Справа № 2-а-577

            2009 рік                                                                  

  П О С Т А Н О В А

                                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 листопада 2009 року                                        м. Івано-Франківськ

              Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого – судді         Дузінкевича І.М.

        секретаря                 Цінурчин Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА про визнання неправомірними дій щодо невиплати у повному розмірі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з вересня 2007р. по квітень 2009 р., стягнення недонарахованої суми допомоги за вказаний період, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася в суд з адміністративним позовом до управління праці і соціального захисту населення Тисменицької РДА про визнання неправомірними дій щодо невиплати у повному розмірі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з вересня 2007р. по квітень 2009 р., стягнення недонарахованої суми допомоги за вказаний період. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_3. На підставі ст.6 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» їй у 2007р. була призначена та виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ст.15 вказаного Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак, Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» суттєво зменшено розмір виплати даного виду допомоги. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано неконституційними вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Аналогічно дане питання відображено в Рішенні Коституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., яким підтверджено, що положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», які звужують соціальні гарантії, в тому числі зменшують розмір допомоги по догляду за дитиною, є неконституційними. У зв’язку з цим відповідачем їй  незаконно виплачувалась така допомога не в повному розмірі.  

            Позивачка в судове засідання  не з”явилася, у поданій суду заяві просила справу розглядати у її відсутності, позов підтримала, просила його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, у поданій суду заяві позов не визнав та просив справу розглянути у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на належний розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивачка є матір’ю малолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.10), та фактично здійснює догляд за малолітньою дитиною.

У відповідності до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції 2001 р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Положенням п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ч.1 ст.15, п.3 Розділу VIII Прикінцевих  положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 наведені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнані неконституційними. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного Рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України відповідно до вимог ч.2 статті 152 Конституції України.

Отже, з 09.07.2007 р. відновлено дію ч.1 ст. 15, п.3 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, при виплаті допомоги позивачці з вересня 2007р. до 31.12.2007р. відповідачем недотримано вимог ст.15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми». За даними відповідача  позивачка з вересня 2007р. до 31.12.2007 р. включно отримала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 365,40 грн., тобто відповідач всупереч Рішенню Конституційного Суду України виплатив позивачці вказану допомогу не в повному розмірі відповідно до встановленого ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, що становив з 1 квітня – 463грн., з 1 жовтня – 470 грн.

Суд вважає, що позивачкою не пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст.99 КАС України, оскільки встановлено, що про порушення свого права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період у розмірі, встановленому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», позивачка дізналась у травні 2009 р., що підтверджується відповіддю відповідача на звернення позивачки та наданою їй довідкою №388 від 26.05.2009р. про суми нарахованої і виплаченої допомоги.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою вимоги за 2007 р. підлягають до задоволення. Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачці допомоги по догляду за дитиною у період з вересня 2007р. до 31.12.2007 р. у повному розмірі та зобов’язати відповідача провести нарахування вказаної допомоги в повному обсязі відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за вказаний період і виплатити позивачці недонараховану суму.

Стосовно вимог позивачки за 2008 р. судом встановлено, що у відповідності до п.23 розд.ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладена в новій редакції, якою встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Вказана норма закону набрала чинності з 01.01.2008 р. та не визнана неконституційною.

Разом з тим Рішенням Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними зміни, внесені пп.12 п.25 розд.П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких було виключено ст.43 із Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Таким чином, з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.43 вказаного Закону, яка передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, не меншому розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Однак, з пояснень позивачки та матеріалів справи  встановлено, що остання до вагітності і пологів не працювала, не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, тому не має права на отримання допомоги по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму відповідно до ст.43 вказаного Закону за період з 22.05.2008р. до 30.04.2009 р.  За таких обставин у задоволенні позовних вимог за 2008 р. та 2009р. слід відмовити.

              На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.с ст.ст. 94, 159-163 КАС України, суд –

   п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у повному розмірі за період з вересня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Тисменицької РДА нарахувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у повному обсязі відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з вересня 2007 року до 31 грудня 2007 року та виплатити їй недонараховану суму за вказаний період.

У решті позову відмовити.

 Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Тисменицький районний суд.

Головуючий                                                    І.М.Дузінкевич