Справа №628/2584/20

Провадження №2/628/1003/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        /повне/

23 грудня 2020 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі:   головуючого – судді Барабанової В.В.

                   за участю секретаря судового засідання Буткової В.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Куп`янську, Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

                                        встановив:

       06.10.2020 року від АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (скорочена назва – АТ «А-БАНК») надійшла до суду позовна заява про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №SAMABWFC00001452639 від 19.02.2018 р. станом на 06.09.2020 р. у розмірі 49202,64 грн., посилаючись на наступне.

АТ «АКЦЕНТ-БАНК» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» у зв`язку тим, що за рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 р. змінено організаційно-правову форму та назву ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» на АТ «АКЦЕНТ-БАНК», про зазначено у п. 1.1 Статуту АТ «АКЦЕНТ-БАНК». 19.02.2018 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору №SAMABWFC00001452639 та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, А-Банком відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.

       Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 06.09.2020 року має заборгованість – 49202,64 грн., яка складається з наступного: 22680,79 грн. - заборгованості за кредитом; 26521,85 грн. - заборгованості по відсоткам. Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушила норми законодавства та умови кредитного договору, а тому, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 49202,64 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою від 27.10.2020 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, оскільки не згодна із сумою стягнення заборгованості за кредитним договором, яка нарахована неправомірно, зазначивши при цьому, що кредитні кошти вона отримувала, які їй необхідні були для лікування, та їй було надано на картку 10000,00 грн. з яких відразу було знято суму приблизно 1300 грн., точну суму вказати не може, як пояснили їй працівники банку за страховим договором, який їй надано не було, хоча відповідач просила його надати. Відповідач вважає, що при нарахуванні суми заборгованості за кредитним договором порушенні її права.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що 19.02.2018 між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с. 6). В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладання та згодна з його умовами. У паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який підписаний сторонами, зазначена інформація щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, інші важливі правові аспекти. (а.с. 7)

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг, як складову частину кредитного договору, оскільки вони не підписані боржником.

Умови та Правила надання банківських послуг позивачем, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З правового аналізу вищевказаних норм вбачається, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Так, у заяві-анкеті від 19.02.2018 року процентна ставка не зазначена.

        Разом з тим, 19.02.2018 року ОСОБА_1 , підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с. 7), з даного паспорту вбачається, що сторонами досягнуто згоди про розмір процентної ставки.

       На спростування тверджень відповідача щодо укладення страхового договору за яким були стягнуті грошові кошти з картки, представником позивача було надано суду заяву та виписку по рахунку з зазначенням встановленого кредитного ліміту та інформацію про видачу та строк дії кредитної картки відповідача. (а.с. 38-40) Так, відповідачу надавалася картка: № НОМЕР_1 , видана 19.02.2018 року, строк дії до жовтня 2021 р.. На момент підписання договору будь-якого обов`язкового чи добровільного страхування не вимагалося.

       Як убачається з виписки за період з 19.02.2018 р. по 18.12.2020 р., ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 10000,00 грн., згідно умов договору від 19.02.2018 р., та відповідачем проводилося поступове зняття грошових коштів, тобто остання користувалася наданими на платіжній картці грошовими коштами. (а.с. 39-40)

Враховуючи викладене, керуючись засадами розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що відповідачем фактично отримані та використані кошти, однак в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

       Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

           Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за даним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 06.09.2020 року має заборгованість – 49202,64 грн., яка складається з наступного: 22680,79 грн. - заборгованості за кредитом; 26521,85 грн. - заборгованості по відсоткам. (а.с. 5)

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності та беручи до уваги заперечення відповідача, суд вважає, що вони є необґрунтованими, оскільки не відповідають нормам ЦК України та умовами договору, а також відповідачем не надано будь-яких доказів щодо неправомірних дій з боку працівників банку чи порушення позивачем прав відповідача. Крім того, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом не спростований відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України.

       Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 141 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат між сторонами. Так за загальним правилом, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню і судові витрати, які складаються з розміру сплаченого позивачем судового збору – 2102,00 грн..

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1050,1054 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

          Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

  Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC00001452639 від 19.02.2018 р. станом на 06.09.2020 р. у розмірі 49202,64 грн., яка складається з наступного: 22680,79 грн. - заборгованості за кредитом; 26521,85 грн. - заборгованості по відсоткам, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн..

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

       Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне судове рішення складено 28.12.2020 року.

Суддя: В.В. Барабанова