ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.12.2020Справа № 910/12559/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандичева Д.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/12559/20

За позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

про визнання зобов`язань припиненими

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання зобов`язання припиненим.

Позовні вимоги обґрунтовані належним виконанням всіх зобов`язань за кредитним договором № 4Н10149Д від 02.08.2010, кредитним договором № 4Н10121Д від 01.07.2010; кредитним договором № 4Н10130Д від 01.07.2010; кредитним договором № 4Н10261Д від 01.10.2010.

Ухвалою суду від 27.08.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

31.08.2020 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 27.08.2020 про усунення недоліків позовної заяви.

Також позивачем подано клопотання про об`єднання в одне провадження № 910/12559/20, № 910/12560/20, №910/12562/20, №910/12564/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.10.2020.

Ухвалою суду від 04.09.2020 задоволено клопотання позивача та об`єднано в одне провадження справи № 910/12559/20, № 910/12560/20, №910/12562/20, №910/12564/20. Присвоєно об`єднаній справі № 910/12559/20.

02.10.2020 відповідачем подано відзиви на позовні заяви, які суд долучив до матеріалів справи.

13.10.2020 відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з поданням завідомо безпідставного позову, оскільки на думку відповідача позов подано за відсутності предмету позову та він має очевидно штучний характер.

15.10.2020 позивачем подано заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, в якому позивач просив суд залишити без розгляду подане відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

15.10.2020 через канцелярію суду від позивача також надійшло клопотання про надання строку для подання до суду всіх наявних у позивача доказів, які підтверджують позовні вимоги, аргументи та доводи у справі.

Суд протокольною ухвалою 15.10.2020 відмовив позивачу у задоволенні його клопотання про встановлення строку на подання всіх наявних у нього доказів в підтвердження позовних вимог. Оскільки, позивачем не зазначено та не доведено наявність підстав для встановлення додаткового строку на подання доказів, як то передбачено ст. 80 ГПК України.

Судом розглянуто клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 15.10.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (подане 13.10.2020), у зв`язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 15.10.2020 підготовче засідання відкладено на 12.11.2020.

12.11.2020 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці.

19.10.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками.

09.11.2020 від відповідача надійшли заперечення з додатками.

Ухвалою суду від 26.11.2020 підготовче засідання у справі призначено на 14.12.2020.

21.12.2020 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" надійшла заява про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи №910/12559/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 визнано відвід судді необґрунтованим, справу № 910/12559/20 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками автоматизованого розподілу матеріалів справи № 910/12559/20, заява Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/12559/20 передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/12559/20, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Обгрунтовуючи вказану заяву, заявник (відповідач) вказує на те, що відбулася маніпуляція автоматизованим розподілом справ з метою забезпечення розгляду справ окремими суддями, у тому числі суддею Усатенко І.В. Оскільки, позивачем було подано близько 40 позовів, а потім заявлено клопотання про об`єднання позовів в одне провадження до конкретних суддів. Інші ж позови, які перебували в провадженні інших суддів, позивач попросив залишити без розгляду, а відразу після постановлення судом відповідних ухвал про залишення позовів без розгляду, позови у незмінному вигляді були подані до суду повторно.

Такі дії позивача, на думку відповідача, є непослідовними. За твердженням відповідача, єдиним логічним поясненням такої поведінки є мета у недобросовісний та не передбачений процесуальним законодавством спосіб змінити суддю, який розглядав такі справи.

Вказані обставини, на думку відповідача, в сукупності вказують на те, що вчинення позивачем дій, які направлені на те, щоб позови НЗФ розглядались певними суддями Господарського суду міста Києва та недопущення до такого розгляду інших суддів, набули системного характеру.

За висновком відповідача, позивач надає перевагу одним суддям перед іншими, вчиняючи дії для групування своїх позовів у перших та заміни других. Поясненням таких дій може бути лише очікування на позитивний результат розгляду справи окремими суддями. Немає жодних інших мотивів, які здатні були б пояснити таку поведінку.

За таких обставин, зважаючи на викладені обставини, оскільки позивач не вчиняв дії, спрямованих на те, щоб позови НЗФ не розглядала суддя Усатенко І.В. (не просив об`єднати справи, по яких відкрила провадження суддя Усатенко І.В., зі справами, по яких відкриті провадження іншими суддями, та не просив залишити без розгляду такі позови), у відповідача є сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

Крім того, відповідач зазначив, що додатково такі сумніви у неупередженості підтверджуються діями судді Усатенко І.В., які фактично сприяють поданню позивачем доказів за відсутності будь-яких процесуальних підстав для цього, чим позивачу надано не передбачені законом можливості в поданні доказів та процесуальні переваги.

Ухвалою від 15.10.2020 суд відмовив НЗФ у задоволенні клопотання про надання строку для подання додаткових доказів, але тим не менш створив умови для такого подання, рекомендувавши сторонам надати докази виконання чи невиконання у повному обсязі позивачем зобов`язань за Кредитним договором (п. 6 резолютивної частини).

При цьому, позивачем не пояснено, що завадило йому підготувати такі докази та подати їх разом з позовною заявою. За твердженням відповідача, вказані обставини свідчать, що суддею надано саме позивачу непередбачені законом можливості в поданні доказів, чим надано перевагу позивачу.

Відповідно до приписів статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 ГПК України (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 2 та 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

За приписами статті 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Керуючись вищевикладеним, враховуючи, що заявником до суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин та фактів упередженості чи зацікавленості судді Усатенко І.В. під час розгляду справи № 910/12559/20, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк».

Крім того, відповідач зазначив, що додатково такі сумніви у неупередженості підтверджуються діями судді Усатенко І.В., які сприяють поданню позивачем доказів за відсутності будь-яких процесуальних підстав для цього, чим позивачу надано не передбачені законом можливості в поданні доказів та процесуальні переваги, оскільки суддею було продовжено строк підготовчого провадження та безпідставно відкладено підготовче засідання.

За твердженням відповідача, вказані обставини свідчать, що суддею надано саме позивачу непередбачені законом можливості в поданні доказів, чим надано перевагу позивачу.

Проте, вказані обставини не підтверджуються матеріалами справи, оскільки, в підготовчому засіданні 14.12.2020 строк підготовчого провадження не продовжувався і підготовче засідання не відкладалось, а в ньому було оголошено перерву, що спростовує доводи відповідача, викладені у заяві про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/12559/20.

Приписами статті 2 ГПК України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про те, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/12559/20 не підтверджуються матеріалами справи та зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, а тому не можуть бути покладені в основу доводів про наявність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність відводу судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/12559/20.

Згідно із частиною 8 статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/12559/20.

Керуючись статтями 35-36, 38-39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/12559/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили 28.12.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Мандичев