Справа № 569/16535/19

1-кс/569/6826/20

УХВАЛА

24 грудня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

слідчого судді Головчака М.М.,

з участю секретаря Григорчук В.М.,

прокурора Козинного О.О.,

слідчого Мазура Ю.В.,                         

підозрюваного  ОСОБА_1 ,

та його захисників адвокатів Ейсмонта І.Г., Шпонарського Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції Мазура Ю.В., яке погоджено з прокурором у кримінальному провадженні Рівненської обласної прокуратури Козинним О.О., про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Антрацит, Луганської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Рівненського міського суду звернувся старший слідчий СУ ГУНП в Рівненській області капітан поліції Мазур Ю.В. із клопотанням, яке погоджено із прокурором у кримінальному провадженні Рівненської обласної прокуратури Козинним О.О., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 19.05.2020 року о 09 год. 30 хв. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України на підставі статті 208 КПК України затримано ОСОБА_1

19.05.2020 року ОСОБА_1 як організатора в складі організованої злочинної групи повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України.

20.05.2020 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 17 липня 2020 року.

15.07.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 12.09.2020.

09.09.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 07.11.2020.

04.11.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 19.11.2020.

17.11.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 17.12.2020.

10.12.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 31.12.2020.

Строк тримання ОСОБА_1 закінчується 31.12.2020 року, однак завершити досудове розслідування до закінчення вказаного строку неможливо через особливу складність вказаного кримінального провадження.

На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, впливу на потерпілих та свідків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини, уточнили щодо строків продовження запобіжного заходу, просили продовжити тримання під вартою до 22 січня 2021 року.

Вказали, що з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, по справі виникла необхідність у виконанні вимоги ст. 290 КПК України, та враховуючи, що дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного закінчується 31 грудня 2020 року, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_1 , враховуючи тяжкість покарання, може здійснити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих, свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

ОСОБА_1 є організатором у складі організованої злочинної групи, тому тримання під вартою особи запобігло існуванню тих ризиків, які були на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою і продовжують існувати на даний час.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники адвокати Ейсмонт І.Г., Шпонарський Є.І. просили у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вказали, що ОСОБА_1 одружений, має постійне місце проживання, на утриманні має малолітню дитину, яка має незадовільний стан здоров`я.

За час перебування ОСОБА_1 під вартою жодного впливу на потерпілих та свідків не було, подальше тримання його під вартою є недоцільним та жодними ризиками не підтверджено.

Свідок ОСОБА_2 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_1 , вказала, що проживає в м.Рівне в орендованій квартирі більше трьох років, їх спільна дитина потребує лікування, необхідно зробити операцію, так як за результатами обстеження виявили каміння в нирках. Просить відмовити у задоволенні клопотання, потребує допомоги та підтримки чоловіка, просила обрати ОСОБА_1 запобіжний захід домашній арешт за адресою орендованого житла АДРЕСА_2 .

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим управлінням ГУ НП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019180000000052 від 07.03.2019 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 , ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 186 КК України.

10.12.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 31.12.2020.

Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

- чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних в межах досудового розслідування доказами.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурор посилається на особливу складність справи, а саме необхідність виконання вимог ст. 290 КПК України.

Зокрема, 13.11.2020 року на виконання вимоги ст. 290 КПК України слідчий за дорученням прокурора повідомив підозрюваним, їх захисникам про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування та потерпілому про відкриття сторонам кримінального провадження.

19.11.2019 року сторони кримінального провадження розпочали ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку передбаченого ст. 290 КПК.

Слідчим суддею встановлено, що на теперішній час по справі проведені всі слідчі (розшукові) дії, залишилось виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Прокурором в судовому засіданні було доведено, що виконати вимоги ст. 290 КПК України раніше, у межах строку дії ухвали слідчого судді, не виявилось можливим з об`єктивних причин, по справі велика кількість підозрюваних, потерпілих, свідків, був проведений великий обсяг слідчих (розшукових) дій.

Виконання вимог ст. 290 КПК України має вирішальне значення для кримінального провадження, оскільки якщо сторона не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

За викладених обставин вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, прокурор вказує на наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою.

Під час розгляду клопотання прокурора про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого ст. 177 КПК України.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що на даний час ризики, які б давали підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу відсутні.

Так, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 на час розгляду клопотання має постійне місце проживання в м. Рівне.

Також суд приймає до уваги те, що за час досудового розслідування даних про вплив ОСОБА_1 на потерпілих, свідків, слідством не здобуто.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню  (Бекчиєв проти Молдови).

Заслухавши доводи прокурора, суд відмічає, що ризики визначені ст. 177 КПК України не є такими, що об`єктивно існують.

Окрім того суд зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово в судових засідання під час обрання запобіжних заходів звертався з приводу незадовільного стану здоров`я та надання йому медичної допомоги.

Одже виключних обставин для тримання підозрюваного під вартою в матеріалах провадження немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Слідчий суддя вважає за можливе вирішити питання про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 його процесуальних обов`язків.

Врахування зазначених обставин у сукупності з покаранням, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов`язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводить слідчого суддю до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може більш м`який запобіжний захід, ніж ініційований стороною обвинувачення.

Щодо строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, суд відмічає, згідно з вимогами ст.  197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Як встановлено судом, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився 19.11.2020 року і як зазначив слідчий в судовому засіданні матеріали досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України сторонам відкриті 13.11.2020 року.

Частиною 5 ст. 219 КПК України визначено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.

Враховуючи вимоги ч. 5 даної статті, за якими строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, згідно вимог ст. 290 КПК України не включається у строки передбачені ст. 219 КПК України, та визначає строк дії запобіжного заходу строком до 22 січня 2020 року.

Керуючись ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції Мазура Ю.В., яке погоджено з прокурором у кримінальному провадженні Рівненської обласної прокуратури Козинним О.О., про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК, запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, звільнивши підозрюваного ОСОБА_1 з під-варти в залі суду негайно.

Заборонити ОСОБА_1 залишати житло цілодобово за адресою АДРЕСА_2 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими, підозрюваними у даному кримінальному провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 прибути до місця свого проживання.

Строк дії ухвали – до 22 січня 2021 року.

Контроль за виконанням обов`язків покласти на слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області Мазура Ю.В.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 09 год. 00 хв. 28 грудня 2020 року.

Слідчий суддя Рівненського міського суду                 М.М.Головчак