Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #91068672


Справа № 308/4869/18


В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року                                                                 м. Ужгород


Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді                                Данко В.Й.,

за участю секретаря судового засідання        Павлюх Л.М.,

прокурора                                        Крегул Я.М.,

обвинуваченого                                         ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого                        Понзель В.Й.

потерпілого                                         ОСОБА_2

представника потерпілого                        Талапа Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070170001474 від 28.10.2019, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руські Комарівці Ужгородського району, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого ТОВ «Грінвуд», код ЄДРПОУ 33485172, на посаді сторожа, у відповідності до ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 125 КК України, -


В с т а н о в и в:

ОСОБА_3 близько 04 год. 00 хв. 28 жовтня 2017 року на неогородженій території магазину ПП « ОСОБА_4 » під назвою «АВС» за адресою АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно – небезпечні наслідки та бажаючи настання останніх, з метою знищення шляхом підпалу майна, належного ОСОБА_2 , загальною вартістю 180 050 грн., одягнувши вогнетривку камуфляжну форму та закривши обличчя шапкою з прорізами для очей, розмістив три автомобільних шини біля дерев`яних стін будівлі вказаного вище магазину АВС, одну автомобільну шину на підлозі дерев`яної конструкції тераси на другому поверсі будівлі перед входом до кімнати, та облив підлогу вказаної тераси бензином із однієї пляшки і поклав одну із пляшок, наповнених нафтопродуктами, об`ємом 1 літр у вказану шину з метою подальшого їх підпалу та розповсюдження полум`я. Після цього ОСОБА_3 спустився з тераси другого поверху на вулицю, облив з однієї із пляшок з нафтопродуктами дерев`яні стіни будівлі (зруб) та за допомогою запальнички підпалив ще одну пляшку з нафтопродуктами та кинув її в дерев`яні стіни будівлі.

В цей час був помічений потерпілим ОСОБА_2 , якому на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин у зв`язку з виявленням його протиправних дій щодо підпалу дерев`яної будівлі магазину, намагався нанести удар металевим предметом, схожим на лом, однак ОСОБА_2 вибив металевий предмет, при цьому знявши шапку з вирізами для очей та штовхнув ОСОБА_5 на землю.

ОСОБА_3 , усвідомлюючи що він помічений потерпілим ОСОБА_2 , наніс останньому непроникаючі удари ножем загальною довжиною 24 см з пластиковим руків`ям, довжина леза якого становить 125 мм, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, спрямований на знищення чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_3 кинув палаючу пляшку з нафтопродуктами у бік ОСОБА_2 , в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді опіку тулубу та лівої частини стегна. Скориставшись моментом, поки потерпілий ОСОБА_2 загасив полум`я, ОСОБА_3 намагався піднятися на терасу другого поверху, однак був зупинений потерпілим ОСОБА_2 , який разом зі своєю дружиною із застосуванням фізичної сили стягнули його по сходам вниз. Після цього ОСОБА_3 зник в невідомому напрямку.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 862 від 28.10.2017 року на момент судово-медичного обстеження на тілі гр. ОСОБА_2 виявлено накладені асептичну бинтову пов`язки та вшиті вузловими швами рани на спині в поперековій ділянці зліва та справа, право – боковій поверхні черева, обох нижніх кінцівок, яка є наслідком надання кваліфікованої медичної допомоги, а також виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця та опікової поверхні на шкірних покривах тулубу та лівого стегна. Згідно даних амбулаторної картки у ОСОБА_2 виявлено множинні непроникаючі рани тулубу та нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження згідно даних амбулаторної картки могли виникнути внаслідок дії гострих предметів по механізму тертя – ковзання. Тілесні ушкодження у вигляді опікової поверхні в області поперекової ділянки справа могли виникнути внаслідок місцевої недовготривалої дії високої температури. По давності виникнення вище вказані тілесні ушкодження можуть вкладатися в час події, яка мала місце 28.10.2017 року при обставинах, на які вказує потерпілий. Громадянину ОСОБА_2 було нанесено не менше шести тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_2 , виключена можливість виникнення внаслідок падіння з висоти власного росту. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я на час більше 6, але менше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.15 – ч.2 ст.194 КК України як закінчений замах на умисне знищення чужого майна, вчинений шляхом підпалу, а також за ч.2 ст.125 КК України як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 – ч.2 ст.194, ч.2 ст.125 КК України, не визнав. Пояснив, що працює на фірмі в с.Циганівці Ужгородського району. Під час події 28.10.2017 року знаходився вдома за адресою свого проживання в АДРЕСА_1 . Вдома також була його мати, яка вночі 28.10.2017 року спала. Тілесні ушкодження отримав при зборі винограду. Потерпілого ОСОБА_2 та його дружину раніше не бачив. Чи належить йому знайдена на місці події шапка точно сказати не може, в його шапці прорізів для очей точно не було.

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 – ч.2 ст.194, ч.2 ст.125 КК України доведена повністю. Вина в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується сукупністю наступних зібраних доказів, досліджених та перевірених у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він проживає на другому поверсі магазину ПП ОСОБА_4 під назвою «АВС» за адресою Ужгородський район, с.Циганівці, вул. Травнева 11А. Вночі 28 жовтня 2017 року він знаходився за місцем свого проживання. Приблизно о 4.30 ночі залаяла собака, від чого він прокинувся. Вийшовши у двір, побачив автомобільні шини та бутилі з рідиною біля дерев`яних стін будинку. В той же час з магазину вибіг невідомий йому чоловік у масці з кріпленням в руках та накинувся на нього, однак потерпілий вибив дане кріплення у нападника з рук, поклав останнього на землю, при цьому стягнув з нього маску, в результаті чого побачив обличчя. Подвір`я в той час освітлювалося, так як його дружина вийшла з будинку та ввімкнула світло. В подальшому нападник вирвався і побіг наверх по сходам, однак на останній сходинці був зупинений потерпілим, який із застосуванням фізичної сили стягнув його вниз. Під час події, що відбувалися, нападника схопив за рукав собака породи доберман. Однак ОСОБА_3 вирвався та, кульгаючи на одну ногу, побіг в сторону річки. До цього потерпілий з обвинуваченим знайомий не був. Впізнав обвинуваченого він по обличчю, ході та сутулості.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що вночі 28 жовтня 2017 року вона та її чоловік ОСОБА_2 спали за адресою свого проживання АДРЕСА_2 . О 4-й год. 30 хв. вона почула як залаяла собака, чоловік вийшов з будинку. Згодом вона почула крик чоловіка, чоловік кричав, що будинок хочуть підпалити. Вона ввімкнула світло та вийшла з будинку. Побачила, що ОСОБА_2 повалив нападника на землю, сів на нього та почав бити, вона в цей час копала обвинуваченого, згодом в процесі боротьби її чоловік ОСОБА_2 стягнув з нападника маску і вона чітко побачила що нападником був обвинувачений ОСОБА_3 . Одягнений обвинувачений був у теплу камуфляжну куртку, шапку. Нападник викрутився і почав тікати. З обвинуваченим вона не знайома,раніше не бачила.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що подію спроби підпалу та звуки боротьби вона не чула, обвинуваченого не знає та не бачила в ніч події.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що потерпілий ОСОБА_2 являється його сусідом, вночі 28.10.2017 року чув крики, але що відбувається на місці події не бачив, так як було темно, заважали дерева. Приблизно о 3-4 годині вночі був спалах вогню. Його будинок знаходиться приблизно в 70 м від будинку потерпілого, поліції він не викликав, обвинувачений йому не знайомий.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав покази, відповідно до яких обвинувачений ОСОБА_3 працює у нього на фірмі за адресою АДРЕСА_3 охоронцем з 2012 року. Чіткого графіку чергування ОСОБА_3 не визначено. Чи працював ОСОБА_3 в ніч 28.10.2017 року, сказати не може. В разі відсутності чергового сторожа цього ніхто не помітить, чи було відео спостереження на фірмі він сказати не може.

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 28.10.2017 року о 08 год. 00 хв. 28.10.2017 року прийнято усну заяву від ОСОБА_2 , з якої вбачається що 27.10.2017 року /неточність в календарних датах суд сприймає як об`єктивну помилку потерпілого, в подальшому логічними поясненнями потерпілого та інших осіб кримінального провадження було доведено, що подія відбулася 28.10.2018 року о 4 год. 30 хв./ приблизно о 04.35 хв. за адресою Ужгородський район, с.Циганівці, вул. Травнева 11А, йому було спричинено тілесні ушкодження за допомогою ножа та рук в область попереку та голови; невідома особа принесла з собою 4 автомобільних шини та пару пляшок з бензином. Особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, ОСОБА_2 бачив, може впізнати, свідком нападу була ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколу огляду місця події - території за адресою АДРЕСА_2 - від 28.10.2017 року, який був проведений в період часу з 06 год. 17 хв. до 10 год. 20 хв. слідчим СВ Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області лейтенантом поліції Мартиненко Д.А., зафіксовано, в секторі біля входу на терасу будинку за вказаною адресою виявлено ніж довжиною 20 см з пластмасовою рукояткою чорного кольору з металевими скобами. Ні кінчику ножа виявлено розводи бурого кольору. На території відчувається запах, схожий на запах паливно-мастильних речовин. На відстані 1 м до сходів тераси виявлено три пластикові пляшки, одна з них ємністю 1,5 літра, повністю заповнена речовиною жовто-зеленого кольору. Друга пляшка ємністю 2 л, кришка відкрита, на три четверті заповнена речовиною жовто-зеленого кольору. Третя пляшка ємністю 1 літр, на дні якої наявні залишки речовини жовто-зеленого кольору. Біля входу до сходів та терасу виявлено металеву фомку загальною довжиною 68 см, на якій наявні залишки речовини бурого кольору. Біля входу на терасу на бетонній доріжці виявлені три автомобільні покришки, дві з яких «Michelin energy» R13 та R 15, третя «Kormaran» R14. Також на покритті доріжки перед входом на терасу виявлені сліди речовини бурого кольору. На відстані трьох метрів від сходів до тераси перед дверми першого поверху прибудови виявлена сумка матерчата, схожа на протигазову, на якій наявні сліди речовин бурого кольору. В сумці виявлені упаковки меленого перця. Також виявлено матерчатий мішок білого кольору, обв`язаний проволокою. Біля двері на доріжці виявлено сліди речовини бурого кольору. Біля східних дверей до прибудови виявлена викрутка з рукояткою коричневого кольору загальною довжиною 19 см. На ґрунтовому покритті на відстані чотирьох метрів від вхідних дверей прибудови виявлено сліди речовини бурого кольору у вигляді плям. Біля вказаних слідів виявлено запальничку «Крікет». На відстані 10 м від краю палатки в напрямку струмка виявлено матерчату шапку чорного кольору з саморобними вирізами для очей та вух, на якій наявні сліди речовини бурого кольору на зовнішній поверхні. В ході детального огляду шапки виявлено мікрооб`єкт схожий на волосся. В напрямку до русла струмка виявлено сліди речовини бурого кольору у вигляді крапель на поверхні опалого листя. На другому поверсі тераси прибудови відчувається різкий запах речовини, схожої на паливно-мастильні матеріали. Біля дверей виявлено автомобільну шину «Continental» R14, всередині якої наявна пляшка 1 л на третину заповнена рідиною, частина рідини розлита всередині шини. З лівої сторони дверей виявлена пляшка 0,5 л з речовиною жовто-зеленого кольору. З тильної сторони будівлі зовні біля стіни виявлені чотири пляшки з речовиною жовто-зеленого кольору ємністю 2 л. На відстані 9 метрів від прибудови та 4 м від котельні на землі виявлений осередок горіння розміром 30x40 см та залишки розплавленої пластмаси.

Також в судовому засіданні досліджені ілюстративні таблиці до протоколу огляду місця події, підписані старшим слідчим ОСОБА_10 .

Адвокат Понзель В.Й. просить суд визнати недопустимими протоколу огляду місця події від 28.10.2017 року та ілюстративних таблиць до протоколу огляду місця події з тих підстав, що слідчий Мартиненко Д.А. в обвинувальному акті не зазначений як слідчий, що здійснював досудове розслідування; ілюстративні таблиці до протоколу огляду місця події підписані старшим слідчим ОСОБА_10 , який не був учасником огляду місця події, та не підписані слідчим Мартиненко Д.А., понятими, іншими учасниками огляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 КПК здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. Огляд місця події в даному кримінальному провадженні був проведений в період часу з 06 год. 17 хв. до 10 год. 20 хв. 28.10.2017 року, тобто до моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань /час та дата внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 год. 43 хв. 28.10.2017/. На виконання вимог ч.1 ст.214 КПК України вже після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви про вчинення кримінального правопорушення були визначені слідчі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які здійснюватимуть досудове розслідування.

Щодо посилання адвоката, що ілюстративні таблиці до протоколу огляду місця події підписані старшим слідчим ОСОБА_10 , який не був учасником огляду місця події, та не підписані слідчим ОСОБА_12 , понятими, іншими учасниками огляду, суд зауважує, що стаття 107 КПК України регламентує порядок застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження. Вона передбачає, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Матеріали, які додаються до протоколу слідчої (розшукової) дії, мають самостійне доказове значення і називаються «додатками до протоколу» лише тому, що тільки у протоколі зазначається: інформація про те, як ці об`єкти виникли; чому вони мають відношення до конкретної кримінальної справи; яким шляхом їх виявили; яким способом залучили до кримінальної справи та  ін. Без протоколу, а точніше, без фіксації в протоколі відомостей про виконання вимог процесуального закону щодо виявлення, перевірки, фіксації та зберігання об`єктів, які містять доказову інформацію, ці об`єкти не будуть мати доказового значення. Отже, ілюстративні таблиці до протоколу є фактично самостійним документом, виготовленим та підписаним слідчим Хохрун І.І., який в подальшому згідно даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань був призначений слідчим в кримінальному провадженні № 12017070170001474.

Отже, зазначені вище протокол огляду місця події від 28.10.2017 року та ілюстративні таблиці до протоколу огляду місця події є допустимими доказами. При вирішенні питання допустимості доказів суд враховував не тільки дотримання суб`єктами передбаченого законодавством порядку щодо збирання та фіксації доказів, а й значення цих конкретних доказів для встановлення обставин кримінального провадження, а також наслідки, які мали місце у випадку допущення доказу, який було отримано не у встановленому законом порядку.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 29.10.2017 потерпілий ОСОБА_2 заявив, що серед пред`явлених йому для впізнання осіб особі номером 1 схожа на нападника, який ранком 28.10.2017 року близько 4-ї години наніс ОСОБА_2 ножові поранення. Ця особа схожа по зросту із нападником по кольору волосся та тіло будові і статурою, він сутулиться як нападник. З впевненістю сказати що саме цей чоловік напав на нього, він не може. Як встановлено судом, при пред`явленні особи для впізнання обвинувачений ОСОБА_3 знаходився під номером 1.

Адвокат Понзель В.Й. вважає вказаний вище протокол пред`явлення особи для впізнання недопустимим доказом, так як слідчий до проведення слідчої дії не з`ясував у потерпілого чи може він впізнати підозрюваного і по яким саме ознакам. Однак дане твердження спростовується самим текстом протоколу пред`явлення особи для впізнання від 29.10.2017, де зазначено, що перед пред`явлення особи для впізнання у потерпілого ОСОБА_2 попередньо з`ясовано чи може він впізнати особу, яка вчинила напад на нього вранці 28.10.2017 близько 4 год. 30 хв. в с.Циганівці та намагалася підпалити приміщення магазину АВС, на що ОСОБА_2 відповів, що може впізнати цю особу за такими прикметами: зріст приблизно 160-165 см, худорлявої статури, обличчя овальне звужене донизу, згорблений, волосся світлого кольору. Отже, органам досудового розслідування під час проведення зазначеної слідчої дії дотримано вимог кримінального процесуального закону, зокрема статей 223, 228 КПК.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 29.10.2017 свідок ОСОБА_13 заявила, що серед пред`явлених їй для впізнання осіб вона з впевненістю упізнає чоловіка, який стоїть другим зліва. Саме його ранком 28.10.2017 близько 4-ї години ранку вона бачила біля магазину, коли він боровся з її чоловіком ОСОБА_14 і саме він наніс ножові поранення її чоловіку. Впізнає його з впевненістю за його зовнішнім виглядом, зростом, статурою, формою та особливостями його обличчя. Впевнена, це був саме він, вона не плутається. Окрім того у цього чоловіка є шрам, це можливо вдарив її чоловік. Вона впевнена у своїх показах. Як встановлено судом, при пред`явленні особи для впізнання обвинувачений ОСОБА_3 знаходився під номером 2.

Адвокат Понзель В.Й. також заявив, що при впізнанні підозрюваного свідком ОСОБА_13 остання також не вказувала на якісь характерні ознаки за якими може впізнати ОСОБА_3 як особу, що впинив напад. Натомість в протоколі пред`явлення особи для впізнання від 29.10.2017 зазначено, що перед пред`явленням особи для впізнання у свідка ОСОБА_13 попередньо з`ясовано чи може вона впізнати особу, яка вчинила напад на її чоловіка вранці 28.10.2017 близько 4 год. 30 хв. в с.Циганівці та намагалася підпалити приміщення магазину АВС. ОСОБА_13 розповіла, що може впізнати цю особу за такими прикметами: зріст приблизно 160-165 см, худорлявої статури, обличчя овальне звужене донизу, згорблений.

Також Вина ОСОБА_3 в інкримінованих йому правопорушеннях доводиться висновками наступних експертиз, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно висновку судово – медичного експерта № 862 від 28.10.2017 на момент судово-медичного обстеження на тілі гр. ОСОБА_2 виявлено накладені асептичну бинтову пов`язки та вшиті вузловими швами рани на спині в поперековій ділянці зліва та справа, право – боковій поверхні черева, обох нижніх кінцівок, яка є наслідком надання кваліфікованої медичної допомоги, а також виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця та опікової поверхні на шкірних покривах тулубу та лівого стегна. Згідно даних амбулаторної картки у ОСОБА_2 виявлено множинні непроникаючі рани тулубу та нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження згідно даних амбулаторної картки могли виникнути внаслідок дії гострих предметів по механізму тертя – ковзання. Тілесні ушкодження у вигляді опікової поверхні в області поперекової ділянки справа могли виникнути внаслідок місцевої недовготривалої дії високої температури. По давності виникнення вище вказані тілесні ушкодження можуть вкладатися в час події, яка мала місце 28.10.2017 року при обставинах та які вказує потерпілий. Громадянину ОСОБА_2 було нанесено не менше шести тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_2 , виключена можливість виникнення внаслідок падіння з висоти власного росту. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я на час більше 6, але менше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 858 від 29.10.2017 при судово-медичній експертизі потерпілого ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на шкірних покривах спинки носа справа, чолової ділянки справа, по задній поверхні грудної клітки справа в проекції нижнього краю лопатки, по задній поверхні правового плеча в верхній третині, на внутрішній поверхні правого плеча в нижній третині, на шкірних покривах лівої поперечної ділянки, на шкірних покривах правої завушної ділянки, на передній поверхні правого колінного суглобу. Виникли вказані тілесні ушкодження в результаті дії тупих твердих предметів, діючих з прикладанням сили, по ударно – забійному механізму дії і по своєму характеру дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я на час більше 6, але менше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності і укладаються в час і місце події, яка відбувалася 28.10.2017 року і при цьому потерпілому було нанесено не менш ніж два-три удари в різні ділянки тулуба і кінцівок. Беручи до уваги характер і локалізацію тілесних ушкоджень, які були виявлені на тілі ОСОБА_3 , представляється маловірогідним, що по своєму механізму дані тілесні ушкодження могли виникнути при падінні з висоти власного зросту і удару об тупі тупо гранні предмети. А найбільш вірогідний є виникнення їх в результаті тупих твердих предметів по ударному механізму.

Відповідно до висновку експерта № 7/129 від 22.12.2017 року надані на експертизу зразки рідин у пляшках, поіменованому поставі про призначення експертизи як «три пластмасові пляшки місткістю 1,1,5,2 літри, які заповнені рідиною жовто-зеленого кольору із різким запахом нафтопродуктів та дві пластмасові пляшки місткістю 1л та 0,5 л, та 4 пластмасові пляшки місткістю 2 літри кожна які заповнені рідиною жовто-зеленого кольору із різким запахом нафтопродуктів» являються світлими нафтопродуктами. Надані на експертизу зразки рідин у пляшках являються світлими нафтопродуктами – дизельним паливом та бензином. Надані на експертизу зразки рідин у пляшках являються легкозаймистими рідинами – дизельним паливом.

Також вину ОСОБА_3 у інкримінованому йому правопорушенні доведено дослідженим в судовому засіданні висновком експерта № 10/946, 10/947 від 31.01.2018 року, відповідно до якого у вирізках з лицевої сторони наданої на дослідження шапки, змивах з поверхонь руків`я ножа, викрутки, запальнички виявлено клітини з ядрами. У вирізках з поверхонь наданої на дослідження сумки та у змивах з наданого на дослідження металевого лома виявлено кров людини та клітини з ядрами. У слідах на виворотній поверхні шапки, поверхнях сумки, клинку ножа, металевому ломі, трьох листах виявлено кров людини. Генетичні ознаки клітин на шапці, рукав`ї ножа, крові та клітин на сумці, металевому ломі та крові у слідах на шапці, сумці, клинку ножа, металевому ломі встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки клітин на викрутці та запальничці не встановлені. Двадцять наданих на дослідження мікрооб`єктів є волоссям людини, причому одна волосина є живою волосиною людини, яку вирвано, 16 волосин – віджилим волоссям людини, яке випало, три волосини – фрагментами волосся без кореневих кінців. Генетичні ознаки волосини встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження. Встановити генетичні ознаки 19 волосин не вбачається можливим, оскільки вони є не придатні для молекулярно – генетичних досліджень (дослідження ядерної ДНК). У слідах на наданих на дослідження 3 листках виявлено кров людини, генетичні ознаки якої встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_3 та наведено в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки волосини та клітин на лицевій стороні шапки збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак волосини, клітин на лицевій стороні шапки та зразка крові ОСОБА_3 складає 1,67х10-40. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 5,99 додецильйонів осіб. Генетичні ознаки слідів крові на шапці, сумці, клинку ножа, металевому ломі, трьох листках, крові та клітин на металевому ломі не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 та походить від іншої особи чоловічої генетичної статі. Генетичні ознаки клітин на рукавї ножа, крові та клітин на лицевій стороні передньої поверхні та клапана сумки є змішаними, містять генетичні ознаки не менше двох осіб, серед яких присутні генетичні ознаки особи чоловічої статі, кров якої виявлено на шапці, сумці, клинку ножа, металевому ломі та не присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_15 .

Суд відкидає твердження адвоката Понзель В.Й., що шапка з прорізями для очей, в якій 28.10.2017 року перебував нападник та на якій згідно висновку експерта № 10/946, 10/947 від 31.01.2018 року містяться генетичні сліди ОСОБА_3 , була навмисно використана невстановленою особою, так як такі твердження є нічим іншим як способом захисту та не підтверджується жодних доказом.

Висновок експерта № 656 від 8.11.2017 року, на вирішення якого в тому числі було поставлено питання чи може виявлена кров походити від потерпілого ОСОБА_2 або ОСОБА_3 однозначної відповіді на поставлене питання не надає, вказує, що кров у слідах на марлевих тампонах могла походити від людини з групою крові АВ, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2 ; кров у слідах на марлевих тампонах могла походити від людей з групами крові А з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі від ОСОБА_3 , і В з ізогемаглютиніном анти-А шляхом її змішування при умові наявності у ОСОБА_3 зовнішньої кровотечі. Виявлення антигена В., не властивого крові ОСОБА_3 , дозволяє виключити можливість походження крові в слідах на марлевих тампонах тільки від нього.

Досліджені в судовому засіданні:

-акт про застосування службового собаки від 28.10.2017 року;

-висновок експерта від 7.11.2017 № 3/619, відповідно до якого на пластмасових пляшках із рідиною, вилучених 28.10.2017 в ході огляду місця події придатних для ідентифікації по них особи слідів пальців не виявлено;

-висновок експерта № 109 від 13.11.2017 року, відповідно до якого знайдені в піднігтьовому змісті пальців рук ОСОБА_3 епітеліальні клітини людини чоловічої генетичної статі можуть походити як за рахунок домішку епітеліальних клітин самого ОСОБА_3 , так і за рахунок домішку епітеліальних клітин чоловіків, яким властивий антиген А; не виявлення антигена В., властивому потерпілому ОСОБА_2 , дозволяє виключити можливість домішку його епітеліальних клітин в піднігтьовому змісті пальців рук ОСОБА_3

доказового значення по справі не мають.

Рапорт працівника поліції Стойки В.В., який сторона захисту вважає недопустимим доказом, стороною обвинувачення суду для дослідження не надавався, а тому суд не може дати йому відповідну оцінку.

Також суд не приймає до уваги заяву адвоката Понзель В.Й. стосовно того, що суд не звернув увагу на фізичну можливість ОСОБА_3 вчинити інкриміноване йому діяння, так як у відповідності до ст.22 КПК України кримінальне судочинство здійснюється на основі змагальності, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Отже, сторона захисту не була обмежена у можливостях ініціювати проведення відповідних експертиз в порядку ст.ст.243,244 КПК України, на вирішення яких поставити питання що викликають сумнів та потребують спеціальних знань.

Оцінивши у сукупності вищенаведені докази, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що сторона обвинувачення за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого йому пред`явлено обвинувачення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 щодо замаху на підпал майна, належного потерпілому ОСОБА_2 , суд кваліфікує за ч.2 ст.15 – ч.2 ст.194 КК України як закінчений замах на умисне знищення чужого майна, вчинений шляхом підпалу. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України за кваліфікуючою ознакою умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Порядок отримання доказів, вказаних у ч. 2 ст. 84 КПК України, передбачає дотримання наступних вимог: належний суб`єкт отримання доказів; законність процесуального джерела доказів; дотримання процесуального порядку отримання доказів; дотримання правил фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій.

За приписами ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Крім того, суд бере до уваги тільки безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, у тому числі показання учасників кримінального провадження, а надані ними під час досудового розслідування показання судом до уваги не беруться, і згідно з нормами КПК України вирок суду на них не може ґрунтуватися.

У даному провадженні доводів, які б спростовували надані стороною обвинувачення докази чи викликали сумніви в їх належності та допустимості стороною захисту не наведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком за ст. 125 ч.2 КК України та ч.2 ст.15- ч.2 ст.194 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, який, працюючи в ТОВ «Грінвуд 2005» на посаді сторожа в періоді з 2012 року по теперішній час зарекомендував себе з позитивної сторони, є працьовитим, сумлінним і добросовісним працівником, порушень трудової дисципліни не має; позитивну характеристику з місця проживання, на спеціальних обліках у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, є особою, яка відповідно до ст. 89 КК України не має судимості.

Обставин, визначених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому та обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

За приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, зі змінами від 06.11.2009 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У пункті 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Суд бере до уваги, що дискреційні повноваження суду визнаються Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема у справі «Довженко проти України» (заява № 36650/03) від 12.01.2012 року) зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини кримінального провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу винного, який за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів суд вважає, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання:

- у межах санкцій, визначених ч. 2 ст. 125 КК України, у вигляді виправних робіт на строк шість місяців за місцем роботи ОСОБА_3 із відрахуванням в дохід держави десяти відсотків від його заробітку;

- у межах санкцій, визначених ч.2 ст.15 – ч.2 ст.194 КК України, із врахуванням приписів ч.3 ст.68 КК України, а також тяжкості вчиненого особою діяння, ступеню здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця та які не залежали від волі обвинуваченого, у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченому саме такого покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є співмірним протиправним діянням, і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

1 липня 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII , відповідно до якої склад злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, який інкримінується ОСОБА_3 , створив склад кримінального проступку. Так як відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість, суд розцінює спричинення 28.10.2017 року ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, як кримінальний проступок.

Кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України, був скоєний  ОСОБА_3  28 жовтня 2017 року, день вчинення кримінального проступку враховується в цей строк як перший день такого строку, отже останнім днем трирічного строку давності в цьому випадку є 28 жовтня 2020 року. Отже, з дня вчинення обвинуваченим кримінального проступку на день ухвалення вироку судом минуло 3 роки, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин не зупинявся та не переривався. За таких обставин обвинуваченого слід звільнити від призначеного йому покарання на підставі положень ч. 5 ст. 74 КК України з урахуванням положень ст. 49 цього ж Кодексу, причому вказана норма закону не передбачає надання згоди на таке звільнення обвинуваченим чи іншими учасниками судового розгляду .

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 під час досудового розслідування та під час судового провадження було обрано у виді домашнього арешту із строком застосування до 3.06.2018 року, інший запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати по справі становлять 742,2 грн. за проведення судової дактилоскопічної експертизи, 4449, 15 грн. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (дослідження нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів), 35 810, 30 грн. за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи , всього 41001, 65 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 7, п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України,  368-370, 373, 374, 377, 394, 395 КПК України, суд,-

У х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2  ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді виправних робіт на строк шість місяців за місцем роботи ОСОБА_3 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінвуд 2005», код ЄДРПОУ 33485172, 88000 Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гуци,14) із відрахуванням в дохід держави десяти відсотків від його заробітку.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ч. 5 ст. 74 КК України  звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного ч. 2  ст. 125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч. 2  ст. 194 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 41 001 грн. 65 коп., в тому числі 742,2 грн. за проведення судової дактилоскопічної експертизи, 4449,15 грн. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (дослідження нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів), 35 810,30 грн. за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовується.

Речові докази чотири автомобільних шини R13 (Мішелін), R14 (Континентал), R15 (Мішелін), R14 (Кормолан), ніж з пластмасовою рукояткою чорного кольору довжиною леза 24 см; викрутку з ручкою коричневого кольору загальною довжиною 19 см, запальничку червоного кольору з написом «Крікет», запаховий слід із запальнички, запаховий слід з викрутки, запаховий слід з ножа, чотири змиви речовин бурого кольору з ґрунтового шару землі на території домоволодіння, з доріжки що біля дверей, з доріжки на подвір`ї, 10 упаковок чорного молотого перцю з доріжки з-під будинку, упаковку сірників, сумку з-під протигазу з плямами червоного бурого кольору, фомку з залишками речовини бурого кольору, 5 пластикових пляшок ємністю 0,5 , 1,5, 2 л з рідиною жовто-зеленого кольору з різким запахом паливно-мастильних матеріалів, шапку чорного кольору зві слідами речовини бурого кольору на зовнішній поверхні, матерчатий мішок, 20 волосин вилучених з шапки чорного кольору, 3 сліди бурого кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Ужгородського РВП – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.


Суддя Ужгородського

міськрайонного суду                                                                                   В.Й. Данко


  • Номер: 11-кп/4806/122/21
  • Опис: Крим.провадження щодо Сірак В.Ю. за ч.2 ст.15-ч.2 ст.194, ч.2 ст.125 КК України (2 т.)
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 308/4869/18
  • Суд: Закарпатський апеляційний суд
  • Суддя: Данко В.Й.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.03.2021
  • Дата етапу: 16.03.2021
  • Номер: 11-кп/4806/122/21
  • Опис: Крим.провадження щодо Сірак В.Ю. за ч.2 ст.15-ч.2 ст.194, ч.2 ст.125 КК України (2 т.)
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 308/4869/18
  • Суд: Закарпатський апеляційний суд
  • Суддя: Данко В.Й.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.03.2021
  • Дата етапу: 07.02.2022
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація