Справа №2- 143/2010рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 року Миронівський районний суд Київської області
у складі:
головуючого - судді Пархоменко В.М.
при секретарі - Овчаренко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Піївської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1,ОСОБА_2,Піївської сільської ради про визнання права власності на ? частину житлового будинку
встановив:
У липні 2009 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом про визнання права спільної часткової власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_4,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Єдиними спадкоємцями за законом у рівних частках являються вони. В установлений законом строк вони звернулись в Миронівську нотконтору із заявами про прийняття спадщини ,проте належним чином оформити спадщину на житловий будинок не мають змоги, оскільки Білоцерківське інвентарбюро відмовило в отриманні витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, так як при житті мати не оформила право власності на житловий будинок. У зв»язку з цим вони змушені звернутись до суду .
Ухвалою суду від 09.09.2009рокуу до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_3,яка заявила самостійні вимоги про визнання за нею права власності на ? частину спірного будинку після смерті батька-чоловіка спадкодавця.
У судовому засіданні позивачі позовні вимоги уточнили та просять визнати за ними право спільної часткової власності на житловий будинок у розмірі по 3/8 частин кожній,проти визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частину спадкового будинку не заперечують,посилаючись на обставини,викладені у позовній заяві.
Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 позовні вимоги позивачів визнала,свої вимоги підтримала,просить визнати за нею право власності на ? частину спадкового будинку після смерті батька.
Представник відповідача – Піївської сільської ради позовні вимоги позивачів та третьої особи визнала.
Заслухавши позивачів,третю особу з самостійними вимогами,представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку,що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Пії померла мати ОСОБА_1 та ОСОБА_2-ОСОБА_4 ,. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько третьої особи ОСОБА_3 -ОСОБА_5 ,що підтверджується свідоцтвами про їх смерть.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі,до смерті жили у будинку АДРЕСА_1який у погосподарських книгах сільської ради зареєстрований на ОСОБА_5
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на частину житлового будинок АДРЕСА_1 Будучи єдинимм спадкоємцями за законом його дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_3 звернулись в нотконтору із заявами про прийняття спадщини.
Оформити спадщину вони не змогли із-за відсутності правостановлюючого документа на житловий будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4,спадкоємцями на належну їй частину житлового будинку являются позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Проте,всі спадкоємці оформити належним чином спадщину та отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно не мають змоги,оскільки відсутній правовстановлюючий документ на обєкт нерухомості на імя спадкодавця ,тобто будинковолодіння не було зареєстровано в установленому порядку в БТІ,в зв»язку з чим Білоцерківське міжміське БТІ відмовило позивачам у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст.1268ч3 ЦК України позивачі та третя особа вважаються такими,що прийняли спадщину,оскільки відповідно до ст.1270 ЦК України подали заяви до нотконтори про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4
За ст.1297 ЦК України спадкоємець,який прийняв спадщину,у складі якої є нерухоме майно,зобов»язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна,що підлягає державній реєстрації,неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов»язковим,коли об»єктом спадкування є нерухоме майно,що підлягає обов»язковій державній реєстрації .
Для підтвердження наявності спадкового майна,яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ,що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу,що проводить реєстрацію,або реєстраційного посвідчення,яке є невід»ємною частиною правовстановлюючого документа.
Державна реєстрація права власності на об»єкти нерухомого майна покладається на БТІ.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця
лише з моменту державної реєстрації цього майна.(ч.2 ст.1299 ЦК України).
Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на імя особи,яка померла у разі наявності документів,які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.
Усі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях,які належать громадянам,що збудовані до ухвалення Указу ПВС УРСР від 22.01.1979р. Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель і при їх технічній інвентаризації не відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні- не відносяться до категорії самовільних.
Спадковий будинок зареєстрований у погосподарській книзі,знаходиться на земельній ділянці,призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських споруд,має затверджений КП КОР Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації технічний паспорт, в якому не відображено,що будинок відноситься до категорії самовільних.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обовязків від фізичної особи,яка померла(спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Враховуючи,що до позивачів та третьої особи перейшли права на вказаний будинок з його господарськими будівлями і спорудами,які не відносяться до категорії самовільних та які вони не мають змоги оформити відповідно до вимог законодавства у звязку з відсутністю реєстрації прав на майно,питання визначення належності цього майна має вирішуватись в судовому порядку,оскільки рішення суду буде правовостановлювальним документом для оформлення права на це майно.
За таких обставин,позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст.1216,1223, 1268, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України,суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 3/8 частини житлового будинку,господарських будівель і споруд ,що розташовані по АДРЕСА_1 загальна інвентаризаційна вартість яких становить 49 083 грн. у порядку спадкування.
Визнати за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 3/8 частини житлового будинку,господарських будівель і споруд ,що розташовані по АДРЕСА_1 загальна інвентаризаційна вартість яких становить 49 083 грн. у порядку спадкування.
Позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 1/4 частину житлового будинку,господарських будівель і споруд ,що розташовані по АДРЕСА_1 загальна інвентаризаційна вартість яких становить 49083 грн. у порядку спадкування.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції,або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя : В.М.Пархоменко