Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 408/154/19-ц

провадження № 61-16397св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - Чугинська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області,

заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану через адвоката Бірюкова Ігоря Юрійовича, на постанову Луганського апеляційного суду від 29 липня 2019 року у складі колегії суддів: Луганської В. М., Коновалової В. А., Авалян Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 рокуЧугинська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області (далі - Чугинська сільська рада) звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . У власності померлої перебувала земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 6 4797,00 га, кадастровий номер 4424886500010030019, розташована на території Чугинської сільської ради, яка належала на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Спадкоємці за законом та за заповітом на день подання заяви не прийняли спадщину, що підтерджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру.

Заявник просив визнати відумерлою спадщину померлої ОСОБА_3 , що складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 6 4797,00 га, кадастровий номер 4424886500010030019, розташована на території Чугинської сільської ради; передати у власність територіальної громади Чугинської сільської ради відумерлу спадщину ОСОБА_3 , що складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 6 4797,00 га, кадастровий номер 4424886500010030019, розташована на території Чугинської сільської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 06 травня 2019 року заяву Чугинської сільської ради задоволено. Визнано відумерлою спадщину, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 , яка складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 6 4797,00 га, кадастровий номер 4424886500010030019, розташованої на території Чугинської сільської ради.

Задовольнивши заяву, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_3 для прийняття спадщини ніхто не звертався до нотаріальної контори, тому спадщина підлягає визнанню відумерлою з переданням її до комунальної власності територіальної громади.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Луганського апеляційного суду від 29 липня 2019 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 06 травня 2019 року у справі за заявою Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області про визнання спадщини відумерлою закрито.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з роз`ясненням приватного нотаріуса Лінькової О. П. від 05 червня 2019 року № 131/01-16 ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 не зверталася, відсутній факт реєстрації за однією адресою спадкоємця з померлою, вона є такою, що не прийняла спадщину.

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів того, що на час ухвалення оскаржуваного нею судового рішення у визначений статтею 1270 ЦК України строк вона прийняла спадщину або що на час відкриття спадщини вона проживала разом із спадкодавцем, а також, що оскаржуваним рішенням порушено її права як спадкоємця.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року ОСОБА_2 через адвоката Бірюкова І. Ю. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Луганського апеляційного суду від 29 липня 2019 року, просила скасувати судове рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Суди не виконали приписи статті 338 ЦПК України та статті 1277 ЦК України щодо встановлення спадкоємців.

Скаржник є дочкою ОСОБА_3 та спадкоємцем першої черги за законом. Крім того, вона є спадкоємцем за заповітом, який складено 05 березня 2003 року секретарем Чугинської сільської ради.

Чугинській сільській раді були відомі ці обставини, але вона про них не зазначила.

Скаржник є хворою людиною, постійно проживає на тимчасово окупованій території та з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У листопаді 2019року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року призначено справу до розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у серпні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, сформованого 28 вересня 2018 року № 00021088526, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області.

Після її смерті залишилась спадщина, яка, зокрема складається із земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6 4797,00 га, що розташована на території Чугинської сільської ради та на праві власності належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на землю від 24 січня 2007 року серії ЛГ № 094330.

Відповідно до довідки від 15 березня 2019 року № 129/02-17, наданої Чугинською сільською радою, на день смерті ОСОБА_3 проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 .

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 29 жовтня 2018 року № 53855819 підтверджується факт того, що після смерті ОСОБА_3 ніхто для прийняття спадщини не звертався.

Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з роз`ясненням приватного нотаріуса Лінькової О. П. від 05 червня 2019 року № 131/01-16 ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 не зверталася, відсутній факт реєстрації за однією адресою спадкоємця з померлою, вона є такою, що не прийняла спадщину.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Верховний Суд переглядає законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення з урахуванням доводів касаційної скарги, враховуючи зміст заяви про визнання спадщини відумерлою та її доводів.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 7 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 10 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (стаття 11 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Верховний Суд зазначає, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про визнання спадщини відумерлою (частина перша статті 293 ЦПК України).

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Суд апеляційної інстанції, закривши апеляційне провадження, виходив з того, що ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів того, що на час ухвалення оскаржуваного нею судового рішення, у визначений статтею 1270 ЦК України, строк вона прийняла спадщину або на час відкриття спадщини вона проживала разом із спадкодавцем, а також, що оскаржуваним рішенням порушено її права як спадкоємця.

Оскаржуване судове рішення вимогам статті 263 ЦПК України не відповідає, з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою (частина перша статті 1277 ЦК України).

Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Аналіз зазначених норм матеріально та процесуального права дає підстави дійти висновку, що відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факт смерті спадкодавця, відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, не прийняття спадкоємцями спадщину чи відмова від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядвання відповідної процедури.

ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі в порядку окремого провадження, звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій вказувала про порушення її прав, оскільки спірна земельна ділянка належала її матері на праві власності, вона є спадкоєцем першої черги за законом та за заповітом, перетендує оформити на неї право власності.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції закрив провадження, мотивуючи тим, що скаржник не є особою, яка прийняла у визначений законом строк спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому її права оскарженим рішенням не порушено, а основною умовою для здійснення судового захисту є наявність порушених прав.

Верховний Суд не погоджується із судовим рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Порядок розгляду справ окремого провадження визначено статтею 294 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи; справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Верховний Суд виходить з того, що особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявник у справі про визнання спадщини відумерлою - це особа, в інтересах якої в суді порушується справа про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваного права на спадщину, необхідних для реалізації нею майнових прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права.

Отже, набуття права власності на відумерлу спадщину територіальною громадою можна розглядати як правовий засіб, що слугує досягненню визначеності у відносинах власності на засадах справедливості.

Заінтересованою особою у цій справі заявник визачив ОСОБА_4 .

Із матеріалів справи відомо, що згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 28 вересня 2018 року зазначено: відомості про померлу особу: ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заявник: ОСОБА_1 , якому видано витяги з Реєтру державної реєстрації актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання АМІ 269109 від 17 травня 2016 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказувала, що відповідно до статті 338 ЦПК України, статті 1277 ЦК України суд не з`ясував питання спадкоємців, заявник вказав заінтересованою особою ОСОБА_1 , який є внуком сестри ОСОБА_3 , тобто він не є заінтересованою особою у цій справі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Аналіз положень статті 4, частини четвертої статті 394, статті 335 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки, отже вони мають матеріально-правову заінтересованість.

Суд першої інстанції, розглянув справу про визнання спадщини відумерлою з участю заінтересованої особи - ОСОБА_1 , будь-яких висновків щодо його правової позиції у справі не виклав, не з`ясував, чи є він заінтересованою особою у справі.

Незважаючи на усталеність судової практики щодо захисту прав спадкоємців у позовному провадженні, згідно з якою неприйняття спадщини або недоведення того, що особа є спадкоємцем за законом або за заповітом, позбавляє суд права робити висновок, що рішення суду стосується прав та інтересів такої особи у справі за позовом іншої особи, яка претендує на таку спадщину, а тому, відповідно, суди першої та апеляційної інстанцій зобов`язані досліджувати питання належності складу учасників у справі (див.: постанови Верховного Суду від28 жовтня 2020 року, справа № 2315/1561/2012, провадження № 61-1530св19, від 04 грудня 2019 року, справа № 697/2052/17-ц, провадження № 61-3014св19), Верховний Суд зазначає, що у цій справі, яка розглядалася в окремому провадженні, рішенням суду порушені права ОСОБА_2 , з огляду на викладені мотиви і висновки.

Верховний Суд зазначає, що однією із передумов набуття територіальною громадою права власності на спадкове майно є відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття (частина перша статті 1277 ЦК України).

Зазначена норма матерального права має застосовуватися судом при вирішенні питання, чи порушені рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, поставленого в окремому провадженні, права особи, яка подала апеляційну скаргу, на таке рішення у справі.

Встановивши, що ОСОБА_2 не прийняла спадщину, суд не взяв до уваги, що вона від неї не відмовилася, про що свідчить її звернення до суду з апеляційною скаргою, після цього подання до суду позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (справа № 408/3996/19). Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 408/3996/19 ухвалою від 18 червня 2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Станично-Луганського нотаріального округу Луганської області Лінькова О. П., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, призначено справу до судового розгляду на 17 липня 2020 року.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 , що вона постійно проживає на окупованій території, через хворобу пересувається з великим труднощами, за станом здоров`я їй утруднений перехід через лінію зіткнення, з поважних причин пропустила строк на прийняття спадщини, також підтверджують, що заявник не втратила інтерес до отримання спадщини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

З огляду на викладене та з урахуванням статті 8 Конституції України щодо верховенства права, та збереження справедливої рівноваги між інтересами територіальної громади та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що права ОСОБА_2 оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не порушено, оскільки вона не прийняла спадщину.

Верховний Суд зазначає, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - права власності на земельну ділянку.

Рішення суду апеляційної інстанції не відповідає нормам цивільного процесуального закону, принципу верховества права та засадам справедливості, оскільки за умови наявності спору про право між сільської радою та ОСОБА_2 , яка є заінтересованою особою у справі про визнання спадщини відумерлою, позбавляє її в позовному провадженні захистити право на отримання у власність в порядку спадкування майно.

Отже, вирішення питання про визнання спадщини відумерлою не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки згідно з матеріалами справи між Чугинською сільською радою та ОСОБА_2 існує спір про право щодо земельної ділянки. Тому Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень та залишення заяви Чугинської сільської ради без розгляду.

Висновок Верховного Суду у цій справі відповідає висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 175/423/18 (провадження № 61-8171св19).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішення Біловодського районного суду Луганської області від 06 травня 2019 року та постанови Луганського апеляційного суду від 29 липня 2019 року із залишенням заяви без розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану через адвоката Бірюкова Ігоря Юрійовича, задовольнити частково.

Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 06 травня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 29 липня 2019 року скасувати, ухвалити нове.

Заяву Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, заінтересована особа: ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою, залишити без розгляду.

Роз`яснити заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко