№2-о-61/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 травня 2010 року     Торезький  міський суд  Донецької області у складі:

    головуючого -  судді                                               Стріжакової Т.В.

    народних засідателів:                               Шилової Г.І., Голяєвої Т.В.

    при секретарі                                                             Пекунової Є.Г.

представника Торезького психоневрологічного

інтернату з дитячим відділенням                 Шпиця С.В.

представника органу опіки та піклування            

Торезької міської ради                                                           Мірошнікової С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за заявою Торезького психоневрологічного інтернату з дитячим відділенням в інтересах ОСОБА_3, заінтересована особа орган опіки та піклування Торезької міської ради, про визнання громадянина недієздатним, -

ВСТАНОВИВ:

Торезький психоневрологічний інтернат з дитячим відділенням звернувся в суд з заявою про визнання ОСОБА_3 недієздатною. Свої вимоги мотивує тим, що в Торезькому психоневрологічному інтернату з дитячим відділенням на повному державному забезпеченні з 17 жовтня 2008 року по теперішній час знаходиться ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка страждає помірною розумовою відсталістю, є інвалідом другої групи з дитинства Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 є: мати - ОСОБА_5, батько – ОСОБА_6, місто знаходження не відомо. Відповідно до ст.66 ЦК України опікунами ОСОБА_3 є Торезький психоневрологічний інтернат з дитячим відділенням. ОСОБА_3 контактна, орієнтована достатньо в усіх видах діяльності, правильність рахунку в межах 100, арифметичні дії до 20, читає, мислення конкретне, інтелектуально - мнестичні функції знижені, емоції малодифференируємі, марення та галюцинації не виявлено, зовнішньо охайна, себе обслуговує, потребує постійного стороннього нагляду та контролю, освіти немає. Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну соціальну допомогу дітям інвалідам дитинства та дітям - інвалідам» та ст.48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_3 проводиться виплата пенсії у розмірі 25% від призначеної пенсії, але грошами вона користуватися не може, у зв’язку з тим, що має захворювання. ОСОБА_3 законом надається виборче право, але вона не може самостійно зробити вибір, оскільки не достатньо орієнтована та не може віддавати значення своїм діям. Визнання ОСОБА_3 недієздатною  надасть опікуну можливість у повній мірі та належними чином використати  свої права як опікуна в захист законних інтересів ОСОБА_3 Просить визнати ОСОБА_3 недієздатною.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи Торезького психоневрологічного інтернату з дитячим відділенням пояснив, що у них утримується ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка страждає помірною розумовою відсталістю, є інвалідом другої групи з дитинства Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 є: мати - ОСОБА_5, батько – ОСОБА_6, місто знаходження не відомо, висновком судово-медичної експертизи встановлено, що вона не може розуміти своїх значення своїх дій та керувати ними. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник заінтересованої особи органу опіки і піклування Торезької міської Ради суду пояснив, що оскільки ОСОБА_3 страждає помірною розумовою відсталістю внаслідок гідроцефалії без поведінкових порушень, і не може розуміти значення своїх дій і керувати ними, в результаті потребує опіки, то вона може бути визнана недієздатною, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вислухавши представника Торезького психоневрологічного інтернату з дитячим відділенням, представника органу опіки і піклування Торезької міської ради,  дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У довідці МСЕК вказано, що вперше 17.01.2007 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, встановлена друга група інвалідності безстроково;  трудова діяльність протипоказана (а.с.7).

Згідно із випискою із історії хвороби з 17.10.2008 року ОСОБА_3 знаходиться у ПНІ м. Тореза. Вона контактна, орієнтована достатньо в усіх видах діяльності, правильність рахунку в межах 100, арифметичні дії до 20, читає, мислення конкретне, інтелектуально-мнестичні функції знижені, емоції малодифференируємі, марення та галюцинації не виявлено, зовнішньо охайна, себе обслуговує, потребує постійного стороннього нагляду та контролю, освіти немає. (а.с.4). У судовому засіданні оглянута історія хвороби ОСОБА_3  № 154 в якій діагноз підтверджуються.

Згідно із актом  амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 98-а від 10.03.2010 року комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_3 страдає стійким хронічним психічним розладом- розумова відсталість в степені вираженої дебільності (легка розумова відсталість - в редакції МКБ – 10). Про це свідчать анамнестичні данні, надані медичною документацією про грубу відсталість у психічному розвитку, нездібності до освоєння шкільної програми, неможливістю придбання простих навиків та знань, низьку практичну пристосованість у биті, емоційну неадекватність, значним зниженням інтелектуально-мнестичних функцій. Дані висновки також підтверджуються результатами амбулаторно судово-психіатричного огляду, у ОСОБА_3 малопродуктивний формальний контакт, недоосмислення завданих питань, емоційна неадекватність, значне зниження пам’яті та інтелекту, при відсутності у неї критики до свого стану. Комісія вважає, що ОСОБА_3 не здатна розуміти значення своїх дій  та керувати ними. Висновки: ОСОБА_3 страждає стійким хронічним психічним захворюванням – розумова відсталість в степені вираженої дебільності  (легка розумова відсталість - в редакції МКБ- 10); за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. (а.с.18-21).

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо  вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними.

Враховуючи, що судом встановлено, що ОСОБА_3 страждає стійким хронічним психічним захворюванням – розумова відсталість в степені вираженої дебільності  (легка розумова відсталість - в редакції МКБ- 10); за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, що встановлено актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи; що представник органу опіки і опікування, представник Торезького психоневрологічного інтернату з дитячим відділенням наполягають, що маються підстави визнати ОСОБА_3 недієздатною; суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, і ОСОБА_3 слід визнати недієздатною.

Керуючись ст.ст.39,40,63 ЦК України, ст.ст. 236, 240,241 ЦПК  України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у місті Краматорську Донецької області, перебуває у Торезькому психоневрологічному інтернаті з дитячим відділенням, недієздатною.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Торезький міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                              Т.В.Стріжакова

Народні засідателі              Шилова Г.І.                          Т.В.Голяєва