Справа № 134/1292/20

1-кп/134/99/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року                                                

Крижопільський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Швець Л.В.,

з участю: секретаря Коваль Т.А.,

прокурора Зянько Н.Г.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника потерпілих Чудака В.Д.

потерпілої ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника Лукавського А.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль кримінальне провадження на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кісниця, Крижопільського району, Вінницької області, меншканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, не судимий,

за ч.2 286 КК України,                                                  

В С Т А Н О В И В:

02.04.2020 року близько 11 години на відрізку автомобільної дороги сполученням між смт Крижопіль та с. Красносілка Крижопільського району Вінницької області ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Opel Omega» державний номер НОМЕР_1 , із трьома пасажирами в салоні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , порушивши вимоги п. 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України, перевищив установлені межі швидкості та рухався зі швидкістю більшою за 146,3 км/год. При цьому, виявивши небезпеку для руху транспортного засобу в порушення вимог п.п.10.1, 12.1, 12.3 не вжив заходів для негайного зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, та застосував маневр відвороту і виїхав на узбіччя, де його автомобіль занесло та винесло за межі проїжджої частини, де відбулося перекидання.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Opel Omega» державний номер НОМЕР_1 отримали травми:

•ОСОБА_5 отримав важку сполучну травму тіла у вигляді закритої тупої травми грудної клітки (множинні переломи ребер з права, з пошкодженнями пристінкової плеври, розриви тканини правої легені, забиття тканини легень, правобічний гемоторакс 1200 мл.; закритої тупої травми зачеревного простору – розрив селезінки, гемоперітонеум 900 мл.). Садна на обличчі, верхніх ти нижніх кінцівках, тулубі. Сакритий перелом правого стегна в нижній третині, які за своїм характером відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння. Зазначена сполучна травма тіла ускладнилась комбінованим (травматичним та геморагічним) шоком. ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок отриманих травм ОСОБА_5 помер в Крижопільській ОЛІЛ. Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 026 від 15.04.2020 року смерть ОСОБА_5 настала внаслідок вищевказаної сполучної травми тіла. Між смертю та сполучною травмою тіла є прямий причинний зв`язок.

•ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому дев`ятого грудного хребця без неврологічної симптоматики, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, які призвели до довготривалого розладу здоров`я, більше як 21 доба.

•ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми тіла: післятравматичного вибухового багатоуламкового перелому тіла п`ятого поперекового хребця з порушенням спинномозкової провідності, переломів поперечних відростків тіл від першого поперекового до першого крижового хребців, парезу згиначів лівої гомілки та нижнього парапарезу згиначів обох стоп, вертеброгенного (хребтового) больового синдрому; переломів 9, 10, 11 ребер зліва, лівобічного пневмоторакса (повітря в плевральній порожнині), гідроторакса з геморагічним компонентом (рідини з домішками крові в плевральній порожнині), забою лівої легені, після травматичної пневмонії; гострої після травматичної анемії; метаболічної кардіоміопатії. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжкого ступеню тяжкості, які були небезпечні для життя в момент заподіяння та в подальшому клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняли загрозливі для життя явища.

Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги пункту 12.6 (ґ), п.п. 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, зміст яких полягає в наступному:

п.12.6. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:

ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху..

п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Всі вищевказані порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Opel Omega» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками - смертю ОСОБА_5 , отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, а також заподіяло тяжке тілесне ушкодження та середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Винність   ОСОБА_6   в скоєнні злочину підтверджуються сукупністю зібраних та досліджених по справі доказів.

Обвинувачений ОСОБА_6 вину свою визнав повністю та беззаперечно, надав показання суду про те, що дійсно у вказаний час та місці, він, керуючи автомобілем «Opel Omega» реєстраційний номер НОМЕР_1 , повертаючись з смт Крижопіль, куди його попросили з`їдити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які є його знайомими щоб закупити продукти та інші речі. В машині ще був батько ОСОБА_1 . ОСОБА_5 . Їхали уже в Красносілку, в машині спідометр не працювава, тому він відкрив в телефоні спеціальний додаток, де швидкість показувала 130 км/год. Коли ОСОБА_1 сказала, щоб я зменшив швидкість, я повернувся до неї, про те їй нічого не відповів. Коли відвернувся від неї, почав приторможувати і в той час на дорозі побачив собаку і вельнув рулем, щоб не збити собаку. ОСОБА_2 сказав, «щоб давив собаку», про те він вже не міг керувати машиною і її занесло і скинуло з обриву правою стороною. Пасажири пасками безпеки не були пистебнуті, хоча в машині вони були. Що було далі не знає, оскільки втратив свідомість, до якої прийшов лише в лікарні. Машина йому не належить, на період ремонту своєї машини, цю взяв щоб їздити, не знав що на задніх колесах немає тормозних колодків. Матеріальну допомогу на лікування потерпілих надавали, на поховання ОСОБА_5 теж надавали грошову допомогу. І якщо ще буде потрібно грошей то будуть і ще надавати. Визнає що перевищив швидкість поза населеним пунктом, розкаюється в скоєному. Цивільний позов в частині моральної шкоди визнає частково та готовий сплатити ОСОБА_2 100 000 гривень, а ОСОБА_1 10 000 гривень, в матеріальній частині позову ОСОБА_2 визнає повнісю.

Крім показань обвинуваченого, його винуватість та інші обставини вчиненого кримінального правопорушення, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що ОСОБА_5 був її співмешканцем, проживали біля року разом. Про ДТП їй стало відомо 02.04.2020 року від працівників поліції, які їй подзвонили і все розповіли. Того дня він поїхав з дочкою та зятем в смт Крижопіль щоб купити продукти та інші речі. ІНФОРМАЦІЯ_2 о 9 годині ОСОБА_5 помер в реанімації в лікарні. Похоронами займалася вона, батько обвинуваченого оплатив більшу частину похорон. До обвинуваченого претензій майнового характеру не має. Просила суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що 02.04.2020 року вирішили з чоловіком ОСОБА_2 поїхати в смт Крижопіль щоб купити продукти та інші товари. Попросили свого знайомого ОСОБА_6 , щоб він їх відвіз. Він погодився. З ними ще сів її батько ОСОБА_5 . Біля 11 години коли уже поверталися назад, вона бачила, що швидкість показує 130 і попросила ОСОБА_6 , щоб він зменшив швидкість, він повернувся до неї, нічого не сказав, тільки посміхнувся. Після того нічого не пам`ятає. Сиділа взаді на пасажирському сидінні за водієм. Чи зменшував швидкість ОСОБА_6 не знає. В свідомість прийшла, коли машина уже перекинулась. В результаті ДТП отримала тілесні ушкодження, лікувалася в лікарні 8 днів. Батько ОСОБА_6 дав їй п`ять тисяч гривень на лікування. Просила суворо не карати. Позов свій підтримує.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 02.04.2020 року біля 8 години подзвонив до свого знайомого ОСОБА_6 та попосив, що він його з дружиною та тестем відвіз в смт Крижопіль за покупками. Коли вже їхали додому, на дорогу вибігла собака, то сказав ОСОБА_7 , що він її давав, але він почав вивертати руля щоб об`їхати собаку та не впорався з керуванням і з`їхав на узбіччя. Коли їхали швидкість була десь 130-135 км/год. Чув як його дружина казала до ОСОБА_7 , щоб зменшив швидкість, він обернувся до неї, посміхнувся і почав гальмувати, про те в цей час вибігла на дорогу собака. Він вилетів з машини через лобове скло десь на метрів 8-10 від машини, в результаті даної дорожньо-транспортної приготи отримав числені травми, лежав в лікарні в Вінниці 1 місяць 8 днів. Батько ОСОБА_6 допомагав матеріально, оплатив інплантант і так давав на лікування гроші, десь в загальному 120-130 тисяч гривень. Позов підтримує. Просить суворо не карати, оскільки це може статися з кожним, а в обвинуваченого на утриманні двоє малотітніх дітей.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що є батьком обвинуваченого ОСОБА_6 , 02.04.2020 року коли сталася дана аварія і ОСОБА_2 направили на Вінницю він дав зразу гроші – 200 доларів США. Далі він дав на інплантант 53 тисячі гривень. 24 тисячі гривень була зібрала сестра ОСОБА_2 з яких п`ять тисяч гривень відали ОСОБА_1 на лікування, а решту він передав ОСОБА_9 , яка проживає в Вінниці, є знайомою їхньої сім`ї, далекою родичкою та яка займалася усім лікуванням ОСОБА_2 . Вони постійно давали кошти на лікування, десь в загальному 140 тисяч гривень. ОСОБА_9 по два рази на день їздила в лікарню, купувала різні препарати, готувала їжу, витрачала на бензин. Усі чеки вони збирали, проте були і витрати, які не обліковувалися, наприклад витрати на анастезію, чека на нього не давали. Всіма витратами керув сам через ОСОБА_9 . В подальшому не відмовляється надавати матеріальну допомогу на реабілітацію потерпілого ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що їй зателофонував ОСОБА_8 та повідомив про аварію. Попросив її щоб вона пішла в лікарню та дізналася, як там потепілий ОСОБА_2 і що потрібно на лікування, оскільки вона проживає в Вінниці, то їй зручніше їздити в лікарню. Це був вихідний день, тому в понеділок вона пішла в лікарню, поспілкувалася із лікарем, який дав їй список необхідних препаратів для лікування ОСОБА_2 . На наступний день приїхав ОСОБА_8 та привіз кошти на імплантант, а також на інші витрати. Щодня вона приїжала та купувала ліки, продукти та все необхідне для перебування потерпілого в лікарні. В подальшому ОСОБА_8 кошти необхідні для лікування їй перераховував на карточку. Усі чеки вона зберігала, та вподальшому передала ОСОБА_8 . Про те були такі витрати, які не підтвердженні чеками, наприклад МРТ. Кірм того вона залишала матері ОСОБА_2 кошти, для того що може щось потрібно терміново, а вона не встигне приїхати. На ті кошти мама потерпілого їй чеки теж не давала. Те що збирались кошти на лікування потерпілого в інтернеті вона знала. Їй був дав ОСОБА_8 24 тисячі гривень зразу, проте чиї ці кошти вона не знає. Про копії чеків, які долучені до позовної заяви, та завірені «Автопоміччю», знає наступне, що матері ОСОБА_2 зателефонували з даної організації і запропонували допомогу по страховим виплатам, та просили, щоб вона надала копії квитанцій на витрати. Мати ОСОБА_10 попросила її надати копії квитанцій і вона надала, про те всі оригінали вона тримала в себе і передала ОСОБА_8 . Тому усі квитанції долучені до позовної заяви, це витрати, які здійснював ОСОБА_8 за власні кошти на лікування ОСОБА_10 . Мати ОСОБА_10 їй не давала кошти на купівлю ліків, навпаки, якщо його мати купувала за власні кошти щось, то вона повертала її вартість придбаних ліків. Також відомо, що після виписки ОСОБА_2 з лікарні ОСОБА_8 теж матеріально допомагав йому.

Також винуватість   ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення.

Місце інциденту, розташування транспортного засобу після події, дорожня обстановка, дорожні умови, сліди юзу гальмування транспортного засобу, а також пошкодження транспортного засобу після ДТП зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемі та фотоілюстраціях до нього, відеозаписом із огляду місця події. Правильність відображення у вказаних документах цих даних та місця розташування транспортного засобу ніким з учасників судового провадження не оспорюється.

Посвідченням водія НОМЕР_2 , видане на ім`я ОСОБА_4 .

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_11 .

Факт отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень в результаті дій   ОСОБА_4 підтверджується даними висновку експерта № 026, за підсумками якого смерть ОСОБА_5 настала від важкої сполучної травми тіла у вигляді закритої тупої травми грудної клітки (множинні переломи ребр з права, з пошкодженнями пристінкової плеври, розриви тканини правої легені, забиття тканини легень, правобічний гемоторакс 1200 мл.; закритої тупої травми зачервного простору - розрив селезінки, гемоперітонеум 900 мл. Крім того в трупа ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: - садна на обличчі, верхніх та нижніх кінцівках, тулуба; закритий перелом правого стегна у нижній третині. Всі тілесні ушкодження утворились в результаті дії тупих твердих предметів, можливо ударі об такі, за обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02.04.2020 року, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент її заподіяння. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок важкої сполучної травми тіла, між смертю та сполучною травмою є прямий причинний зв`язок.

Факт отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в результаті дій ОСОБА_4 підтверджується даними висновку експерта № 35, за підсумками якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження, а саме: у вигляді закритого компресійного перелому дев`ятого грудного хребця без неврологічної симптоматики, які виникли в результаті дії тупого твердого предмету по осі хребта зверху-вниз або знизу-вверх, що за своїми ознаками відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які призвели до довготривалого розладу здоров`я, більше як 21 доба.

Факт отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень в результаті дій ОСОБА_4 підтверджується даними висновку експерта № 36, за підсумками якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження, а саме: післятравматичного вибухового багатоуламкового перелому тіла п`ятого поперекового хребця з порушенням спинномозкової провідності, переломів поперечних відростків тіл від першого поперекового до першого крижового хребців, парезу згиначів лівої гомілки та нижнього парапарезу згиначів обох стоп, вертеброгенного (хребтового) больового синдрому; переломів 9, 10, 11 ребер зліва, лівобічного пневмоторакса (повітря в плевральній порожнині), гідроторакса з геморагічним компонентом (рідини з домішками крові в плевральній порожнині), забою лівої легені, після травматичної пневмонії; гострої після травматичної анемії; метаболічної кардіоміопатії. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупого твердого предмету по осі хребта зверху-вниз або знизу-вверх з послідуючою деформацією хребра та відносяться до тяжкого ступеню тяжкості, які були небезпечні для життя в момент заподіяння та в подальшому клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняли загрозливі для життя явища.

Згідно висновку експерта № 271 від 23.04.2020 року в даній дорожній обстановці, при умові розвитку механізму ДТП та при умові, що до моменту початку розвитку (виникнення) ДТП в автомобілі Opel-Omega, державний номер НОМЕР_1 були відсутні несправності в системах та механізмах, що впливають на керованість транспортного засобу перед виникненням події ДТП, технічна можливість попередження даної дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля Opel-Omega, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 полягала у виконанні останнім вимог п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України. Швидкість руху автомобіля Opel-Omega, державний номер НОМЕР_1 перед даною ДТП була більшою 146,3 км/год. В діях водія автомобіля Opel-Omega, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до висновку експерта № 268 від 29.05.2020 року робоча гальмівна система автомобіля Opel-Omega, державний номер НОМЕР_1 до моменту дорожньо-транспортної пригоди перебувала в технічно несправному та обмежено працездатному стані. Виявленні під час експертного огляду несправностей у деталях гальмівної системи автомобіля, виникли в результаті порушення правил експлуатації автомобіля, дані несправності з технічної точки зору можуть не знаходитись в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. У деталях та вузлах рульвого керування та ходової частини автомобіля Opel-Omega, державний номер НОМЕР_1 застосованими методами дослідження на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б могли виникнути до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тобто системи перебували в працездатному стані.

Відповідно до висновку експерта № 917 при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_4 - наявність метилового, етилового спртів, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вина ОСОБА_4 , який допустив порушення вимог пунктів 10.1, 12.1, 12.3, 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України. Вищевказані порушення вимог Правил дорожнього руху України допущені ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками спричиненням потерпілій ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_2 тяжкого ступеня тяжкості та спричиненні смерті потерпілому ОСОБА_5 .

Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить винуватість обвинуваченого в межах висунутого обвинувачення, відповідно до ст. 337 КПК України, доведеною повністю.

На виконання вимог ст.65 КК України при призначенні покарання обвинуваченому   ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого діяння, який є тяжким злочином, особу винуватого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання суд не встановив.

Обвинувачений ОСОБА_4 не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, має на утриманні двох малолітніх дітей, дружину, яка не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, вчинив необережний тяжкий злочин активно сприяв розкиттю злочину, відшкодовував матеріальні збитки потерпілим при лікуванні та похованні ОСОБА_5 .

Суд враховує обставини, які характеризують особу винного, те, що обвинувачений усвідомив суспільно-небезпечний характер своїх дій, позицію потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні, оскільки обвинувачений вживав заходів для відшкодування шкоди, відносно молодий вік обвинуваченого.

Зазначені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості злочину і ступінь небезпечності винної особи.

З врахуванням викладеного суд вважає за доцільне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286  КК України у виді позбавлення волі.

Відповідно до статті 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно із ч. 2 ст.50, ч. 2 ст.65 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покаранням судом враховуються конкретні обставини справи, спричинені наслідки, поведінка обвинуваченого під час та після вчинення злочину, який після вчиненого приймав активну участь в лікуванні потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відшкодуванні витрат на поховання ОСОБА_5 .

Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної прененції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним і достатнім для виравлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових злочинів самим обвинуваченим та іншими особами, враховуючи все вищевикладене, спричинені наслідки, суд приходить до висновку, що за наявності обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: притягнення до кримінальної відповідальності вперше, повністю визнання своєї вини та щире каяття, акривне сприяння розкриттю злочину, відшкодування витрат потерпілим, перебування на утриманню малолітніх дітей та дружини, з урахуванням особи винного, який раніше ні до якої відповідальності не притягувався, має сім`ю, досудову доповідь Крижопільського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, згідно якої орган пробації вважає, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб), тому для виправлення ОСОБА_4 доцільним буде застосувати покарання не пов`язане з позбавленням волі, суд вважає за можливим призначити йому основне покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією частини 2 статті 286 Кримінального кодексу України. З урахуванням вищевикладеного, думки потерпілих суд також вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування основного покарання із звільненням його від нього з випробуванням та з покладанням на нього відповідно до вимог ст. 76 КК України певних обов`язків.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує думку прокурора, потерпілих, те що до обвинуваченого пред`явлено позови по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди, те що право на керування транспортим засобом допоможе йому у заробітку та скорішому відшкодуванні шкоди, суд приходить до висновку не застосовувати додаткове покарання до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді позбавлення права керування транспортиними засобами.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Щодо вирішення цивільних позовів, суд виходить з наступного.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який в процесі судового розгляду змінював позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути із ОСОБА_4 на його користь 32950 гривень матеріальної шкоди, пов`язаної з лікуванням та 500 000 гривень моральної шкоди, а також витрати пов`язанні із наданням правничої допомоги в розмірі 15000 гривень.

Потерпіла ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування 250 000 гривень моральної шкоди.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Позов ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що внаслідок ДТП, яка мала місце 02.04.2020 року, йому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, в результаті чого він тривалий час лікувався, витрати на лікування складають 32950 грн.

Позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної із лікуванням слід задовольнити в повному обсязі, на підставі ст. 128 КПК України, ч. 1 ст. 82 ЦПК України, оскільки обвинувачений визнав позовні вимоги в частині матеріальної шкоди в повному обсязі, а тому вони не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною першою статті 124 КПК України визначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

На підтвердження понесених витрат за надання правової допомоги позивач ОСОБА_2 надав відповідні докази (Угоду про надання правничої допомоги від 28.09.2020 року, акт виконаних робіт від 11.11.2020 року до угоди про надання правничої допомоги від 28.09.2020 року, Квитанція № 11/11-20 на оплату послуг від 11.11.2020 року), у зв`язку з чим його позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_4 15000 грн. витрат на правову допомогу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Моральну шкоду потерпілі обґрунтовують тим, що внаслідок ДТП їм спричинені моральні та фізичні страждання, які позначили негативні зміни у їх житті внаслідок отримання тяжких травм, що були небезпечні в момент заподіяння. Також за наслідками скоєння злочину порушились їх нормальні життєві зв`язки, не можуть продовжувати своє життя в звичному для них руслі, порушились стосунки з оточуючими людьми, оскільки ОСОБА_2 продовжує лікування і по даний час та самостійно пересуватися не може. У зв`язку із травмами, які ОСОБА_2 отримав під час даної дорожньо-транспортної пригоди йому встановлена перша "Б" група інвалідності, він змушений пересуватися на інвалідному візку, що становить незручності для нього, сім`ї та оточуючих, потрібна постійна реабілітація. ОСОБА_1 доглядає і мусить доглядати в подальшому за своїм чоловіком, що тягне за собою моральні страждання.

Щодо вирішення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. У відповідності до ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілим, суд також враховує положення Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 р., зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК(1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, а також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи обставини справи, наслідки ДТП для потерпілого ОСОБА_2 , глибину його моральних та фізичних страждань, пов`язаних із заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних в момент заподіяння, кількості перенесених операцій, тривалого перебування в лікувальних закладах, перенесених у зв`язку з цим побутових незручностей, встановленням першої "Б" групи інвалідності, а також враховуючи ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, виходячи з засад розумності і справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 150 000 грн.

Враховуючи обставини справи, наслідки ДТП для потерпілої ОСОБА_1 , глибину її моральних та фізичних страждань, пов`язаних із заподіянням їй середньої тяжкості ушкоджень, порушення звичайного способу і ритму її життя, характер діяння особи, що заподіяла шкоду, а також враховуючи ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, виходячи з засад розумності і справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 25 000 грн.

Суд вважає, що зазначена сума за своїм розміром, враховуючи наслідки злочину та моральний стан потерпілих, є достатньою та справедливою сатисфакцією.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Враховуючи, що арештоване майно не підлягає конфіскації за вироком, суд вважає за можливе накладений арешт ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області 03.04.2020 року скасувати.

Крім того, з ОСОБА_4 підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення експертиз по справі в сумі 2288 грн. 30 коп., що підтверджуються відповідними довідками.

Запобіжні заходи до ОСОБА_4 не застосовувались.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити   ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Покласти на   ОСОБА_4 визначені ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 32950 (тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень матеріальної шкоди, 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень витрат на правову допомогу, 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень в рахунок компенсації за моральну шкоду.

В решті позову відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень в рахунок компенсації за моральну шкоду.

В решті позову відмовити.

Речові докази: 

- автомобіль марки «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_11 ;

- водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_4 НОМЕР_2 від 29.10.2011 року, яке поміщене до спецпакету Національної поліції України Головного слідчого управління № 7165740 та зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12020020190000118 - повернути ОСОБА_4 .

Стягнути з   ОСОБА_4 в дохід держави 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 30 копійок процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 03.04.2020 року на автомобіль марки «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , та водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_4 НОМЕР_2 від 29.10.2011 року - скасувати.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: