АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1439/2010року                            Головуючий по 1-й інстанції:

       Редько Г.В.

                                                                          Суддя-доповідач: Касмінін О.В.

          У Х В А Л А

                                             ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ    

2010  року    квітня   місяця    21 дня                                                м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                            Касмініна О.В.

Суддів:       Гальонкіна С.А.Корнієнка В.І.

при секретарі  :                          Коротун І.В.

з участю: позивача  ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4

представника виконавчого комітету Полтавської міської ради  :ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві  цивільну справу  за апеляційною  скаргою   виконавчого комітету  Полтавської міської ради    на рішення  Октябрського районного  суду м.Полтави  від  18 грудня  2007 року по справі за  позовом    ОСОБА_3    до   ОСОБА_6, Октябрської   районної  у м.Полтаві ради, Управління  з питань містобудування  та архітектури  м.Полтави, третя особа     Полтавське бюро технічної  інвентаризації  «Інвентаризатор» про визнання  права  власності  на самочинне будівництво .

Колегія суддів, заслухавши   доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :    

          Рішенням Октябрського районного  суду м.Полтави  від 18 грудня  2007 року   позов   ОСОБА_3     задоволено частково.

    Визнано  за ОСОБА_3  право власності на  самочинне будівництво , що здійснено за  адресою : АДРЕСА_1, у вигляді: автомийки літ. «Д-1», яка складається з мийки 5, площею 55,2 кв.м : прибудови  літ. «д», яка складається  із наступних  приміщень : коридору 1 площею 3,4 кв.м, вбиральні 2, площею 1,6 кв.м , битової кімнати 3, площею 7,1 кв.м., топочної 4, площею 8,4 кв.м, кабінету 6, площею 6,8 кв.м, гаражу літ «Г», площею 12.2кв.м, сараю літ «г» , площею 11,9 кв.м, сараю літ «г.г.-1»; площею 4,1 кв.м, літньої кухні літ «Б,б», площею 24,5 кв.м.

    Зобов»язано ПП Полтавське БТІ  «Інвентаризатор»  зареєструвати право  власності  за ОСОБА_3  на   самочинне будівництво , що здійснено за  адресою : АДРЕСА_1, у вигляді: авто мийки літ. «Д-1», яка складається з мийки 5, площею 55,2 кв.м: прибудови  літ. «д», яка складається  із наступних  приміщень: коридору 1 площею 3,4 кв.м, вбиральні 2, площею 1,6 кв.м , битової кімнати 3, площею 7,1 кв.м., топочної 4, площею 8,4 кв.м, кабінету 6, площею 6,8 кв.м, гаражу літ «Г», площею 12.2кв.м, сараю літ «г» , площею 11,9 кв.м, сараю літ «г.г.-1»; площею 4,1 кв.м, літньої кухні літ «Б,б», площею 24,5 кв.м.

         В апеляційній  скарзі  представник  виконавчого  Полтавської міської ради прохає  рішення суду скасувати та  ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм  матеріального та процесуального права.

         Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  представника  виконавчого комітету Полтавської міської ради  про скасування рішення суду з підстав, викладених в  апеляційній скарзі  та пояснення позивача  та його представника про залишення рішення суду без змін, перевіривши  матеріали справи  та доводи  апеляційної скарги,  колегія суддів приходить до  висновку , що апеляційна скарга  підлягає  частковому задоволенню.

       Відповідно до   п.5 ч.1 ст. 307  ЦПК України   за наслідками розгляду  апеляційної скарги  на рішення  суду  першої інстанції апеляційний суд має право  постановити  ухвалу  про повне  або часткове скасування рішення  суду першої інстанції  і направити  справу  на  новий    розгляд  до суду першої інстанції.

        Згідно п.4 ч.1  ст. 311 ЦПК України   рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо    суд вирішив  питання  про права та обов»язки  осіб, які не брали участь у  справі.

Судом першої  інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів  справи , що  ОСОБА_3  є власником  житлового будинку з надвірними будівлями, які  знаходяться  по АДРЕСА_1 на підставі   свідоцтва  про право на спадщину від  16.11.1983 року.

Відповідно до   державного Акту  на право власності на земельну ділянку  рішенням виконкому Полтавської міської ради від 19.11.2003 року № 261  ОСОБА_3 є власником  земельної ділянки площею 765 кв.м,  яка знаходиться  по АДРЕСА_1  та  має цільове призначення - для будівництва та обслуговування  жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Разом з тим, позивачем  на вищевказаній   території  було здійснено самочинне будівництво  об»єктів нерухомості за  якими останній прохає визнати право власності.

Задовольняючи позовні вимоги   місцевий суд послався   на норми  ч.3 ст. 376  Цивільного  кодексу України,   де зазначено, що  право власності  на самочинно збудоване  нерухоме  майно   може бути за  рішенням суду  визнане за особою , яка здійснила самочинне будівництво  на земельній ділянці  , що не була їй відведена для цієї мети , за умови  надання  земельної ділянки у встановленому  порядку особі під уже збудоване нерухоме  майно.

Колегія  суддів з таким висновком погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно  до п.п.9 п.а) ч.1,2  ст.31 Закону  України  «Про місцеве самоврядування в Україні»   до відання   виконавчих органів  міських рад  належить надання  відповідно до законодавства  дозволу  на спорудження  об»єктів  містобудування  незалежно від  форм  власності  , видача  забудовникам  архітектурно-планувальних  завдань    та технічних умов   на проектування , будівництво , реконструкцію будинків і споруд , благоустрій територій  та надання дозволу на проведення  цих робіт.

            Статтею 24 Закону України «Про планування  та забудову територій»  фізичні та юридичні  особи, які мають намір здійснити будівництво  об»єктів містобудування  на  земельних ділянках , що належить  їм на праві  користування , зобов»язані   отримати  від  виконавчих  органів  місцевих рад дозвіл на будівництво. Здійснення будівельних робіт  на об»єктах  містобудування  без дозволу  на їх виконання, вважається  самочинним будівництвом.  

         Оскільки виконавчий комітет  Полтавської міської ради, який  відповідно  до вищезазначених норм  має повноваження надавати  дозвіл на спорудження  об»єктів нерухомості ,залучений до участі  у справі не був, тому місцевий суд передчасно прийшов до висновку про  визнання права власності   за ОСОБА_3 на вищевказані об»єкти самочинного будівництва.

При новому розгляді  суду першої інстанції  з дотриманням вимог ст.ст. 10,11 ЦПК  України необхідно вирішити  питання  щодо залучення  до  участі  у справі  в якості  співвідповідачів виконавчий  комітет Полтавської  міської  ради  . Також необхідно залучити до  участі у справі  як третю особу Полтавське  міське управління  земельних  ресурсів та земельного кадастру.

          Окрім того, обґрунтованими і підлягають задоволенню  доводи   апеляційної скарги виконавчого комітету  Полтавської  міської ради  про те, що  місцевий  суд, всупереч норм  цивільно-процесуального права зобов»язав  вчинити певні дії   не сторону по справі, а – третю особу  ПП Полтавське БТІ  «Інвентаризатор»,  що є  порушенням норм цивільного-процесуального  законодавства.

Розгляд справи  слід  провести на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин, підтверджених  доказами належним чином  дослідженими в судовому засіданні  та  виконавши всі вимоги  цивільного  судочинства , вирішити справу   згідно із законом.

         Тому, враховуючи  вимоги  п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК  України, колегія суддів, вважає за необхідне апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської  ради   задовольнити частково,  скасувати рішення місцевого суду, а справу направити на новий розгляд  .

Керуючись ст.ст. 303;  п.5 ч.1 ст. 307;  п.4 ч.1 ст. 311, 315 ЦПК України, колегія     суддів, -

У Х В А Л И Л А :  

        Апеляційну  скаргу   виконавчого комітету  Полтавської міської ради      задовольнити частково .

                  Рішення Октябрського районного  суду м.Полтави  від  18 грудня 2007 року скасувати , а справу направити   на новий розгляд до  того ж суду  в іншому складі.

        Ухвала  апеляційного суду  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути  оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

    Головуючий:підпис     О.В.Касмінін

    Судді        

Апеляційного суду :підпис     С.А.Гальонкін

    В.І.Корнієнко

Згідно: