б.О.

з участю секретаря судового засідання                        Бабійчук Л.В.

позивача                                                         ОСОБА_1

представника позивача                                        Возняк Л.З.

представника відповідача                                        Кобзана Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Калуський завод будівельних машин» про зобов`язання правильно скласти акти по виробничому травматизмі,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, а саме просить: визнати неправильно складені акт по заподіянню виробничого травматизму розслідування нещасного випадку від 06.08.2003 форма Н-5, акт №2 про нещасний випадок від 08.08.2003 та наказ №88 від 06.08.2003 із-за неналежної організації безпеки в умовах підвищеної небезпеки та недотримання норм чинного законодавства на час заподіяння робочого травматизму, що призвело до ушкодження здоров`я середнього ступеня тяжкості із стійкою втратою працездатності; встановити факт отримання каліцтва на виробництві з діагнозом: відкритий багатовідламковий перелом дистального метаепіфізального кінця лівої кістки (променевої) із зміщенням відломків та пошкодження сухожилків розгиначів ІІ-ІІІ-ІV пальців лівої китиці, які були вказані у діагнозі лікаря ОСОБА_2 від 05.09.2003, повідомленні №16 про виробничу травму від 07.03.2003 та листі непрацездатності серії ВЗ №704428; визнати акт розслідування нещасного випадку від 06.08.2003 форма Н-5, акт №2 про нещасний випадок від 08.08.2020 та наказ №88 від 06.08.2003 нечинними та такими, що були сфабриковані з приховуванням нещасного випадку та справжнього діагнозу; зобов`язати ПрАТ «Калуський завод будівельних машин» скласти акти Н-1 та Н-5 відповідно до чинного законодавства, яке діяло на час заподіяння йому виробничого травматизму, із зазначенням діагнозу у відповідності до висновків медичного закладу.

Позовну заяву мотивує тим, що, перебуваючи у трудових відносинах на посаді слюсаря по ремонту обладнання на ВАТ «Калуський завод будівельних машин», він отримав 06.08.2003 виробничу травму під час ремонтних робіт довбального верстата марки А-240. Внаслідок спричиненого трудового каліцтва на підприємстві йому було завдано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та стійка втрата працездатності.

06.08.2003 роботодавець створив комісію із розслідування нещасного випадку на виробництві. Був виданий наказ №88 про створення такої комісії, до складу якої увійшли: голова комісії інженер з охорони праці ОСОБА_3 , головний енергетик ОСОБА_4 , голова профспілки ОСОБА_5 та страховий експерт ОСОБА_6 . Цього ж дня був виданий акт №2 про нещасний випадок форми Н-1. Дана комісія створена з грубим порушенням чинного законодавства України, до неї не було залучено фахівців та експертів для створення комісії зі сторони Держгірпромнагляду, фонду соціального страхування, для прийняття об`єктивного та неупередженого рішення про встановлення причинного зв`язку до заподіяного травматизму на ВАТ «Калуський завод будівельних машин» та правильного складання акту форми Н-5.

Зазначає, що при складенні актів форми Н-1 та Н-5 були вказані невірні медичні висновки про діагноз ушкодження здоров`я, а саме: закритий багатовідломковий перелом дистального метаепіфізального кінця лівої променевої кістки із зміщенням відломків та пошкодження сухожилків розгиначів ІІ-ІІІ-ІV пальців лівої китиці. Проте, у листку непрацездатності серії ВЗ №704428 діагноз був зазначений як відкритий багатовідломковий перелом дистального метаепіфізального кінця променевої кістки, що є значно важчою механічною травмою і впливає на розмір страхових виплат, пенсії та інших соціальних виплат чи допомоги. Такий діагноз також підтверджено повідомленням №16 про виробничу травму медсанчастини концерну «Хлорвініл», а також у висновку лікаря ОСОБА_2 від 05.09.2003.

Таким чином при складанні актів форми Н-1 та Н-5 було допущено грубе порушення їх складання через завідомо неправдиво зазначений діагноз. Крім цього, було допущено ряд грубих порушень складання даних актів, таких як: зміна реквізитів шляхом нанесення речовини білого кольору та додруківки, не було належним чином встановлено, чи то нещасний випадок, чи наслідки неналежної організації виробничого процесу керівником підрозділу, який на той момент був організатором роботи в умовах підвищеної небезпеки.

На підставі поданої ним заяви 27.02.2013 про вчинення кримінального правопорушення, були внесені відомості до ЄРДР за № 12013090170000475 та розпочате досудове розслідування перевірки правильності заповнення документів при розслідуванні нещасного випадку на виробництві. На основі неефективного проведення досудового розслідування не було з`ясовано та не виявлено винних осіб в неналежному забезпеченню розслідування травматизму на виробництві. Також не розслідувано факту надання умисної, прихованої та неправдивої інформації з метою приховування вчинення злочину на основі невірно складених актів та затверджених головним інженером ОСОБА_7 .

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.03.2019 було скасовано закриття кримінального провадження за № 12013090170000475. Станом на даний момент кримінальне провадження не завершене, проводяться слідчі та інші процесуальні дії. Так, 12.04.2016 проведено судову технічну експертизу документів. У висновку було зазначено, що у вищевказаних актах було виявлено зміну реквізитів шляхом нанесення речовини білого кольору та додруківки, що свідчить про навмисне неправильне складання актів заподіяного йому ушкодження здоров`я.

Вважає, що відповідачем неправильно було складені акти форми Н-1 та Н-5, з грубим порушенням вимог Постанови КМУ №1094 від 21.08.2001, яка діяла на час заподіяння травматизму. Не було проведено належної перевірки управлінням Держгірнагляду про обставини отримання ним травми на виробництві. У зв`язку із вищезазначеними порушеннями, були прийняті неправомірні рішення, що спричинили порушення його законних прав та інтересів. Тому він звернувся до суду з даним позовом та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов (а.с. 65-66), згідно якого вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. Позивач, звертаючись до суду, фактично зловживає своїми процесуальними правами. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними актів про нещасний випадок форми Н-1 від 08.08.2003 та акту про розслідування нещасних випадків форми Н-5 від 06.08.2003 були предметом розгляду в Калуському міськрайонному суді тричі, про які позивач замовчує. А саме: рішенням Калуського міськрайонного суду від 20.04.2007 по справі №2-171/2007 за позовом ОСОБА_1 про визнання не чинними актів про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 08.08.2003 року та акту про розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06.08.2003 року, зобов`язання скласти нові акти про нещасний випадок на виробництві позов ОСОБА_1 , позовні вимоги було задоволено частково, тільки в частині внесення змін в п.9 акту в графі «Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння» зі слів «не встановлено» на слово «ні». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (рішення суду набуло законної сили 16.10.2007), тобто всі вимоги про визнання нечинними актів про нещасний випадок та актів про розслідування нещасного випадку, які оскаржувалися, а також про зобов`язання скласти новий акт були визнані судом як безпідставними.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 05.03.2012 по справі №2-1629/11 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання нечинними актів про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 08.08.2003, 28.09.2004, 10.02.2005 та від 18.05.2011 у позовних вимогах було відмовлено повністю. Суд, розглядаючи справу вдруге щодо визнання нечинними актів про нещасний випадок на виробництві, зазначив, що відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України (в старій редакції) обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 03.04.2019 по справі №345/5141/48 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання недійсними актів про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 08.08.2003, 28.09.2004., 10.02.2005 та 06.08.2003, від 18.05.2011 форми Н-5 було відмовлено повністю. В ході судового розгляду судом перевірялися обставини нещасного випадку та акти, на які посилається позивач, також суд досліджував і висновок експертизи по кримінальному провадженню, який долучений до матеріалів і цієї справи, тоді суд давав йому оцінку, що зафіксовано у рішенні суду.

Представник відповідача вказує, що із змісту теперішніх позовних вимог ОСОБА_1 слідує, що позивач дальше незгідний із всіма актами, які були винесені щодо нещасного випадку та його розслідування з мотивів їх неправильності та фальсифікації і кримінально караних дій, які були уже предметом розгляду судом у 2019 році.

Щодо посилання позивача на вчинення посадовими особами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України (підроблення документів), то жодного рішення правоохоронними органами з цього приводу не прийнято. Тільки вирок суду у кримінальному провадженні є обов`язковим для суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи стосовно якої ухвалено вирок і лишень з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду, і такий строк не підлягає поновленню, адже йому про наявність цих актів, які він оскаржує, було відомо, як від першого, так, і другого, і третього судових рішень, коли він їх оскаржував у судових інстанціях, з тих самих підстав, тільки змінював фразеологію речень у вимогах, але суть вимог не мінялась. Тому представник відповідача просить постановити рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю позовних вимог.

Позивач подав клопотання про заперечення на відзив (а.с.104-105), яким просив визнати матеріали розслідування виробничого травматизму від 06.08.2003 сфабриковано прихованою інформацією за наказом №88 від 06.08.2003 та зобов`язати адміністрацію підприємства ВАТ «Будмаш» правильно скласти акти по виробничому травматизмі та ушкодженню здоров`я середнього ступеня тяжкості, що призвело до стійкої втрати працездатності.

В судовому засіданні позивач та його представник просять позов задоволити у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та клопотанні про заперечення на відзив. Позивач зазначив, що керівництвом заводу «Будмаш» порушувалися їхні посадові обов"язки, не було забезпечено належні умови праці для працівників. Він зазнав травми, яка заподіяна третьою особою, в не внаслідок нещасного випадку, як про це вказує відповідач. Для розслідування обставин, за яких він отримав травму, була створена комісія виключно зі складу працівників підприємства, при цьому не були залучені незалежні члени зі складу органів держгірпромнагляду, фонду соціального страхування, органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому, встановити дійсний склад комісії неможливо, оскільки у документи вносилися виправлення, прізвища замальовувалися, вписували інших осіб. На його думку, все це робилося з метою приховати злочин та видати все за нещасний випадок. Вважає, що акт від 06.08.2003 є неправильо складеним, оскільки не була сформована правильно комісія, вона не була незалежною, а односторонньою. У акті є розбіжності в діагнозі, розбіжності у прізвищах членів комісії, внесені виправлення з цього приводу шляхом затушовування один прізвищ та зазначення інших, а також замальовувався діагноз. Внесено неправдиву інформацію, що це був нещасний випадок, некокретизовані причини та обставини спричинення йому травми. Невірно вказано діагноз. Йому не був вручений акт з додатками. З цих же причин неправильними є акт № 2 від 08.08.2003 (у позовній заяві опечатка щодо року та вказано 2020), а також наказ № 88 від 06.08.2003. Вважає, що було умисно змінено невстановленою особою склад комісії по розслідуванню нещасного випадку заподіяного виробничого травматизму, не залучені сторонні фахівців для надання об`єктивних прийнятих рішень. Представники із цих органів мали б встановити причинний зв`язок заподіяної йому травми на виробництві з метою приховати неналежне забезпечення умов виробничого процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні просить в задоволенні позову відмовити із зазначених у відзиві підстав. Зазначив, що нещасний випадок траписвся 06.08.2003. Слюсар-ремонтник ОСОБА_1 отримав травму на виробництві. Була створена комісія, розслідування нещасного випадку на виробництві було проведено без жодних порушень, складено відповідний акт. Законодавство, яке діяло на той час, не вимагало залучення членами комісії представників контролюючих органів, а тільки їхнє повідомлення про такий нещасний випадок. Цього було дотримано. Діагноз зазначили відповідно до отриманого повідомлення з медичного закладу. Довідку, про яку говорить позивач, до уваги брати не могли, оскільки вона видана лікарем, а не медичним закладом. Комісія визнала, що отримане ушкодження ОСОБА_1 є виробничим травматизмом. Є два види актів: про невиробничий травматизм і про нещасний випадок. Щодо ОСОБА_1 виробничий травматизм був підтверджений і складено акт про нещасний випадок. Інші акти законодавством не передбачені. Законодавством передбачено тільки три дні для складення акту, тому взяли до уваги довідку, яка прийшля з медзакладу на той час. Щодо виправлень членів комісії, то дані виправлення допущені у зв"язку з тим, що під час складання акту секретар допустила помилку, вписавши не тих осіб. В той же день виявила та виправила. Акт вручили позивачу, коли він вийшов з лікарняного. Обставини, зафіксовані у даних актах були предметом перевірки під час судових розглядів у 2007, 2012, та 2019 роках, а тому відсутні підстави для проведення нового повторного розслідування даного випадку. В частині, в якій позов ОСОБА_1 був задоволений щодо перебування у тверезому стані, акт вони виправили. Щодо діагнозу, то відкритий перелом був підтверджений згодом, а тому саме такий діагноз, на який посилається позивач, і береться до уваги, в тому числі при нарахуванні допомоги та визначенні втрати працездатності, тобто, в цій частині його права жодним чином не порушені. Тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2002 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у ВАТ Калуський завод «Будмаш» на посаду слюсара-ремонтника 5-го розряду згідно наказу №118/к від 02.12.2002 (а.с. 3, 29).

Згідно матеріалів справи, 06.08.2003 приблизно о 09.00 год. на дільниці механічної обробки металу механічного цеху ВАТ заводу «Будмаш» зі слюсарем-ремонтником ОСОБА_1 стався нещасний випадок, в результаті чого ОСОБА_1 зазнав травми у вигляді відкритого багатовідломкового перелому дистального метаепіфіза лівої променевої кістки із зміщенням та повним пошкодженням сухожилків розгиначів ІІ-ІІІ-ІV пальців лівої кисті; проникаюче поранення променево-запястного суглобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.

06.08.2003 Голова правління ВАТ «Калуський завод будівельних машин» ОСОБА_8 видав наказ №88 "Про створення комісії по розслідуванню нещасного випадку", до складу якої увійшли: Голова комісії інженер з охорони праці ОСОБА_3 , головний енергетик ОСОБА_4 , голова профспілки ОСОБА_5 та страховий експерт ОСОБА_6 (а.с.30).

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, на момент настання нещасного випадку, було визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1094, якою затверджено «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Відповідно до п.5 вказаного Положення розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

Згідно з п.6 Положення за висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов`язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов`язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні; приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особисто.

Відповідно до п.17 Положення до складу комісії з розслідування включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.

П.19 Положення передбачено, що комісія з розслідування зобов`язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

-визначити відповідністьумов і безпекипраці вимогам нормативно-правовихактів проохорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов`язаний чи не пов`язаний цей випадок з виробництвом;

- визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю; у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

За наслідками розслідування даного нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 , були складені акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06.08.2003 (а.с. 11-12, 52-53) та акт №2 про нещасний випадок форми Н-1 від 08.08.2003 року (а.с. 13-16, 54-56).

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 тричі оскаржував у суді правильність складання вищезазначених актів.

Так, рішенням Калуського міськрайонного суду від 20.04.2007 по справі №2-171/2007 позов ОСОБА_1 до ВАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання нечинними актів про нещасний випадок на виробництві від 08.08.2003 року, 28.09.2004 року та 10.02.2005 року та відповідних наказів про створення комісії для розслідування нещасного випадку, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Зобов`язано ВАТ «Калуський завод будівельних машин» внести зміни до акту №2 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, від 10.02.2005 в п. 9 в графі «Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння» зі слів «Не встановлювалось» на слово «Ні ». В задоволенні решти позову відмовлено (а.с. 68-70).

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 05.03.2012 по справі №2-1629/11 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання актів про нещасний випадок на виробництві від 08.08.2003 року, 24.09.2004 року, 10.02.2005 року та 18.05.2011 року недійсними та незаконними, встановлення факту трудового каліцтва, отриманого ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 06.08.2003; встановлення факту навмисного зловживання посадовими особами відповідача службовим становищем щодо приховування важкості завданого травматизму через неналежно організований виробничий процес з підвищеною небезпекою; направлення його на судово-медичну експертизу для встановлення вірного діагнозу, визнання ступеня втрати працездатності; зобов`язання видати акт про нещасний випадок, який би відповідав чинному законодавству - відмовлено (а.с. 71-72).

У відповідності до рішення Калуського міськрайонного суду від 03.04.2019 по справі №345/5141/18 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання недійсними актів про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 08.08.2003, 29.09.2004, 10.02.2005, 18.05.2011 та актів розслідування нещасних випадків форми Н-5 від 06.08.2003, 28.09.2004 та 08.02.2005; зобов`язання ПрАТ «Калуський завод будівельних машин» скласти акт розслідування нещасних випадків форми Н-5 та акт про нещасий випадок на виробництві за формою Н-1, що стався з ОСОБА_1 06.08.2003 о 08.50 год. під час виконання трудових обов`язків відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року №1094 (а.с. 73-76).

Вказані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідність викладу обставин настання нещасного випадку на виробництві в актах про розслідування про нещасний випадок та актах про нещасний випадок були предметом оцінки суду і встановлені судовими рішеннями від 20.04.2007, від 05.03.2012 та від 03.04.2019.

Щодо долученого позивачем до матеріалів справи висновка експерта Івано-Франківського НДЕКЦ від 12.04.2016 №09/07-81 (а.с. 4-10, 34-46), згідно якого за результатами дослідження акту розслідування нещасного випадку, що стався 06.08.2003 о 08.50 год., та акту №2 про нещасний випадок було встановлено, що у зміст даних актів внесено зміни у прізвища членів комісії та зміни в частині медичного висновку про діагноз ушкодження здоров`я потерпілого, то суд вважає за необхіне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Водночас з долученим висновком експерта сторонами по справі долучено ряд інших доказів, зокрема і рішення судів, що набрали законної сили, які свідчать про те, що обставини, які зафіксовані в оскаржуваних актах, були по суті підтверджені актами про нещасний випадок форми Н-1 від 29.09.2004 року, 10.02.2005 року та 18.05.2011 року, а також актами розслідування нещасних випадків форми Н-5 від 28.09.2004 року та 08.02.2005 року, які були складені при неодноразових повторних розслідуваннях нещасного випадку, що стався 06.08.2003. А тому виправлення, допущені в актах розслідування нещасного випадку, що стався 06.08.2003 о 08.50 год., та акту №2 про нещасний випадок, не впливають на достовірність обставин, зафіксованих у даних актах.

До такого ж висновку прийшов суд, відмовляючи в задоволенні позову у справі №345/5141/18, рішення суду від 03.04.2019 набрало законної сили (а.с. 73-76). Також під час попередніх судових розглядів в 2007 році та 2012 році судами перевірялися обставини настання нещасного випадку та відповідність їх викладу в актах про розслідування нещасного випадку та актах про нещасний випадок, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання оскаржуваних актів неправильно складеними.

Крім того, в обрунтування позовних вимог позивачем надані докази, згідно з якими на підставі заяви ОСОБА_1 від 27.02.2013 до ЄРДР 28.02.2013 внесено дані про кримінальне провадження № 12013090170000475 за ч. 1 ст. 238 КК України. Дане кримінальне провадження не завершене та знаходиться на стадії досудового розслідування (а.с. 31, 32, 33, 47, 48). А тому сам факт існування такого незавершеного кримінального провадження, в якому і проводилася вищеописана експертиза, не підтверджує обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги.

Щодо вимоги визнання неправильно складеного наказу №88 від 06.08.2003 із-за неналежної організації безпеки в умовах підвищеної небезпеки та недотримання норм чинного законодавства на час заподіяння робочого травматизму, що призвело до ушкодження здоров`я середнього ступеня тяжкості із стійкою втратою працездатності, то воно не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

06.08.2003 Голова правління ВАТ «Калуський завод будівельних машин» ОСОБА_8 видав наказ №88 "Про створення комісії по розслідуванню нещасного випадку", до складу якої увійшли: Голова комісії інженер з охорони праці ОСОБА_3 , головний енергетик ОСОБА_4 , голова профспілки ОСОБА_5 та страховий експерт ОСОБА_6 (а.с.30).

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, на момент настання нещасного випадку, визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1094, якою затверджено «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Тобто, такий наказ виданий уповноваженою особою, у встановлений Законом України «Про охорону праці» строк та у визначеному порядку, що також відповідає вимогам п.п. 16, 17 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Після виникнення нещасного випадку на виробництві комісія перевірила обставини та склала акт по заподіянню виробничого травматизму розслідування нещасного випадку від 06.08.2003 форма Н-5 та Акт №2 про нещасний випадок від 08.08.2003.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту отримання каліцтва на виробництві з діагнозом: відкритий багатовідламковий перелом дистального метаепіфізального кінця лівої кістки (променевої) із зміщенням відломків та пошкодження сухожилків розгиначів ІІ-ІІІ-ІV пальців лівої китиці, які були вказані у діагнозі лікаря ОСОБА_2 від 05.09.2003, повідомленні №16 про виробничу травму від 07.03.2003 та листі непрацездатності серії ВЗ №704428, то даний факт ніким не оспорюється і не заперечується, саме такий діагноз і був встановлений позивачу, з цим діагнозом погоджується відповідач, з приводу цього внесені виправлення у акт № 2 про нещасний випадок, що вбачається з висновка експерта (а.с. 4-10, 34-46). Відповідач в судовому засіданні ствердив, що саме такий діагноз і був взятий для нарахування ОСОБА_1 соціальної допомоги - виплати по втраті працездатності та для визначення ступеню втрати працездатності, що не спростував позивач. А, оскільки згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, тому такий факт не підлягає встановленню, а така позовна вимога не може бути задоволена.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення щодо преюдиційності судових рішень, немає підстав для визнання неправильно складеними актів по заподіянню виробничого травматизму розслідування нещасного випадку від 06.08.2003 форма Н-5 та №2 про нещасний випадок від 08.08.2003, а також наказу № 88 від 06.08.2003, так само, як і для визнання вказаних документів нечинними та такими, що були сфабрикованими з прихованням нещасного випадку та справжнього діагнозу, та для встановлення факту такого діагнозу.

З огляду на наведене відсутні підстави також і для задоволення вимоги позивача про зобов`язання ПрАТ «Калуський завод будівельних машин» скласти акти Н-1 та Н-5 відповідно до чинного законодавства, яке діяло на час заподіяння йому виробничого травматизму, із зазначенням діагнозу у відповідності до висновків медичного закладу, оскільки оскаржувані акти складені відповідно до чинного на той час законодавства та з урахуванням довідки медичного закладу.

А тому, оцінивши в сукупності наявні по справі докази, відсутні підстави для задоволення позову.

Щодо пропуску строку звернення з позовом до суду.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте позовна давність може бути застосована лише, якщо вимоги про захист порушених прав або інтересів є обґрунтованими, у разі необґрунтованості таких вимог, вони не підлягають задоволенню за необґрунтованістю, а не у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

У даному випадку позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, а не у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного, ст. 22 Закону України «Про охорону праці», п.п. 5, 6, 16, 17, 19 «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», ст.ст. 256, 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 18, 77, 80, 81, 82, 89, 211, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Калуський завод будівельних машин» про зобов`язання правильно скласти акти по виробничому травматизмі, а саме: визнання неправильно складеними акту по заподіянню виробничого травматизму розслідування нещасного випадку від 06.08.2003 форма Н-5 та акту №2 про нещасний випадок від 08.08.2003 та наказу № 88 від 06.08.2003 із-за неналежної організації робочої безпеки в умовах підвищеної небезпеки недотримання норм чинного законодавства на час заподіяння робочого травматизму, що призвело до ушкодження здоров`я середнього ступеня тяжкості зі стійкою втратою працездатності; встановлення факту отримання каліцтва на виробництві з діагнозом: відкритий багатовідлунковий перелом дистального метаепіфізального кінця лівої кістки (променевої) із зміщенням відломків та пошкодження сухожилків розчинанач. ІІ-ІІІ-IV пальців лівої китиці, як були вказані у діагнозі ОСОБА_2 від 05.09.2003, повідомленні №16 про виробничу травму від 07.08.2003 та листі непрацездатності серії ВЗ №704428 та визнання акта розслідування нещасного випадку від 06.08.2003 форми Н-5, акта №2 про нещасний випадок від 08.08.2003 та наказ № 88 від 06.08.2003 нечинними та такими, що були сфабриковані з прихованням нещасного випадку та справжнього діагнозу, а також зобов`язання ПрАТ «Калуський завод будівельних машин» скласти акт форми Н-1 та Н-5 відповідно до чинного законодавства, яке діяло на час заподіяння ОСОБА_1 виробничого травматизму, із зазначенням діагнозу у відповідності до висновків медичного закладу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

       Повний текст судового рішення складено 30.12.2020.

                       Суддя: