Справа № 22-797/2009

Категорія 47

Головуючий в першій інстанції Бойко В.М.

Доповідач Якута О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Якути О.І.

Суддів: Щолокової О.В., Міхасішина І.В.

При секретарі: Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 січня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 порушує питання про скасування вказаного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, дійшла висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.

Відповдно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 03.07.2006 року позов ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 від всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.06.2006 року.

Як вбачається з виконавчого провадження № 84/8 індекс 18 по справі № 2-2985, на виконання вказаного судового рішення постановою старшого державного виконавця ДВС у Ленінському районі м. Вінниці від 01.08.2006 року відкрито виконавче провадження, однак копію даної постанови на адресу боржника ОСОБА_3 не надіслано та про хід виконавчого провадження, зокрема нарахування заборгованості по аліментах - не повідомлено.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення відповідачем ОСОБА_3 сплати аліментів є безпідставними, оскільки заборгованість виникла не з вини останнього.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 надав суду належні докази того, що заборгованість по аліментах за період з листопада 2006 року по березень 2008 року повністю погашено.

Таким чином, суд першої інстанції встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку та дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Зважаючи на наведене та керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.