Справа №  2-321/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

9 березня 2010 року Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої – судді: Шитченко Н.В.,

при секретарі:  Борисенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Мньов в особі Мньовської сільської ради Чернігівського району та області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на  житловий будинок в порядку спадкування за законом, -  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з  позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, Чернігівського району та області, в тому числі, на Ѕ частину будинку як за спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6, на іншу частину – як за учасником спільної власності подружжя. Зазначає, що є спадкоємцем, оскільки фактично прийняла спадщину за умовами ст. 549 ЦК УРСР, що діяв на той час. У зв’язку з тим, що правовстановлюючий документ на будинок на ім’я померлого ОСОБА_6 не видавався, позивач не може прийняти спадщину та отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок.

    В судове засідання сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Позивач надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що заявлені вимоги підтримує і просить задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 під час попереднього судового засідання проти задоволення позову заперечували, вважаючи, що також мають право на частку у спадковому майні померлого батька.

    Відповідач – Мньовська сільська Рада Чернігівського району, Чернігівської області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не забезпечив явку свого представника в судове засідання. Надав суду заяву з проханням розглянути справу без участі його представника, проти задоволення  позову не заперечував. Заяву про розгляд справи без її участі надано також відповідачем ОСОБА_3

    Відповідач ОСОБА_4 проти задоволення позову під час попереднього розгляду справи не заперечувала.

    Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до наданої копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що виконкомом Мньовської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 21. Після його смерті відкрилась спадщина.

Як вбачається з представлених довідок виконкому Мньовської сільської Ради Чернігівського району, Чернігівської області, згідно земельно-кадастрової та погосподарської книг, земельна ділянка і жилий будинок, розташовані за адресою:
АДРЕСА_1, Чернігівського району були зареєстровані за ОСОБА_6 з 1973 року до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Земельна ділянка виділялась ОСОБА_6 колгоспом під забудову, будівництво домоволодіння здійснювалось під час шлюбу. Спадкодавець проживав за вказаною адресою на час відкриття спадщини разом з дружиною і позивачем по справі ОСОБА_1 Свідоцтво про право власності на дане домоволодіння не видавалось.

    Згідно довідки Чернігівського районного бюро технічної інвентаризації, право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,  Чернігівського району, Чернігівської області, в цій установі не зареєстровано.

    30 листопада 2009 року спеціалістами Державного комунального підприємства “Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації” була складена технічна документація та проведена оцінка вказаного домоволодіння, дійсна вартість якого  визначена 52960 грн.

За повідомленням Чернігівської районної державної нотаріальної контори, 26 лютого 2004 року відкрита спадкова справа за № 122 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 З заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулась дружина ОСОБА_1, які прийняла спадщину за законом.

Позивачка відповідно до ст. 529 ЦК УРСР, діючого на той час, є спадкоємцем за законом першої черги спадкового майна померлого ОСОБА_6, оскільки вона фактично прийняла спадщину, а згодом  звернулась до нотаріальної контори з відповідною заявою. Зважаючи на те, що виникнення спадкових прав у особи в даному випадку пов’язується зі здійсненням спадкування, суд вважає, що позивач набула його після смерті чоловіка. Разом з тим встановлено, що відповідачі по справі, які є дітьми померлого ОСОБА_6, фактично спадщину після смерті батька не прийняли і до нотаріальної контори не звертались, а отже своїм правом на прийняття спадщини не скористались. Тому суд не бере до уваги заперечення проти позову, висловлені ОСОБА_2 та ОСОБА_2 щодо належності їм частки у спадковому майні, вважаючи, що вони не ґрунтуються на їх правах.

Разом з тим, згідно з положеннями ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Сторонами не заперечувалось, що правовстановлюючий документ на спірний будинок спадкодавець не отримав, як того вимагало діюче на час його смерті цивільне законодавство, зокрема, ст.ст. 12, 13 Закону України „Про власність” від 7 лютого 1991 року, №697-ХІІ, що був чинний на час відкриття спадщини. Тобто, права власності на домоволодіння спадкодавець на час відкриття спадщини не набув.

Тому за положеннями ст. 331 Цивільного кодексу, який регулює спірні правовідносини під час розгляду даної справи, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_7 право власності на матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, Чернігівського району, оскільки до завершення будівництва, а також здачі його в експлуатацію та державної реєстрації особа вважається власником лише будівельних матеріалів. При цьому суд вважає можливим перевести на позивача також права забудовника на незданий в експлуатацію житловий будинок.

Вирішуючи питання про неможливість визнати за позивачем право власності на садибу при прийнятті даного рішення, суд не враховує положення п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1035 „Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт” щодо можливості спрощеного порядку оформлення права власності на приватні житлові будинки, споруджені до 5 серпня 1992 року, оскільки вказана постанова не діяла на час відкриття спадщини, а закон не має зворотної дії в часі.  

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213 - 215 ЦПК України ст. 529, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 331, 1216, 1217, 1218, 1220 ЦК України,  -

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до територіальної громади села Мньов в особі Мньовської сільської ради Чернігівського району та області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на  житловий будинок в порядку спадкування за законом  – задовольнити частково.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку з господарськими спорудами, розташовані  за адресою: АДРЕСА_1, Чернігівського району та області.

Визнати за ОСОБА_1 права забудовника на незданий в експлуатацію житловий будинок з господарськими спорудами, розташований  за адресою: АДРЕСА_1, Чернігівського району та області.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.    

Суддя                                                                                                 Н.В. Шитченко