ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 грудня 2020 року

справа № 520/9831/19

адміністративне провадження № К/9901/29570/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у складі судді Зоркіна Ю. В.

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у складі суддів Сіренко О. І., Кононенко З. О., Калиновського В. А.

у справі № 520/9831/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевченківський елеватор»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шевченківський елеватор» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000010515, №0000020515, №0000030515 від 10 вересня 2019 року.

11 грудня 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду, залишеним без змін, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року, адміністративний позов задоволено.

16 грудня 2019 року представник позивача подав заяву про винесення додаткового рішення по справі в частині стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою у розмірі 246207,00 грн.

26 грудня 2019 року відповідач подав клопотання про зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

27 грудня 2019 року додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду стягнуто на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрати на правничу допомогу у розмірі 246207 грн.

7 жовтня 2020 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року по справі № 520/9831/19 скасовано, ухвалено нове додаткове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства витрати на правничу допомогу в розмірі 100 038 гривень.

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, за результатами оцінки наданих Товариством доказів, дійшов висновку, що сума заявлених витрат на правову допомогу - 246207 грн є більшою ніж 50% від ціни позову, а тому в заявленому розмірі не відповідає критеріям співмірності. Зокрема суд апеляційної інстанції зауважив, що даний спір не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом до її розгляду.

Другий апеляційний адміністративний суд визнав непідтвердженим затрачений згідно акта прийому-здачі наданих послуг за договором час зі складання адміністративного позову (11,5 годин), та відшкодував 30 000 грн замість зазначених 95979 грн. Вартість послуг зі складання відповіді на відзив суд зменшив до 10 000 грн замість вказаних 33 384 грн, з огляду на те, що відповідь на відзив містить аналогічні обґрунтування, що і позовна заява, що, у свою чергу, не потребувало 4 годин для її складення та підготовки. За висновком суду, складання пояснень у справі, на які, як зазначив позивач витрачено 0,5 годин, за що заявлена сума 4173 грн також є завищеною та відшкодована в розмірі 2000 грн, враховуючи відсутність підтвердження саме вказаного затраченого часу та наявність в матеріалах справи пояснень на одному аркуші справи. Вартість послуг з надання усних консультацій з вивченням документів у справі відшкодована судом в розмірі 21000 замість заявлених 41 730 грн з огляду на відсутність підтвердженого затраченого часу саме у кількості 5 годин. Суд апеляційної інстанції також визнав необґрунтованою вартість послуги з аналізу судової практики у справі в сумі 45 903 грн та витрачання часу 5,5 годин, оскільки адвокат, як професійний юрист, орієнтується в сучасному правовому просторі, а тому відшкодував 12 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції і постановою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, просить ці судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі.

Скаржник наголошує на неспіврозмірності витрат на правову допомогу, що полягає в наступному: неспіврозмірність із складністю справи (наявність лише 2 порушень, незначний обсяг застосованих норм, незначний обсяг матеріалів (документів справі) справи); неспіврозмірність з часом, витраченим на виконання відповідних робіт та неспіврозмірність з обсягом наданих послуг та виконаних робіт; відсутність публічного інтересу до справи.

Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції

11 листопада 2020 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував справу № 520/9831/19 з суду першої інстанції.

1 грудня 2020 року до Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, позивач просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

18 грудня 2020 року справа № 520/9831/19 надійшла до Верховного Суду.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір про надання правової правничої допомоги б/н від 01 серпня 2019 року, укладений між АО «ЛОУ УОЛВС» та ТОВ « Шевченківський елеватор», додаткова угода від 16 вересня 2019 року до Договору про надання правової допомоги б/н від 01 серпня 2019 року, за умовами яких адвокатське об`єднання надає підприємству наступні види правової допомоги: представляє інтереси в судових органах, перевіряє відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів підприємства, надає допомогу в укладанні та організації контролю за виконанням договорів, надає консультації, висновки, складання позовної заяви до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень 0000010514, 0000020515, 0000030515 від 10.09.2019 року, прийнятих на підставі акту перевірки від 29.08.2019 2996/20-40-14-18-07/42977130, надання усних консультацій без/з вивченням документів, складання пояснень, заперечень, клопотань тощо, додатків до позовної заяви, відправка копій документів учасникам справи, аналіз судової практики, тощо; супроводження справи (участь в судових засіданнях в Харківському окружному адміністративному суді) - п.1 Додаткової Угоди від 16 вересня 2019 року, п.21.1 Договору про надання правової допомоги б/н від 01 серпня 2019 року.

Згідно додатку до Договору б/н від 01 серпня 2019 року вартість гонорару залежить від складності справи, розміру ціни позову, впливу на репутацію та публічного інтересу та визначається як добуток між розрахунковим часом на надання послуги та відповідним коефіцієнтом; у разі наявності декількох критеріїв одночасно, застосовуються усі коефіцієнти; визначення тривалості участі в судовому засіданні визначається з урахуванням часу очікування початку судового засідання, в тому числі якщо останнє не відбулося або відбулось не з вини представника.

На підтвердження надання правової допомоги АО «ЛОУ УОЛВС» під час розгляду справи 520/9831/19 надано акт прийому - здачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги б/н від 01 серпня 2019 року від 11 грудня 2019 року, згідно якого адвокатським об`єднанням надано послуги зі складання адміністративного позову (затрачено 11,5 годин), складання відповіді на відзив (затрачено 4 години), складання пояснень у справі (затрачено 0,5 годин), надання усних консультацій з вивченням документів у справі (затрачено 5 годин), аналіз судової практики у справі (затрачено 5,5 годин), участь у судовому засіданні у справі (затрачено 3 години), за загальним підсумком з урахуванням місячного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» та критерію «розмір ціни позову», який дорівнює 2, вартість наданих послуг складає 246207,00 грн.

Джерела права

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV

Частини перша, третя статті 252. Додаткове судове рішення

Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частини перша та третя статті 132

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Позиція Верховного Суду

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що сума заявлених витрат на правову допомогу - 246207 грн (більш ніж 50% від ціни позову) не відповідає критеріям співмірності. При цьому, відшкодовуючи 100038 грн (майже 23 % від ціни позову), суд апеляційної інстанції не обґрунтовує ані час, який суд вважає обґрунтованим для виконання певного виду послуг, ані розмір винагороди, яка на думку суду є співмірною, ані правомірність застосування коефіцієнта складності, враховуючи те, що спір не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.

На позивача як учасника справи з метою розподілу судових витрат процесуальним законом покладено обов`язок підтвердити належними доказами розмір витрат на правничу допомогу, в тому числі й надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Наданий адвокатом акт прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг) утримує більш загальний опис послуг, а також необґрунтовано велику кількість витраченого часу для надання цих послуг. Зокрема з матеріалів справи не можливо побачити як адвокат доводить те, що на аналіз судової практики у справі ним витрачено 5,5 годин або яким документом зафіксовано надання клієнту усних консультацій протягом 5 годин.

Суд визнає, що суд першої інстанції взагалі не досліджував обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті приймання передачі послуг, складність та якість складених документів, співмірність розміру витрат витраченому адвокатом часу, ціні позову. Натомість суд апеляційної інстанції зменшивши розмір витрат, які мають бути відшкодовані позивачу, не обґрунтував чому саме такий розмір витрат та кількість витраченого часу на виконання послуг адвоката є обґрунтованими та співмірними.

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач надав клопотання про зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги, проте суди першої та апеляційної інстанції не дослідили цей документ на предмет наявності/відсутності обґрунтованих доводів щодо неспівмірності витрат.

Висновки

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 520/9831/19 скасувати.

Справу № 520/9831/19 в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер