Судове рішення #9106404

Справа № 2-950/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24 березня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

секретаря:              Гаврилюк Н.Я .

    за участю представника позивача по довіреності від 02.06.2009 року за №01/176 ОСОБА_1, представника відповідача ТзОВ “Новекс Дім” по довіреності від 16.06.2009 року №16/06 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Новекс Дім” про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат , -

встановив:

    Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Новекс Дім” про стягнення заборгованості за кредитним договором і відшкодування судових витрат, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_4 18.12.2008 року отримав у позивача кредит у розмірі 1 400 000 грн. на споживчі цілі зі сплатою 22% річних за час фактичного користування кредитом та зобов’язався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення умов кредитного договору, станом на 07.07.2009 року у відповідача ОСОБА_4 утворилась заборгованість в розмірі 1 565 463 грн. 41 коп., в тому числі тіло кредиту 1 303 448 грн. 28 коп., простроченй кредит 94 551 грн. 72 коп., прострочені відсотки 127 237 грн. 13 коп., відсотки за червень 2009 року 25 278 грн. 91 коп., відсотки за 6 днів липня 2009 року 5055 грн. 78 коп., пеня по прострочених відсотках та тілу кредиту 9891 грн. 59 коп. Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання являється порушенням зобов'язання. В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ТзОВ “Новекс Дім” як фінансовий поручитель відповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

    Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

    Представник відповідача ТзОВ “Новекс Дім” в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що фактична сума заборгованості по даному кредиту є меншою, Позивачем неправильно нараховано суму заборгованості та відсотки. В матеріалах справи немає доказу, що відповідач отримав суму кредиту, крім того термін повернення кредиту ще не настав, тому просив в позові відмовити.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитнимдоговором.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

    Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

    18 грудня 2008 року між ТзОВ “Укрпромбанк” та відповідачем ОСОБА_4укладено кредитний договір№399-014/ФК-08 (а.с. 6-9), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит на споживчі цілі в сумі 1400000 грн. та зобов’язався повернути кредит до 16.12.2013 року включно. Пунктом 1.5. договору визначено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 22% річних. Умови надання та повернення кредиту, нарахування та сплати процентів  визначені в пункті 2 кредитного договору. Згідно п. 2.5 Договору повернення кредиту позичальником здійснюється щомісячно шляхом безготівкового перерахування коштів або внесення готівки до каси Банку. Проценти за користування кредитом відповідно до п. 2.6. нараховуються з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості. Умовами п. 2.7. Договору визначено, що відповідач сплачує проценти за користування кредитом щомісячно по 20 число включно кожного місяця.

Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_4 належним чином їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №399-014/ФК-08 від 18.12.2008 року (а. с. 33).

    За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

    Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

    Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Згідно п. 5.2 Договору у випадку порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, комісій, інших платежів, банк має право вимагати, а позичальник (відповідач) зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.

Пунктом 6.2. Кредитного договору передбачено право позивача (кредитора) вимагати дострокового повного повернення позичальником кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором у випадку порушення позичальником строків платежів, що встановлені договором, або інших умов кредитного договору та/або договору іпотеки.

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 07.07.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №399-014/ФК-08 від 18.12.2008 року (а. с. 33), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_4 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 1 565 463 грн. 41 коп., в тому числі тіло кредиту 1 303 448 грн. 28 коп., простроченй кредит 94 551 грн. 72 коп., прострочені відсотки 127 237 грн. 13 коп., відсотки за червень 2009 року 25 278 грн. 91 коп., відсотки за 6 днів липня 2009 року 5055 грн. 78 коп., пеня по прострочених відсотках та тілу кредиту 9891 грн. 59 коп.

    Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду. З урахуванням викладеного, судом критично розцінюється твердження представника відповідача ТзОВ “Новекс Дім” про неправильність проведеного позивачем розрахунку за наведеним кредитним договором. Як і не заслуговують на увагу його посилання на відсутність в матеріалах справи доказу про отримання відповідачем ОСОБА_4 кредитних коштів, оскільки такі спростовуються кредитним договором №399-014/ФК-08 від 18.12.2008 року, підписаним відповідачем (а. с. 6-9), розрахунком заборгованості (а.с.33), з якого вбачається, що останнім частково були внесені кошти на погашення кредиту, зокрема процентів, договором поруки від 18.12.2008 року, відповідно до якого поручитель ТзОВ “Новекс Дім” поручився за належне виконання позичальником ОСОБА_4 кредитних зобов'язань та договорами застави рухомого майна, відповідно до яких ТзОВ “Новекс Дім” в забезпечення належного виконання позичальником ОСОБА_4 кредитних зобов'язань передав в заставу банку належне йому майно.

    Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

    З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору№399-014/ФК-08 від 18.12.2008 року, між банком та відповідачемТзОВ “Новекс Дім” укладено Договір поруки №399/Zpar-08 від 18.12.2008 року (а. с. 54), відповідно до якого ТзОВ “Новекс Дім” є фінансовим поручителем та несе солідарну відповідальність за невиконання та неналежне виконання умов договору позичальником.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У зв'язку з наведеним, поручитель за вимогою банку повинен нести солідарну відповідальність.

Крім того, в забезпечення виконання даного кредитного договору від 18.12.2008 року між позивачем та відповідачем ТзОВ “Новекс Дім” .12.2008 року укладено договори застави рухомого майна ( а.с. 11-16, 17-19, 20-23, 24-26, 27-29).

Відповідно до п.2.1.7 договору застави у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Однак, за змістом ст. 16, 20 ЦК України спосіб захисту порушеного права особа вибирає на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача суму заборгованості та понесені ним судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 611, 554 ч. ч.1, 2, 1054, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, ст. 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –

вирішив:

    Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Новекс Дім” про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.

    Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, Товариства з обмеженою відповідальністю “Новекс Дім”, юридична адреса якого: м. Івано-Франківськ, вул. С.Петлюри, 6, МФО 336912, ЄДРПОУ 32873818 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, місцезнаходження якого: м. Київ, бульвар Лесі Українки,26, з зарахуванням на к/р 32000175001 в Головному Управлінні Національного банку України по м. Києву та Київської області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 19357325 — 1 565 463 грн. 41 коп. (один мільйон п'ятсот шістдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят три гривні 41 коп.) заборгованості за кредитним договором №399-014/ФК-08 від 18.12.2008 року, 1700 грн. судового збору і 250 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Горейко М. Д.

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація