справа № 208/18/20

№ провадження 2-ві/208/7/20

УХВАЛА

Іменем України

28 грудня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в складі: Головуючого, судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

розглянув заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Івченко Т.П., як головуючому судді по цивільній справі за позовом Кам`янської міської ради до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог,щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових правна нерухоме майно Кам`янської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради,Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Віктор Вікторович «про визнання недійсним договору поділу станції технічного обслуговування, скасування рішення державного реєстраторів та знесення самочинно збудованих об`єкта нерухомості», -

в с т а н о в и в:

В проваджені Заводського районного суду міста дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Кам`янської міської ради до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог,щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових правна нерухоме майно Кам`янської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради,Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Віктор Вікторович «про визнання недійсним договору поділу станції технічного обслуговування, скасування рішення державного реєстраторів та знесення самочинно збудованих об`єкта нерухомості».

17 грудня 2020 року до суду представником позивача ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді, з підстав винесення суддею ухвали від 14.12.2020 року про залишення позовної заяви без руху, з підстав недотримання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, не зазначення точної суми судового збору, яка підлягає сплаті позивачем, в чому позивачем вбачається упередженість судді, що викликає недовіру у позивача.

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши подану заяву та долучені до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Виходячи з положень частини другої ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Між тим дослідивши підстави для відводу головуючого судді, заявлені представником позивача, суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження.

З огляду на викладене та враховуючи викладені підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про відвід судді Заводського районного суду міста дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П. є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36-40 ЦПК України, -

постановив:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Івченко Т.П., як головуючому судді по цивільній справі за позовом Кам`янської міської ради до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог,щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових правна нерухоме майно Кам`янської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради,Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Віктор Вікторович «про визнання недійсним договору поділу станції технічного обслуговування, скасування рішення державного реєстраторів та знесення самочинно збудованих об`єкта нерухомості» - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Похваліта С. М.