С права № 2а-538/2010 року

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 3 лютого 2010 року                     м. Івано-Франківськ

    Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді:          Максимчин Ю. Д

cекретаря:              Аббасової В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до ВДАІ  м. Івано-Франківська МВС України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності АТ № 0024681 від 9 січня 2009 року, про стягнення судових витрат, –

в с т а н о в и в:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ м. Івано-Франківська МВС України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності АТ № 0024681 від 9 січня 2009 року,   про стягнення судових витрат,   мотивуючи свої вимоги тим, що 9 січня 2009 року було винесено постанову, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.                    

ОСОБА_1 вважає дану постанову незаконною з наступних підстав: зазначена постанова винесена за результатами фіксації порушень               п.12.4 Правил дорожнього руху України приладом, що не працює в автоматичному режимі, постанову винесено у його відсутності, що неможливо встановити чи дійсно він вчинив правопорушення, вважає, що його безпідставно визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

 В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві. Просив позов задоволити — скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, стягнути судові витрати.

          Представник відповідача в судове засідання не з”явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про місце, дати та час судових засідань, про що свідчать розписки про одержання судових повісток. Тому, у відповідності до п.4 ст.128 КАС України, за змістом якої у разі неприбуття відповідача - суб”єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, або без  повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів, судом проведено розгляд даного адміністративного позову за відсутності відповідача.    

    Судом встановлено, що згідно постанови серії АТ № 0024681 9 січня 2009 року о 13 год. 47 хв. в с. Ямниця по вул. Галицькій Тисменицького району громадянин ОСОБА_1 керуючи автомобілем Фольксваген Пасат д.н.з.НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху автомобіля на 33 км/год, рухаючись зі швидкістю 93 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.  

      Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як слідує із змісту ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

    Із матеріалів справи не вбачається, а відповідач не надав жодного доказу у підтвердження того, що позивач дійсно порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

      За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого            ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Про застосування строку звернення до суду, як підстави для відмови в позові в порядку ст.100 КАС України, сторони не заявляли.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення  позивача, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.71, 159, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

    Поновити пропущений з   поважних причин строк на оскарження постанови посправі про адміністративне правопорушення.

     Адміністративний позов ОСОБА_1задоволити частково.    

    Скасувати постанову серії АТ № 0024681від 09.01.2009р. про накладення на ОСОБА_1штрафу у розмірі 300 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

    В решті позовних вимог відмовити.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                                                                                    Максимчин Ю. Д