Справа № 133/3608/20

УХВАЛА

24.12.2020

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олега Станіславовича, -

ВСТАНОВИЛА:

23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відаповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олега Станіславовича. Одночасно з пред`явленям позову позивач звернувся з заявою про його забезпечення, в якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 49254, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, щодо стянення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості в сумі 10885 гривень.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд доходить до висновку, що її слід задовольнити з огляду на таке.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

За змістом п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з предявленням позову – до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування такого способу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, заявник посилається на те, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса Горай О.С. є незаконним, була порушена процедура вчинення виконавчого напису, сума боргу в результаті примусового виконання виконавчого напису також стягується неправомірно.

На підтвердження своїх вимог надав копію постанови про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. від 10.12.2020, серія/номер ВП № 63893857 про звернення стягнення на доходи, які ОСОБА_1 отримує у Філії «Українська залізнична швидкісна компанія" Акціонерного товариства «Українська залізниця».

ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

За змістом п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса належить до виконавчих документів.

Згідно із п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Так, предметом спору між сторонами справи є законність вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису, на підставі якого постановою про відкриття виконавчого провадження звернуто стягнення на доходи боржника - позивача ОСОБА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 оспорює виконавчий напис, яким звернуто стягнення на його доходи, та цей напис знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В., то вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення є співмірними із заявленими вимогами, адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

До того ж, такий спосіб забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, який оскаржується боржником у судовому порядку, прямо передбачено п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України.

Невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, утруднити повернення майна позивачу і відновлення його порушеного права.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним в ухвалах Верховного Суду в аналогічних справах, зокрема, від 01 листопада 2018 року у справі № 755/1603/18, від 04 квітня 2019 року у справі № 465/5843/18, від 13 червня 2019 року у справі № 760/25536/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 760/12325/19.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист.

Виходячи із системного аналізу заявлених вимог про забезпечення позову, суд в межах поданої заяви та викладених в ній вимог, вважає за доцільне її задовольнити, визначивши запропонований вид забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича до скасування заходів забезпечення позову.

Одночасно із цим, суд вважає за доцільно роз`яснити стягувачу/відповідачу у справі, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Зупинення виконавчого провадження не порушує прав стягувача у виконавчому провадженні, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і в разі вирішення спору між сторонами можуть бути скасовані.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки обставини, визначені ч.3 ст. 154 ЦПК України, які можуть слугувати підставою для його застосування, судом не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 149-154 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

                 Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відаповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олега Станіславовича - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 49254, виданого 25.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відаповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (ідентифікаційний код юридичної особи 38750239) заборгованості в розмірі 10885 (десять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) гривень.

Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Турському Олександру Віталійовичу - для виконання, сторонам - для відома.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення.

Суддя Пєтухова Н.О.

Дата документу 24.12.2020