Справа № 2-1769/2010 р

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 травня 2010  року        

Керченський  міський суд Автономної Республіки Крим  

                                            у складі:  судді - Кузьміної О.М.

                                            при секретареві    -  Тищенко Н.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 07 серпня 1998 р. він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, від спільного життя дітей не мають, позивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, оскільки спільне життя не склалося, вони втратили почуття любові й взаєморозуміння, припинили шлюбно-сімейні відносини з листопада 2009 р., разом не проживають, сім’я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально, подальше спільне проживання з відповідачкою і збереження їхнього шлюбу неможливо.

              У судовому засіданні позивач позов підтримав, при цьому просить покласти на нього витрати, пов’язані з оформленням  свідоцтва про розірвання шлюбу.

    Відповідачка у попередньому судовому засіданні позов визнала повністю, при цьому пояснила, що сім’я розпалася, вони з позивачем  разом не проживають, вона не має наміру зберегти сім’ю.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього же Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що сторони одружені з 07 серпня 1998 р., від спільного життя дітей не мають, сторони втратили почуття любові й взаєморозуміння, припинили шлюбно-сімейні відносини з листопада 2009 року, вже значний час разом не проживають. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, та відповідачка не заперечує проти позовних вимог. На думку суду, при таких обставинах подальше спільне проживання подружжя й збереження шлюбу неможливо, у зв'язку з чим шлюб між ними має бути розірвано.

Таким чином, визнання відповідачкою пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Розмір понесених позивачем судових витрат, а саме: сплата судового збору в розмірі 17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., підтверджується  наявними у справі документами – квитанціями (а.с.2-4).

 Таким чином, понесені позивачем судові витрати в розмірі 47 грн. повинні бути стягнути на його користь з відповідачки.

        На підставі ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 130, 174, 209, 212, 214-215  ЦПК України, суд

      В И Р І Ш И В :

          Шлюб, зареєстрований 07 серпня 1998 р., у відділі РАГС виконкому Керченської міської Ради АР Крим, актовий запис № 506, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 держмито в доход держави в сумі 17 (сімнадцять) грн., ОСОБА_2 від сплати держмита  звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по справі у розмірі 47 (сорок сім) грн.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Керченський міський суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя          (підпис)          Кузьміна О.М.

З оригіналом згідно: суддя -