Категорія: 2.31.3                                                   Справа №2-а-102/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

7 квітня 2010 року                                                   м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в особі судді Левика Я.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій та ін., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області. В обґрунтування позову у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у неї народився син ОСОБА_3. Відповідачем була призначена та вона отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Проте, на її думку, така виплачується їй не у повному обсязі в порушення вимог Законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Так, відповідно до положень згаданих нормативних актів, вона повинна була отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте отримувала таку у 2007-2009 роках у значно меншому розмірі. Вважає, що відповідачем їй не було доплачено значну суму згаданої допомоги по догляду за дитиною за вказані роки. Вона зверталася до відповідача з проханням проведення перерахунку та виплати допомоги, проте їй відповіді на звернення надано не було, фактично було відмовлено у її заяві. Просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Зобов'язати відповідача зробити перерахунок даного виду допомоги за період з травня 2007 року по грудень 2009 року включно та виплатити їй недоплачену суму допомоги за згаданий період. А, також, зобов’язати відповідача в подальшому проводити нарахування та виплачувати їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років. Крім цього, позивач у поданій суду письмовій заяві заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності, також у заяві просила поновити їй строк на звернення до суду із даним позовом, оскільки про невиплату згаданої допомоги дізналась у 2009 році.

Відповідачем надіслано до суду заперечення на позов, у яких зазначено, що статтею 56 Закону України  «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Законів України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом міністрів України. Щодо виплати допомоги у 2008 році, то відповідно до п. 23 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», викладено в такій редакції «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.». Крім цього, п.3 розділу VII «Прикінцеві положення» було викладено у такій редакції « Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсотками, з 1 січня 2009 року – 75 відсотками, з 1 січня 2010 року – 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».  Жодних змін щодо виплат зазначеної допомоги у 2009 році Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» внесено не було. Крім цього, хоча рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року визнано неконституційними ряд положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», проте зміни у видаткову частину даного Закону не внесені, тому кошти на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьох років в інших розмірах не надходили. Враховуючи вищенаведене, виплати згаданої допомоги позивачу, на думку відповідача, у 2007-2009 роках проведено згідно вимог чинного на той час законодавства. Просили у задоволенні позову – відмовити. Також, просили відмовити у задоволенні позову і з підстав пропуску позивачем річного строку на звернення до суду. Крім цього, у запереченнях відповідача на позов міститься клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Оскільки сторони в поданих до суду письмових заявах заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ч.3 ст. 122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Позивач, як вбачається із свідоцтва про народження, виданого 4.04.2007 року Білокамінською сільською радою Золочівського району Львівської області народила сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до довідки виданої відповідачем позивач у період з травня 2007 року по грудень 2009 року отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах від 129,03 грн. до 144,10 грн. на місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, позивач мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та вказана допомога виплачувалась у розмірі визначеному абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України положення абз. 3 ч.2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи наведене ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 року була чинною у редакції, за якою позивач мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Тому вимоги позивача в частині виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною, виходячи із розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року є підставними та підлягають до задоволення, а за період з травня 2007 року по 9 липня 2007 року є відповідно безпідставними та у задоволенні таких слід відмовити.

Покликання відповідача на відсутність бюджетного фінансування у 2007 році передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, суд до уваги не бере, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Що стосуються позовних вимог про виплату позивачу недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною у 2008 році, то відповідно до пп. 7 п. 23 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Вказані положення Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   на предмет конституційності не розглядалися, у встановленому порядку неконституційними визнані не були та своєї чинності не втратили. Відповідач здійснюючи виплати позивачу згаданої допомоги у 2008 році діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та Конституцією України, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо вимог про виплату позивачу недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною у 2009 році, то відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в редакції що діяла на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2009 році,  ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та п.22 Постанови Кабінету міністрів України №1751 від 27.12.2001 року « Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», – д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році надавалась у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Вказані положення згаданих нормативно-правових актів на предмет конституційності не розглядалися, у встановленому порядку неконституційними визнані не були та своєї чинності не втратили. Відповідач здійснюючи виплати позивачу згаданої допомоги у 2009 році діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та Конституцією України, а тому у задоволенні позову в цій частині, теж, слід відмовити.

Що стосується вимоги про зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати їй згадану допомогу у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років, то у задоволенні такої, теж, слід відмовити з врахуванням такого.

Відповідно до змісту ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які прийняті чи вчинені рішення чи дії або бездіяльність суб’єктів владних повноважень, що уже мала місце. Тобто, суд не вправі ухвалювати рішення стосовно рішень, дій чи бездіяльності, що можливо будуть прийняті, вчинені суб’єктом владних повноважень у майбутньому.

Що стосується посилання відповідача на пропуск позивачем, передбаченого ст. 99 КАС України, річного строку на звернення до суду з позовом, то суд вважає таке необґрунтованим, оскільки як вбачається із письмової заяви позивача вона про порушення свого права дізналась лише у 2009 році, а тому відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України не пропустила передбачений законом строк на звернення до суду. Враховуючи вказане підстав для відмови у позові з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду немає.  

Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 70, 100, 104, 122, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 року по справі №1-29/2007, пп. 7 п.23 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», п.22 Постанови Кабінету міністрів України №1751 від 27.12.2001 року « Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», -

п о с т а н о в и в :

позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій та ін. – задовольнити частково.

    Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» – протиправними.

    Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: