Справа №2-391/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 травня 2010 року  Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої    – судді Омелюх В.М.,

                      при секретарі – Ращик П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія” Дніпрообленерго” до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії та заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вартості необлікованої електричної енергії з відповідачки посилаючись на те, що між відкритим акціонерним товариством “Дніпрообленерго” в особі Солонянського району електричних мереж ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” та відповідачкою існували договірні відносини, про що свідчить відкриття Солонянським РЕМ особового рахунку за НОМЕР_1, встановлення приладу обліку електричної енергії та видання абонентської книжки на ім’я відповідачки.

Споживач зобов’язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об’єкті споживача, невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку і несе відповідальність за їх цілісність, за пошкодження приладів обліку тощо.

    Відповідно до ч.2 п.37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року контролерами енергонагляду Солонянського РЕМ в с. Лікнеп Солонянського району Дніпропетровської області, де мешкає відповідачка, 17.09.2003 року була проведена перевірка дотримання споживачем Правил, стану приладу обліку та зняття його показів, в ході якої було встановлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: з фронтону житлового будинку прокладено додатковий фазний провід та підключено до розетки електропроводку. Лічильник сфазовано та фазний запобіжник викручено. Електрична енергія використовується безобліково, про що в присутності представника відповідачки складено акт №00086259 від 17.09.2003 року, який підписаний нею. Свої заперечення і пояснення до акту відповідачка не вносила та у встановленому порядку не оскаржувала його.

За виявлене порушення правил відповідачці згідно Методики рішенням комісії по розгляду актів зроблено розрахунок за користування електричною енергією та нараховано 4682 кВт/год на суму 674 гривні 21 копійка, з розрахунку 0,144 гривень за 1 кВт/год. По даному акту відповідачкою здійснено часткову сплату в сумі 95 гривень 12 копійок, в зв’язку з чим вартість необлікованої електроенергії складає 579 гривень 09 копійок, які вона не бажає сплачувати в добровільному порядку, в зв’язку з чим вони змушені звернутися з позовом до суду.

Крім цього, за особовим рахунком НОМЕР_1 склалася заборгованість за спожиту електроенергію за показами приладів обліку на покази лічильника “6759” за період з 01 січня 2003 року по 20 березня 2006 року в сумі 334 гривні 97 копійок. За цей період було спожито 4064 кВт/год з розрахунку 0,144 гривень за 1 кВт/год на суму 585 гривень 22 копійки. Надходження в цей період за показами приладу обліку склали в сумі 250 гривень 25 копійок, в зв’язку з чим заборгованість за спожиті 2326,18 кВт/год на покази лічильника “6759” склала 334 гривні 97 копійок, які вона не бажає сплачувати в добровільному порядку, тому вони змушені звернутися з позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила стягнути з відповідачки на користь позивача вартість необлікованої електричної енергії в сумі 674 гривні 21 копійка та заборгованість за спожиту електроенергію на покази лічильника “6759” в сумі 334 гривні 97 копійок, судовий збір в сумі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень в примусовому порядку, оскільки відповідачка в добровільному порядку їх сплачувати не бажає.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилася. Згідно заяви позов визнала та просила розглянути справу в її відсутність. Також просила суд при винесенні рішення застосувати строк позовної давності, оскільки з моменту складення актів минуло більше трьох років.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачкою існували договірні відносини на користування відповідачкою електричною енергією у с. Лікнеп Солонянського району Дніпропетровської області, про що свідчить відкриття Солонянсьим РЕМ на ім’я відповідачки особового рахунку за НОМЕР_1 (а.с.10,11-12), встановлення приладу обліку електричної енергії та видання абонентської книжки на ім’я відповідачки.

В порушення існуючих договірних зобов’язань та Правил користування електричною енергією для населення, відповідачка стала використовувати електроенергію безобліково, що було встановлено при перевірці дотримання споживачем Правил, стану приладу обліку та зняття його показів контролерами РЕМ 17.09.2003 року, про що в присутності представника відповідачки було складено акт №00086259 від 17.09.2003 року про порушення Правил користування електроенергією (а.с.8), який нею підписаний. Свої заперечення і пояснення до акту відповідачка не вносила та у встановленому порядку не оскаржувала його. За виявлене порушення правил відповідачці рішенням комісії по розгляду актів було нараховано 4682 кВт/год на суму 674 гривні 21 копійка, з розрахунку 0,144 гривень за 1 кВт/год. По даному акту відповідачкою здійснено часткову сплату в сумі 95 гривень 12 копійок, в зв’язку з чим вартість необлікованої електроенергії складає 579 гривень 09 копійок, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в примусовому порядку.

Крім цього, за особовим рахунком НОМЕР_1 склалася заборгованість за спожиту електроенергію за показами приладів обліку на покази лічильника “6759” за період з 01 січня 2003 року по 20 березня 2006 року в сумі 334 гривні 97 копійок. За цей період було спожито 4064 кВт/год з розрахунку 0,144 гривень за 1 кВт/год на суму 585 гривень 22 копійки. Надходження в цей період за показами приладу обліку склали в сумі 250 гривень 25 копійок, в зв’язку з чим заборгованість за спожиті 2326,18 кВт/год на покази лічильника “6759” склала 334 гривні 97 копійок, яка також підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в примусовому порядку.

В той же час, згідно розрахунку позивача (а.с.6) нарахування збитків по акту №00086259 від 17.09.2003 року проведено, починаючи з 30.04.2003 року по 17.09.2003 року, а розрахунок заборгованості за спожиту електроенергію згідно показів приладу обліку на покази лічильника “6759” здійснено за період з 01 січня 2003 року по 20 березня 2006 року. До суду позивач звернувся з позовом 29 березня 2010 року (а.с.3), тобто пропустив передбачений ст. 71 ЦК України 1963 року трирічний строк позовної давності звернення з позовом до суду. У відповідності до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачкою подано до суду заяву про застосування строків позовної давності 07 травня 2010 року, тобто, до винесення рішення по справі.

У відповідності з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, в зв’язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити в зв’язку зі спливом передбаченого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,161,203-215 ЦК України 1963 року; ст.ст. 257,267,526,610-614,623,1166,1192 ЦК України; ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Відмовити відкритому акціонерному товариству “Енергопостачальна компанія” Дніпрообленерго” в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 579 гривень 09 копійок та заборгованості за спожиту електричну енергію на покази приладу обліку «6759» в сумі 334 гривні  97 копійок в зв’язку зі спливом строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання  протягом десяти днів з дня  його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження поданням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Текст повного рішення складено 12.05.2010 року.

ГОЛОВУЮЧА: суддя             підпис