Справа № 1-141/10

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

26 лютого  2010 року                                           Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді                                               Скоріна А.В.,

при секретарі                                                        Яблонській І.К., Чоловській А.А., Кузьковій Т.Л.

з участю прокурора                                             Шаповалова В.Г., Марунича О.В.                                                                                                                                                                                                          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по  обвинуваченню:

                                                                              ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Бакумівка

                                                                           Семенівського району Полтавської області,

                                                                           українки, громадянки України, розлученої,

                                                                           працюючої: продавцем-консультантом

                                                                           мережі магазинів «Фуршет», зареєстрованої:

                                                                           АДРЕСА_1,

                                                                           тимчасово проживаючої: АДРЕСА_2, раніше не засудженої,

         в скоєні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України,    

                                                        В  С  Т  А  Н  О   В  И  В:

Під час судового розгляду справи в суді було встановлено, що ОСОБА_1, на протязі останніх 2 років проживала разом зі своїм співмешканцем громадянином ОСОБА_2, своєю донькою ОСОБА_3 та співмешканцем останньої  - громадянином ОСОБА_4 в дачному будинку АДРЕСА_2. При цьому між ОСОБА_1 та її співмешканцем ОСОБА_2  із-за зловживання останнім спиртними напоями,  постійно виникали сварки. Під час сварок ОСОБА_2, будучи фізично добре розвинутим, неодноразово наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1, яка не могла чинити йому опору.

Приблизно в 19 годин 45 хвилин, 17.05.2009 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які знаходились у стані алкогольного сп’яніння, виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_2, завів ОСОБА_1 до кімнати  дачного будинку АДРЕСА_2, після чого закрив двері на ключ. Включивши магнітофон, щоб голосно грала музика, ОСОБА_2 почав наносити удари руками і ногами в різні частини тулуба ОСОБА_3 спричинивши останній наступні тілесні ушкодження: понад 20 синців у підключеній ділянці праворуч, на правій молочній залозі у верхньому-внутрішньому квадранті, на правій та лівій молочних залозах у верхньо-зовнішніх квадрантах, у паховій ділянці зліва, на внутрішній та задній поверхнях лівого плеча у верхній та середній третинах, на внутрішній та зовнішній поверхнях правого плеча у верхній та середній третинах, на передній поверхні черевної стінки зліва.

Згідно висновків експертизи №401/и від 25.06.2009р. вищевказані ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров»я).

 Після цього ОСОБА_1,  розуміючи, що посягання з боку ОСОБА_2 не є безпечними для її життя, вирішила заподіяти останньому тяжкої шкоди, яка явно неспівмірна з небезпечністю вчиненого ним посягання. Реалізуючи свій намір, направлений на вбивство ОСОБА_2, ОСОБА_1 взяла зі столу кухонний ніж і, утримуючи його в правій руці, умисно, перевищуючи межі  необхідної оборони, нанесла йому два удари ножем  в тулуб, від яких той помер на місці скоєння злочину.  

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 110/1557 від 13.07.2009 року, у громадянина ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

1.   Проникаючого колото-різаного поранення живота в лівій боковій поверхні; відходячий зліва направо, декілька  зпереду назад і знизу вверх рановий канал, з ушкодженням  по його ходу підшкірно-жирової клітчатки і м’язів лівої брюшної поверхні стінки живота, кінцевої частини 10-го ребра зліва, пристінкової брюшнини.   Дане тілесне ушкодження має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя і не перебуває в прямому причинному зв’язку з настанням смерті.

2.   Проникаючого колото-різаного поранення грудей,  на передній поверхні грудей з права; відходячий від неї зпереду назад, декілька зправа наліво і зверху вниз  раневий канал, з ушкодженням по ходу підшкірно жирової клітчатки і м’язів грудей 3-го міжреберного проміжку, верхнього краю 4-го ребра з права, верхньої частини правої легені, перикарду,  серця (передньої стінки правого передсердя і передньої стінки правого шлуночка,  ушка лівого передсердя). Дане тілесне ушкодження має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя і перебуває в прямому причинному зв’язку з настанням смерті.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй складі злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України не визнала, та показала, що приблизно шість років тому приїхала у м.Київ і працювала у магазині «Фозі». У липні 2006 року вона познайомилась з ОСОБА_2 і приблизно через півроку він запропонував жити разом. Спочатку все було добре, але приблизно через два місяці він почав зловживати алкоголем і почав її бити. Стосовно побиття вона до міліції не зверталась, тому, що він погрожував вбити її та дочку. Після кожної бійки вона його проганяла, але через кілька днів він повертався і просив вибачення. Вони з ОСОБА_2 орендували будинок у м.Києві по АДРЕСА_2. Разом з ними проживала її дочка зі співмешканцем ОСОБА_4.

17.05.2009р. вони всі були вихідні і вирішили поїхати на Хрещатик у сервісний центр «UMC», щоб відновити мобільну картку.

По дорозі на Хрещатик ОСОБА_2 купив вина. Потім вони забрали картку і поїхали в парк Слави. Приїхавши туди вони сіли на лавочку і ОСОБА_2 налив вина у одноразові стакани. Їй та дочці ОСОБА_2 налив десь по 50 грамів вина, так як вона гіпертонік і майже не п’є, а донька інвалід. В парку вони гуляли до 15 години.  

Близько 15 години ОСОБА_2 запропонував поїхати на ст.метро «Сирець» до ставків. По дорозі вони купили сала, м’яса, овочів, а ОСОБА_2 купив вина. Біля ставків вони жарили сало, а хлопці пили вино. Вона попросила у ОСОБА_2, щоб він дав їй сім-картку, на що ОСОБА_2 у відповідь почав сваритись. Щоб уникнути сварки вона пішла від них. Через деякий час їй подзвонила дочка і сказала, що її всі чекають. Вони всі сіли в автобус і поїхали додому.

Коли приїхали додому, то ОСОБА_2 почав їй погрожувати і забрав у неї сумку і ключі. Щоб не продовжувати сварку вона пішла додому. Через деякий час прийшов додому ОСОБА_2 у дуже збудженого стані. Вона попросила, щоб він відкрив їй двері, а ОСОБА_2 сказав, щоб вона збирала речі і йшла геть. Вона пішла збирати речі.

Коли вона винесла на кухню пакунки зі своїми речами, ОСОБА_2 ударив по пакунку ногою і штовхнув її в кімнату. Потім він зайшов до кімнати, закрив двері на ключ та штовхнув її в груди, від чого вона впала на ліжко і почав наносити їй удари. Потім ОСОБА_2 підняв її з ліжка, ввімкнув музику і знову почав наносити їй удари руками і ногами. Вона закривалась і просила не бити. Коли він ударив її в груди, вона не могла дихати, а потім викрикнула, що ОСОБА_2 ще більше розізлило. Він знову почав її бити і відштовхнув в куток кімнати. Коли вона почала падати її ліва рука торкнулась шафи, а права рука торкнулась комоду. Під правою рукою вона відчула якийсь предмет. Коли він знову почав наносити їй удари, вона ударила його тим предметом що був під рукою. Скільки разів вона вдарила його, не пам’ятає.

ОСОБА_1 показала, що хотіла захиститись від його побоїв. Коли почала приходити до тями, то дуже злякалась. ОСОБА_2 постояв, потім повернувся, відкрив двері і вийшов з кімнати. Вона стояла і боялась, що він зараз повернеться із сокирою і вб’є її. Вона почула як відкрилися і закрилися двері і щось стукнуло. Потім вона почула крик дочки. Коли вийшла з кімнати, то ОСОБА_2 лежав на кухні і важко дихав. Вона почала робити йому штучне дихання. Викликали швидку допомогу, але та довго не їхала і він помер.

Також ОСОБА_1 показала, що щиро кається у скоєному, але скоїла злочин захищаючи своє життя і вбила ОСОБА_2 ненавмисно.

ОСОБА_1 уточнила, що ОСОБА_2 бив її приблизно 15 хвилин. Донька не прийшла на крики, тому, що голосно грала музика. Коли вона його вдарила вперше, то він продовжував її бити, після того, як ударила вдруге, він перестав бити її, постояв, а потім обернувся, відкрив двері і пішов. Вона не могла втекти від ОСОБА_2 тому, що він закрив двері, а ключі були в кишені його штанів.

Під час судових дебатів ОСОБА_1 визнала вину за ст.118 КК України, щиро розкаялась.

Крім власних показів вина ОСОБА_1 підтверджується показами потерпілої та свідків:

Так, оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_6, згідно яких встановлено, що про обставини подій 17.05.2009 року їй нічого не відомо, оскільки зі своїм братом ОСОБА_2 не спілкувалась протягом останнього року;

- свідок ОСОБА_7 під час судового слідства показала, що приблизно 5-6 років назад її мама разом із рідним батьком приїхали у м.Київ працювати. Через деякий час матір познайомилась із ОСОБА_2, розлучилась з батьком і почала жити разом із ОСОБА_2. Приблизно в 2005 році вона приїхала в м.Київ і почала жити із мамою і ОСОБА_2. Спочатку вони жили нормально, але згодом ОСОБА_2 почав зловживати алкогольними напоями, бити маму і виганяти їх із дому. Він бив маму приблизно 2-3 рази на місяць. Коли вона проживала із ОСОБА_4 в одному будинку із мамою і ОСОБА_2, то бачила, що ОСОБА_2 бив маму і навіть душив. ОСОБА_2 її теж бив і одного разу почав до неї чіплятись, схопив сокиру, але не влучив по ній, а влучив в обігрівач.

17.05.2009р. вона разом з ОСОБА_2, своєю мамою ОСОБА_1 та ОСОБА_4  направились у сервісний центр, щоб відновити мамину сім-картку. По дорозі купили вина, їжі і гуляли в парку. Їй та матері налили вина приблизно по 30 грамів, але вона та мама не пили, оскільки хворіють. Потім вони поїхали на Сирець де жарили сало, а ОСОБА_2 з ОСОБА_4 вживали алкогольні напої. Потім ОСОБА_2 почав чіплятись до мами, дзвонив  ОСОБА_8 і казати, що сьогодні вб’є маму. Потім мама пішла від них, щоб не продовжувати сварку. Далі вони всі разом поїхали додому. Коли вони приїхали на їх зупинку, то мама пішла додому бо ОСОБА_2 скандалив. ОСОБА_4 і ОСОБА_2 потім ще пили алкогольні напої.

Коли вона разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 прийшли додому, то мама знімала білизну. Вона з ОСОБА_4 пішла до своєї кімнати. Потім вона почула мамин крик і коли вийшла з кімнати побачила ОСОБА_2, який попросив викликати швидку і сказав, що мама вдарила його ножем. Вона підбігла до мами, забрала у неї ніж, закинула його за шафу і викликала швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_7 уточнила, що коли була у своїй кімнаті то спочатку почула стук, а потім голосно заграла музика із магнітофона. Мама не кричала, а стогнала і тоді вона зрозуміла, що ОСОБА_2 її б’є. Всі співробітники, які працювали з мамою в одній зміні, а також родичі можуть підтвердити, що ОСОБА_2 бив матір. Вони не заявляли до міліції, оскільки ОСОБА_2 погрожував їм. Також свідок ОСОБА_7 не підтвердила свої покази, які вона давала у ході досудового слідства, стосовно того, що мама була в стані алкогольного сп’яніння.

Свідок ОСОБА_4, під час судового слідства показав, що останнім часом проживає у м.Києві по вул.Садовій разом із ОСОБА_7 17.05.2009р. він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_7  направились прогулятись. Спочатку поїхали на Хрещатик у сервісний центр. Після цього пішли в парк посиділи, далі на Сирець, а  потім поїхали додому. Коли вони були на Сирці ОСОБА_2 посварився з ОСОБА_1 і остання, щоб не продовжувати сварку пішла. Коли приїхали додому, то ОСОБА_2 скандалив, хотів ще випити, але він відмовлявся. Потім він з ОСОБА_7 сидів у кімнаті і тут ОСОБА_7 вийшла і побачила ОСОБА_2, який сказав «викликай швидку, вона вдарила мене ножем».

Також свідок ОСОБА_4 показав, що коли ОСОБА_2 був у стані алкогольного сп’яніння, то бив ОСОБА_1 доволі часто, рази чотири на місяць. Між криком ОСОБА_1 і тим моментом, як ОСОБА_2 відкрив двері кімнати пройшло хвилин 5. Він не пам’ятає чи грала того дня музика. Ініціатором сварок і бійок був ОСОБА_2, коли був у стані алкогольного сп’яніння.

Свідок ОСОБА_9 під час судового слідства показала, що працювала разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Взаємовідносини між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на перший погляд були нормальні. Одного разу, вона запросила їх на День народження 17.01.2009р. ОСОБА_2 випив трохи горілки і відразу помінявся. Кожні 5 хвилин він виходив із за столу і почав дзвонити ОСОБА_1, щоб вона негайно їхала додому. Потім почав погрожувати їй і казати, що якщо через 5 хвилин її не буде дома, то він виб’є їй всі зуби. Через кілька годин ОСОБА_2 повернувся і вони його заспокоїли та положили спати. Вранці ОСОБА_2 почав чіплятись до ОСОБА_1. Вони зібрались їхати на роботу і вона їх провела на зупинку громадського транспорту. Як тільки вона дійшла до дверей свого будинку, то почула крик ОСОБА_1. Коли вона вийшла на дорогу, то побачила, що ОСОБА_2 б’є ОСОБА_1 її сумкою і у останньої обличчя в крові. Під’їхав автобус і ОСОБА_2 заштовхнув ОСОБА_1 у автобус. Коли вона приїхала на роботу, то всі запитували, що сталося, бо поки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 йшли на роботу, то ОСОБА_2 весь час бив ОСОБА_1. Всі намагалися ОСОБА_2 заспокоїти, але він себе вів як звір і ні на кого не звертав уваги.  

Також ОСОБА_9 показала, що коли між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виникали конфлікти, то остання не казала йому ні слова, вона лише намагалась його заспокоїти. Вона не бачила, щоб ОСОБА_1 вживала спиртне, бо у неї високий тиск. Ініціатором конфліктів був ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_8 під час судового слідства показав, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 часто виникали конфлікти. Він завжди захищав ОСОБА_1 від ОСОБА_2. 17.05.2009р. йому скинув виклик на мобільний телефон ОСОБА_2. Він до нього передзвонив і ОСОБА_2 сказав «хоч ображайся на мене, хоч ні, але я сьогодні уб»ю твою тітку». Він зрозумів, що той п’яний, накричав на нього та поклав слухавку.

Також ОСОБА_8 показав, що деякий час проживав разом із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 і конфлікти виникали майже кожного дня, як тільки ОСОБА_2 нап’ється. Ініціатором конфліктів був ОСОБА_2. Він часто захищав ОСОБА_1 від ОСОБА_2.  

Свідок ОСОБА_10 під час судового слідства показав, що ОСОБА_2 знає з 03.03.2007р. і він разом з дружиною деякий час проживав разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в одному будинку по вул.Садовій.

ОСОБА_2 зловживав спиртними напоями і майже кожного дня пив на роботі. Він часто помічав, що у ОСОБА_2 із ОСОБА_1 виникали сварки. Він питав ОСОБА_2, що навіщо він живе з ОСОБА_1, якщо часто сварки, а ОСОБА_2 казав, що ОСОБА_1 для нього запасний варіант.

14.04.2007р. він почув в своїй кімнаті глухі удари і крики. Коли вийшов з кімнати, то побачив, що ОСОБА_2 прижав ОСОБА_1 до стіни і б’є її. Він запитав ОСОБА_2, що він робить, але той відповів щоб не лізли у його справи. ОСОБА_1 боялась ОСОБА_2, бо той був великої комплекції, зріст 185 см., працював на кузні ковалем і мав силу в руках. Коли вони їздили на пляж, то він бачив на тілі ОСОБА_1 синці і остання просила про це нікому не казати. ОСОБА_2 старався бити ОСОБА_1 по тілі, щоб не було синців на обличчі. Ініціатором сварок був ОСОБА_2, коли був у стані алкогольного сп’яніння, бо завжди ревнував ОСОБА_1.

Також ОСОБА_10 показав, що коли ОСОБА_2 і ОСОБА_1 жили разом, то купили телевізор, бензопилу і автомобіль «Запорожець». При одній сварці ОСОБА_2 розбив телевізора, при наступній сварці здав автомобіль на металолом, а гроші пропив. Коли бензопила поламалась ОСОБА_2 продав її, а гроші прогуляв. Коли вони були в селі на косовиці, то ОСОБА_2 розповідав, що у нього в Києві є дівчина і що він ОСОБА_1 кине. Тоді він запитав ОСОБА_2, навіщо той б’є ОСОБА_1 і він відповів «Жінка не бита, як коса не клепана». Він був свідком систематичного побиття ОСОБА_1 ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_11 під час судового слідства показала, що разом працювала з ОСОБА_1. ОСОБА_2 постійно ображав ОСОБА_1. Знаходячись на роботі, вона зайшла до роздягальні і ОСОБА_2 сказав, що вдарив ОСОБА_1. Вона запитала навіщо і той відповів, щоб не розслаблялась. ОСОБА_1 боялась ОСОБА_2, він постійно погрожував їй і бив. Старший зміни робив попередження цій сім»ї, щоб вони розбирались дома. Вона бачила на в ОСОБА_1 синці на обличчі і тілі від побоїв. ОСОБА_1 спиртні напої не вживала, бо хворіла.

Свідок ОСОБА_12 під час судового слідства показала, що ОСОБА_2 був людиною настрою і часто бив ОСОБА_1 Вона бачила в ОСОБА_1 синці на обличчі та тілі від побоїв. Також вона бачила, як ОСОБА_2 бив ОСОБА_1 по обличчю. Вона не помічала, щоб ОСОБА_1 вживала алкогольні напої. Ініціатором сварок був ОСОБА_2.

Також вина ОСОБА_1 об’єктивно підтверджується наступним:

    -протоколом огляду місця події від 17.05.2009 року, згідно якого  в приміщенні дачного будинку АДРЕСА_2 виявлено труп гр-на ОСОБА_2 з ознаками насильницької смерті (т. 1 а.с.13-27);

    -протоколом огляду і вилучення від 17.05.2009 року, згідно якого у ОСОБА_1 було вилучено одяг зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, в який остання була одягнена під час скоєння вбивства гр. ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 35);

    -протоколом виїмки від 19.05.2009 року, згідно якого з Київського міського моргу № 1 було вилучено футболку та сорочку, в яких був одягнений труп гр-на ОСОБА_2  при огляді яких виявлено  пошкодження та речовину бурого кольору, схожу на кров (т. 1 а.с. 139);

    -протоколом відтворення обстановки і обставин події від 19.05.2009 року, проведеного за участю підозрюваної ОСОБА_1, в ході якого остання показала на місцевості як і при яких обставинах вона скоїла вбивство гр-на ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 56-63);

    -висновком судово-медичної  експертизи № 227 від 07.07.2009 року, згідно якого на представленому на дослідження одязі ОСОБА_1, а саме  насветрі, блузці, джинсах та парі кросівок виявлено наявність крові, однак видову та групову належність крові  не встановили із-за відсутності у відділенні судово-медичної імунології вивороток  (т. 1 а.с. 176-181);

    -висновком судово-медичної  експертизи № 226 від 08.07.2009 року, згідно якого на представленому на дослідження одязі, який належить ОСОБА_2, а саме на  сорочці та футболці, виявлено наявність крові, однак видову та групову належність крові  не встановили із-за відсутності у відділенні судово-медичної імунології сивороток  (т. 1 а.с. 187-189);

    -висновком судово-медичної експертизи № 110/1557 від 13.07.2009 року, згідно якого  у гр. ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

•   Проникаючого колото-різаного поранення живота в лівій боковій поверхні; від ходячий зліва направо, декілька  зпереду назад і знизу вверх раневий канал, з ушкодженням  по його ходу підшкірно-жирової клітчатки і м’язів лівої брюшної поверхні стінки живота, кінцевої частини 10-го ребра зліва, пристінкової брюшнини.   Дане тілесне ушкодження має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя і перебуває в прямому причинному зв’язку з настанням смерті.

•   Проникаючого колото-різаного поранення грудей,  на передній поверхні грудей з права; відходячий від неї зпереду назад, декілька зправа наліво і зверху вниз  раневий канал, з ушкодженням по ходу підшкірно жирової клітчатки і м’язів грудей 3-го міжреберного проміжку, верхнього краю 4-го ребра з права, верхньої частини правої легені, перикарду,  серця (передньої стінки правого передсердя і передньої стінки правого шлуночка,  ушка лівого передсердя). Дане тілесне ушкодження, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя і перебуває в прямому причинному зв’язку з настанням смерті.

Вказані тілесні ушкодження грудей і живота виникли  від однократної дії кожного з вказаних анатомічних областей колючо-ріжучого предмета по типу клинка ножа, який мав «П-подібний» профіль і лезо з протилежної сторони.

Смерть громадянина ОСОБА_2 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудей з ушкодженням правої легені і серця, з розвитком крововтрати.  (т. 1 а.с. 161-164);

- висновком судово медичної експертизи №401/и від 25.06.2009 року, згідно якої при судово-медичному обстеженні ОСОБА_1 були виявлені наступні тілесні ушкодження: понад 20 синців у підключеній ділянці праворуч, на правій молочній залозі у верхньому-внутрішньому квадранті, на правій та лівій молочних залозах у верхньо-зовнішніх квадрантах, у паховій ділянці зліва, на внутрішній та задній поверхнях лівого плеча у верхній та середній третинах, на внутрішній та зовнішній поверхнях правого плеча у верхній та середній третинах, на передній поверхні черевної стінки зліва.

Згідно висновків експертизи №401/и від 25.06.2009р. вищевказані ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров»я). (Т.1 а.с.236-238).

-висновком судово-медичної експертизи № 151/Ц від 03.08.2009  року, згідно якого на ножі, виявленому в дачному будинку № 38 по вул. Садові, 17 в м. Києві,  виявлено кров з домішками  поту, статеву належність яких не визначено через відчутність клітинних елементів крові та відсутність відсутності  сертифікованих в Україні   видових сивороток людини і тварини (т. 1 а.с. 195-197);

-висновком судово-медичної експертизи № 165 МК від 24.07.2009 року, згідно якого на представлених на дослідження сорочці та майці  ОСОБА_2 виявлено по два наскрізних пошкодження, які розташовані на передній поверхні і які співпадають по локалізації між собою і ранами на тілі потерпілого. Пошкодження на сорочці та майці ОСОБА_2 є колото-різаними  і виникли від дії колото-ріжучої дії односторонньо-гострого плоского предмету типу клинка ножа, маючого П-подібний обушук і лезо. Пошкодження на сорочці та майці ОСОБА_2 могли виникнути від дії клинка кухонного ножа поданого на експертизу (т. 1 а.с. 201-208);

    -висновком  криміналістичної експертизи № 279 від 22.06.2009 року, згідно якого слід  пальця руки № 5,  виявлений на стаканчику  в кімнаті № 1  дачного будинку АДРЕСА_2, залишений великим пальцем правої руки обвинуваченої ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 213-223);

-згідно висновку амбулаторної  комплексної судово-психолого-психіатричної та наркологічної експертизи № 659 від 23.06.2009 року підсудна  ОСОБА_1 за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, при цьому застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. В період інкримінованого ОСОБА_1 злочину остання не знаходилась в стані фізіологічного афекту чи в іншому афектному стані. Ознак наркоманії та алкоголізму  у ОСОБА_1 не виявлено (т. 1 а.с.242-247);

 -постановами про визнання та прилучення до справи речових доказів (т. 1 а.с. 251; 253; 255).

Таким чином, проаналізувавши  покази свідків, підсудної, інші матеріали справи, що були дослідженні в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що тілесні  ушкодження ОСОБА_2, після яких він помер, було спричинено підсудною ОСОБА_1.

Це підтвердила і сама  підсудна, пояснивши, що саме захищаючись, перевищивши межі необхідної оборони, заподіяла ушкодження ножем   чоловіку. Вказані покази підтвердила і свідок ОСОБА_7, яка чула, як ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1

Об»єктивно твердження підсудної та свідка ОСОБА_7, про те, що ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1 підтверджується  і висновками судово-медичної експертизи №401/и, згідно якої на тілі останньої виявлено понад 20 синців, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Зазначені ушкодження спричинені тупими предметами, могли виникнути в строк та при обставинах на які вказує ОСОБА_1 (Т.1 а.с.237-238).

В судовому засіданні не спростовано і твердження підсудної, що саме під час  нанесення тілесних ушкоджень з боку  ОСОБА_2 вона схопила ніж.

Такі покази підсудна давала на протязі всього як досудового, так і судового слідства і їх не змінювала. Тому суд вважає їх вірними.

Також під час судового слідства були допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_11, які  показали, що протягом останніх років ОСОБА_2 систематично бив ОСОБА_1, при чому ініціатором сварок і побиття виступав саме ОСОБА_2

Крім цього, під час допиту свідків було встановлено, що ОСОБА_2 був кремезної статури, зріст близько 185 см., працював на кузні і мав велику силу в руках. ОСОБА_1 боялася ОСОБА_2 і не могла чинити йому опору.

В той же час з урахуванням того, що ОСОБА_1 нанесла два удари ножем ОСОБА_2 в життєво важливий орган, вказує на  її умисел, на вбивство останнього при перевищенні меж необхідної оборони.

Згідно ч.3 ст.36 КК України, перевищення меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Під час проведення судового слідства суд для встановлення наявності або відсутності ознак перевищення меж необхідної оборони, враховував не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалась, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров»я) та інші обставини.  

Щодо характеру небезпеки та реального співвідношення сил, то суд враховує, що ОСОБА_2 останнім часом систематично наносив ОСОБА_1 тілесні ушкодження і остання його боялась та була морально зломлена. Будучи чоловіком кремезної статури та працюючи на кузні ковалем, ОСОБА_2 мав велику силу в руках, а ОСОБА_1 будучи жінкою, яка постійно переносила побиття та приниження, а також у якої тяжкий стан здоров»я, не могла чинити йому опір. Також суд враховує той факт, що ОСОБА_2 закривши двері на ключ, позбавив можливості ОСОБА_1 втекти і остання була загнана в глухий кут.

За таких обставин суд вважає, що на момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, у ОСОБА_1 були наявні ознаки перевищення меж необхідної оборони.

Всі сумніви, щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак перевищення меж необхідної оборони відповідно до ст.62 Конституції України суд тлумачить на користь особи, яка захищалась.

Однак у судовому засіданні встановлено явну невідповідність знарядь захисту і нападу, оскільки ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1 тільки руками та ногами (не застосовуючи інші предмети такі, як ніж і т.д.).

Згідно висновків експертизи у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження легкої тяжкості, які не є небезпечні для життя та здоров»я.

За таких обставин суд вважає, що заподіяна ОСОБА_2 тяжка шкода, яка виразилась в нанесені ножем двох тілесних ушкоджень в життєво важливий орган, явно неспівмірна з небезпечністю посягання, хоча і відповідає обстановці захисту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 скоїла умисне вбивство, вчинене  при перевищенні меж необхідної оборони, оскільки умисне заподіяння ОСОБА_2 тяжкої шкоди, явно не відповідало небезпечності посягання стосовно ОСОБА_1 , хоча і відповідало обстановці захисту.

Доводи підсудної про те, що вона скоїла злочин не перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, суд вважає не  доведеними в судовому засіданні і розцінює, як бажання уникнути відповідальності, оскільки вони повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_7, які вона давала під час проведення досудового слідства (Т.1 а.с.104-107, 109-110, 111-112) та об»єктивними матеріалами справи.

Таким чином, оцінюючи  в сукупності здобуті в судовому засіданні докази, суд знаходить винність підсудної ОСОБА_1 доказаною повністю в тому, що вона скоїла умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, тобто скоїла злочин, передбачений ст.118 КК України .

Дії підсудної ОСОБА_1, під час досудового слідства кваліфіковані не вірно, а тому суд вважає за необхідне перекваліфікувати  її дії з ст.115 ч.1 КК України на  ст.118 КК України.

Призначаючи підсудній ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудної, яка раніше не судима, характеризується позитивно, працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на даний час має тяжкий стан здоров»я і перебуває на стаціонарному лікуванні в медичній частині СІЗО, вчинений нею злочин, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії невеликої тяжкості.

Згідно ст. 66 КК України, обставини, що пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_1 є щире каяття у скоєному та тяжкий стан здоров»я. Згідно ст.67 КК України, обставини, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1 є тяжкі наслідки, завдані злочином та вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

На підставі цього суд вважає, що підсудній ОСОБА_1  необхідно обрати міру покарання у виді обмеження волі.    

    Стягнути з підсудної ОСОБА_1 вартість проведення криміналістичних експертиз, що становить 2067 грн. 63 коп.    

    Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_6 на суму 10 000 гривень моральної шкоди задовольнити в повному обсязі, оскільки підсудна його визнала повністю.

            Речові докази по справі - вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 81, 330 КПК України.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1   визнати винною в скоєні злочину, передбаченого ст.118 КК України і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців 16 (шістнадцять) днів обмеження  волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня її затримання, тобто з 18.05.2009 року.

На підставі ст.ст.72, 73 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув’язнення в період з 18.05.2009р. по 26.02.2010р., перевівши покарання виходячи із співвідношення 1 день позбавлення волі на 2 дні обмеження волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДУ з питань виконання покарань на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши її негайно з під варти у залі судового засідання у зв’язку з відбуттям покарання.  

Стягнути з засудженої ОСОБА_14  вартість проведення криміналістичних експертиз в сумі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) гривень 63 копійки на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві (р/р. 35226002000466, ЗКПО 25575285, установа банку ОПЕРУ НБУ по Києву і області, МФО 821018).

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_6 задовольнити, стягнувши із засудженої ОСОБА_1 10 000 гривень моральної шкоди на користь потерпілої.

Речові докази: кросівки білого кольору, светр червоного кольору, блузку чорного кольору та джинси синього кольору, які знаходяться в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві – повернути ОСОБА_1; слід пальця руки № 5 та дактилокарту  зі зразками пальців рук ОСОБА_1 – залишити при матеріалах кримінальної справи; ніж, сорочку та футболку, які  знаходяться в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

    СУДДЯ: