Справа № 761/16172/15-ц

Провадження № 4-с/761/52/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.

за участі:

скаржника: ОСОБА_1 ,

представника скаржника: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Микитин Оксани Степанівни, начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоція Богдана Ігоровича, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про признання дій та бездіяльності незаконними; зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2019р. скаржник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Микитин О.С., начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоція Б.І. в якій просив суд:

-визнати незаконними дії старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Микитин О.С., яка своєю постановою у ВП №55320627 незаконно стягнула з пенсії ОСОБА_1 кошти у сумі 786,06 грн. та не забезпечила повернення ОСОБА_1 зазначених коштів у сумі 786,06 грн. у зв`язку з прийняттям Верховним Судом Постанови від 31 жовтня 2018р. у справі №761/16172/15-ц, провадження №61-34070св18, адже даною Постановою було скасовано рішення судді Шевченківського районного суду м.Києва Притули Н.Г. від 11 квітня 2017р. у справі №761/16172/15-ц та скасовано ухвалу судді Желепи О.В. Апеляційного суду м.Києва від 17 жовтня 2017р. у цій справі, а також відповідно скасовано всі постанови ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП №55320627;

-визнати незаконними бездіяльність начальника Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Гоція Б.І., оскільки ОСОБА_4 не вжив результативних заходів протягом січня-листопада 2019р., що були необхідні для повернення ОСОБА_1 незаконно стягнутих з пенсії ОСОБА_1 коштів у сумі 786,06 грн. у ВП №55320627 після прийняття Верховним Судом Постанови від 31 жовтня 2018р. у справі №761/16172/15-ц, провадження №61-34070св18, якою було скасовано рішення судді Шевченківського районного суду м.Києва Притули Н.Г. від 11 квітня 2017р. у справі №761/16172/15-ц та ухвалу судді Желепи О.В. Апеляційного суду м.Києва від 17 жовтня 2017р. у цій справі, а також відповідно скасовано всі постанови ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП №55320627;

-визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Микитин О.С., яка не забезпечила своїми необхідними діями повернення на пенсійний рахунок ОСОБА_1 у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві коштів у сумі 786,06 грн., які були незаконно стягнуті з пенсії ОСОБА_1 у ВП №55320627 після прийняття Верховним Судом Постанови від 31 жовтня 2018р. у справі №761/16172/15-ц, провадження №61-34070св18 про скасування рішення судді Шевченківського районного суду м.Києва Притули Н.Г. від 11 квітня 2017р. у справі №761/16172/15-ц та скасування ухвали судді Апеляційного суду м.Києва Желепи О.В. від 17 жовтня 2017р. у цій справі, а також відповідно скасування всіх постанови ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП №55320627;

-визнати незаконними бездіяльність начальника Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Гоція Б.І., який не вжив необхідних заходів для забезпечення повернення на пенсійний рахунок ОСОБА_1 у головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві коштів у сумі 786,06 грн., незаконно стягнутих з пенсії ОСОБА_1 22 грудня 2018р. у ВП №55320627, після прийняття Верховним Судом Постанови від 31 жовтня 2018р. у справі №761/16172/15-ц, провадження №61-34070св18, адже цією Постановою скасовано рішення судді Шевченківського районного суду м.Києва Притули Н.Г. від 11 квітня 2017р. у справі №761/16172/15-ц та подальшу ухвалу судді Апеляційного суду м.Києва Желепи О.В. від 17 жовтня 2017р. у цій справі, а також відповідно скасування всіх постанови ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП №55320627;

-визнати незаконними дії начальника Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Гоція Б.І. щодо внесення у лист ОСОБА_4 від 4 квітня 2019р. №1154/30 та в лист ОСОБА_4 від 18 квітня 2019р. №1154/30 недостовірної інформації про повернення Шевченківським РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві коштів у сумі 786,06 грн. на пенсійний рахунок ОСОБА_1 у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві, адже неповернення зазначених коштів у сумі 786,06 грн. позбавило ОСОБА_1 можливості скористатись даними коштами з 24 січня 2019р. (тобто дати закінчення ВП №55320627) про час подачі даної скарги до суду;

-зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ у м.Києві Микитин О.С. та начальника Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ у м.Києві Гоція Б.І. вжити всі необхідні дії для негайного повернення Шевченківським РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві коштів у сумі 786,06 грн., стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №55320627, в Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві для подальшого їх зарахування на пенсійний рахунок ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Шевченківський районний відділ РВ ДВС ГТУЮ у м.Києві повернути кошти у сумі 786,06грн., утримані з пенсійного рахунку ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №55320627, в Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві для подальшого їх зарахування на пенсійний рахунок ОСОБА_1 ;

-визнати незаконними та такими, що принижують гідність та порушують охоронюване статтею 28 Конституції України право на повагу до гідності учасника ВП №55320627 ОСОБА_1 дії старшого державного виконавця Шевченківського РА ДВС ГТУЮ у м.Києві Микитин О.С. та начальника Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ у м.Києві Гоція Б.І. у виконавчому провадженні ВП №55320627 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору 552,42 грн. та витрат на виконавче провадження 233,64 грн., що разом становить 786,06 грн. й подальше неповернення зазначених коштів після скасування Верховним Судом рішення судді Шевченківського районного суду м.Києва Притули Н.Г. від 11 квітня 2017р. у справі №761/16172/15-ц та подальшу ухвалу судді Апеляційного суду м.Києва Желепи О.В. від 17 жовтня 2017р. у цій справі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовував тим, що 07 грудня 2017р. старшим державним виконавцем Микитин О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55320627 з примусового виконання виконавчого листа №761/16172/15-ц видного Шевченківським районним судом м. Києва 16 листопада 2017р., однак скаржник вказаної постанови не отримував. Протягом 2017р. - 2018р. у вказаному виконавчому провадженні відбуваються виконавчі дії з метою стягнення боргу, виконавчого провадження, витрат на виконавче провадження. Постанову про відкриття виконавчого провадження скаржник отримав на свій запит в листопаді 2018р. 31 жовтня 2018р. Верховний Суд своєю постановою скасував рішення Шевченківського районного суду м. Києва та ухвалу Апеляційного суду м. Києва в справі №761/16172/15-ц, про що скаржник повідомив посадових осіб державної виконавчої служби, яка була ними проігнорована. 22 грудня 2018р. з пенсії скаржника було утримано виконавчий збір та витрати на виконавче провадження у розмірі 786,06 грн. В січні скаржник звернувся до державної виконавчої служби з вимогою повернути на пенсійний рахунок утримані кошти. 24 січня 2019р. державним виконавцем Микитин О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та припинено чинність арешту майна боржника і скасовано інші заходи примусового виконання. Повернути стягнуті кошти у розмірі 786,06 грн. боржнику. Вказані дії, бездіяльність та рішення скаржник вважає незаконними, з урахуванням того, що рішення суду, яке перебувало на примусовому виконанні було скасовано.

Скаржник та представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримали та просили задовольнити, особа дії якої оскаржуються та представник стягувача в судове засідання не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, поважності причин неявки суд не повідомили.

В силу положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, заслухавши пояснення сторони скаржника, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі по тексту - Закон), передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №55320627 з виконання виконавчого листа №761/16172/15-ц, виданого 16 листопада 2017р. Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 5 524,16 грн. на користь ТОВ «Рада 3».

17 вересня 2018р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника ОСОБА_1 та направлено до Центрального об`єднаного УПФ України про стягнення виконавчого збору в розмірі 552,42 грн. та витрати в розмірі 233,64 грн.

Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018р., скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017р. та ухвало Апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2017р., справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржником було повідомлено орган державної виконавчої служби про вказану постанову Верховного Суду та просив вжити заходів щодо скасування арештів та інших заходів примусового виконання рішення суду.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 39 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (ч. 7 ст. 29 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої безпідставне обмеження у праві володіння, користування та розпорядження майном є порушенням права на мирне володіння майном, передбаченого ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 1, 18, 29, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Микитин Оксани Степанівни, начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоція Богдана Ігоровича, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 3» (місцезнаходження: м. Київ, вул. А. Ахматової, 3) про признання дій та бездіяльності незаконними; зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Микитин Оксани Степанівни, щодо винесення постанови та стягнення з пенсії ОСОБА_1 коштів у сумі 786,06 грн. та не забезпечення повернення зазначених коштів ОСОБА_1 , у зв`язку з прийняттям Верховним Судом постанови від 31 жовтня 2018р. у справі №761/16172/15-ц, провадження №61-34070св18.

Визнати незаконною бездіяльність начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоція Богдана Ігоровича, щодо невжиття заходів протягом січня-листопада 2019р., для повернення ОСОБА_1 незаконно стягнутих з пенсії коштів у сумі 786,06 грн. по виконавчому провадженню №55320627, у зв`язку з прийняттям Верховним Судом постанови від 31 жовтня 2018р. у справі №761/16172/15-ц, провадження №61-34070св18.

Визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Микитин Оксани Степанівни, щодо невжиття заходів для повернення на пенсійний рахунок ОСОБА_1 у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві коштів у сумі 786,06 грн., які були незаконно стягнуті у виконавчому провадженні №55320627, після прийняття Верховним Судом Постанови від 31 жовтня 2018р. у справі №761/16172/15-ц, провадження №61-34070св18.

Визнати незаконною бездіяльність начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоція Богдана Ігоровича, щодо невжиття заходів для забезпечення повернення на пенсійний рахунок ОСОБА_1 у головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві коштів у сумі 786,06 грн., які були незаконно стягнуті у виконавчому провадженні №55320627, після прийняття Верховним Судом Постанови від 31 жовтня 2018р. у справі №761/16172/15-ц, провадження №61-34070св18.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Микитин Оксани Степанівни та начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоція Богдана Ігоровича у виконавчому провадженні ВП №55320627 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору 552,42 грн. та витрат на виконавче провадження 233,64 грн., що разом становить 786,06 грн. та неповернення зазначених коштів після скасування Верховним Судом рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11 квітня 2017р. у справі №761/16172/15-ц та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 17 жовтня 2017р.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 17 листопада 2020р.

Суддя: