ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р. Справа№ 910/6813/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 02.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд "

на рішення Господарського суду міста Києва

від 10.06.2019 (повний текст рішення складено 24.06.2019)

у справі №910/6813/17 (суддя Головіна К.І.)

за позовом заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд "

про стягнення 4822516, 35 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про стягнення коштів за банківською гарантією у сумі 4 822 516, 35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені гарантійні зобов`язання, якими забезпечувалось виконання третьою особою (ТОВ "Вог Аеро Джет", назву якого змінено на ТОВ "Воленс Трейд") основного зобов`язання за договором про постачання для державних потреб палива рідинного та газу, олив мастильних для техніки спеціального призначення № 286/1/16/35 від 15.12.2016, укладеного із МОУ. Оскільки ТОВ "Воленс Трейд" неналежно виконало умови договору поставки, прокурор вважає, що відповідач повинен сплатити на користь Мінстерства оборони України гарантію у сумі 4 822 516, 35 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк " на користь Міністерства оборони України 4 822 516, 35 грн. банківської гарантії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі № 910/6813/17 скасовано. Справу № 910/6813/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 задоволено позовні вимоги. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на користь Міністерства оборони України банківську гарантію у сумі 4 822 516,35 грн, судовий збір за розгляд касаційної скарги у сумі 86 806,00 грн. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на користь Генеральної прокуратури України судовий збір за розгляд позовної заяви у сумі 72 337,75 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/6813/17 та прийняти нове, яким залишити позовну заяву без розгляду.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, третя особа зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, третя особа посилається на те, що прокурором не подано до справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач не вживав заходів щодо захисту порушених державних інтересів.

За твердженням третьої особи, сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Короткий зміст відзиву прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, прокурор посилається на лист Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України від 20.02.2019, зі змісту якого вбачається, що Міністерством оборони України протягом січня 2017 - по лютий 2019 років не вживалось будь-яких інших заходів із захисту інтересів держави, окрім направлення у січні 2017 році вимоги на адресу відповідача про сплату банківської гарантії.

Разом з цим, прокурор наголошує на тому, що на виконання імперативних вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині обов`язкового повідомлення позивача про намір здійснювати прокуратурою представництво інтересів держави в суді, прокурором направлявся позивачу листом від 23.02.2017 № 10/2/3-211 вих-17 про намір подання даного позову.

Короткий зміст письмових додаткових пояснень відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору в задоволені позову.

Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач посилається на те, що позивач, як безпосередній учасник господарських відносин з відповідачем та третьою особою і водночас, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено завдання щодо здійснення контролю виконання за укладеними договорами постачання, зобов`язаний був самостійно звертатися до суду в інтересах держави з даним позовом, оскільки на думку відповідача, прокурором не було доведено наявності бездіяльності зі сторони позивача, яка б надавала прокурору підстави для звернення з вищевказаним позовом з метою захисту інтересів держави.

Короткий зміст письмових пояснень прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях прокурор посилається на те, що позивачем наявність підстав для представництва прокурором в суді не оскаржувалася, заперечень проти представництва прокурором його інтересів теж не висловлювалось.

Також прокурор наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів самостійного звернення позивачем з аналогічним спором до суду, а наданий прокурором до матеріалів справи лист Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України від 20.02.2019 свідчить про невжиття упродовж січня 2017 року - по лютий 2019 року оборонним відомством будь-яких заходів із захисту інтересів держави з вказаного питання, окрім направлення останнім у січні 2017 року вимоги на адресу банківської установи про сплату банківської гарантії.

За таких підстав прокурор вважає, що він звернувся до суду у виключному випадку, з метою захисту інтересів держави, зокрема, щодо стягнення банківської гарантії у сумі 4 822 516,35 грн на користь оборонного відомства, у зв`язку із невиконанням третьою особою умов договору від 15.12.2016 №286/16/35 про постачання продукції для державних потреб.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/6813/17 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

07.08.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано, зокрема, докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги позивачу - Міністерству оборони України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/6813/17; розгляд апеляційної скарги призначено на 10.09.2019.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі №910/6813/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/6813/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/6813/17 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В. Зупинено провадження у справі №910/6813/17 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 поновлено апеляційне провадження у справі №910/6813/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 зупинено провадження у справі №910/6813/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від заступника Генерального прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/6813/17, у якому зазначено, що обставини, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі №910/6813/17 відпали.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №910/6813/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/6813/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/6813/17 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В. Поновлено апеляційне провадження у справі №910/6813/17; розгляд апеляційної скарги призначено на 28.10.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 розгляд справи відкладено до 02.12.2020.

В судове засідання 02.12.2020 з`явилися прокурор та представники позивача та третьої особи, які підтримали правову позиції щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд ".

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причину відсутності суду апеляційної інстанції не повідомив. Оскільки явка представника відповідача у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду.

Колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників позивача та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

14.12.2016 між відповідачем (за договором - гарант) та позивачем (за договором - бенефіціар) укладено гарантію № 25931216/ WOGv, за якою відповідач зобов`язався заплатити за третю особу (за договором - принципал) позивачу кошти, що не перевищують 4822516,35 грн, за лотом 5, в якості забезпечення виконання договору, який буде укладено між бенефіціаром та принципалом згідно протоколу № 75/469/7 засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо прийняття рішення про намір укласти договір за переговорною процедурою закупівлі палива рідинного та газу; олив мастильних (нафта, вугілля і нафтопродукти) від 02.12.2016.

Строк дії вищевказаної гарантії було визначено по 01 лютого 2017 року включно.

15.12.2016 між позивачем (за договором - замовник) та відповідачем (за договором - постачальник) укладено договір №286/1/16/35 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу: олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти державного бюджету України), за умовами якого постачальник зобов`язується постачати у 2016 році паливо рідинне та газ; оливи мастильні (нафта, вугілля і нафтопродукти) (лот 5 - паливо дизельне Євро (арктичне) або еквівалент, а саме паливо дизельне ДТ-3-К5, клас 2) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з нижчевикладеною специфікацією. Загальна вартість продукції складає 96450327 грн.

Ціна договору становить: без ПДВ 80375272,50 грн., крім того ПДВ 16075054,50 грн. Ціна договору, що підлягає оплаті становить 96450327 грн, у тому числі податок на додану вартість, вартість вантажних робіт в місцях завантаження та транспортні витрати. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 3.1 договору №286/1/16/35).

Відповідно до пункту 4.1 договору №286/1/16/35 розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником до департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 5.2 договору №286/1/16/35 постачання продукції одержувачам замовника здійснює постачальник виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України.

Договір вважається виконаним при умові постачання продукції не менше 99% від загального обсягу (пункт 5.5 договору №286/1/16/35).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (пункт 10.1 договору №286/1/16/35).

У зв`язку з невиконанням третьою особою зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 12.01.2017 № 286//8/166 щодо сплати гарантійного платежу у розмірі 4822516,35 грн, відповідно до умов банківської гарантії від 14.12.2016 № 25931216/ WOGv.

Відповідач відмовив у виплаті гарантійного платежу, з посиланням на те, що вимогу підписано не уповноваженою особою.

Зважаючи на відмову відповідача виплатити суму гарантійного платежу прокурор в особі Міністерства оборони України звернувся з позовом до місцевого господарського суду про стягнення 4 822 516, 35 грн банківської гарантії за неналежне виконання третьою особою умов договору від 15.12.2016 № 286/1/16/35.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк " на користь Міністерства оборони України 4 822 516, 35 грн. банківської гарантії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі № 910/6813/17 скасовано. Справу № 910/6813/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 задоволено позовні вимоги. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на користь Міністерства оборони України банківську гарантію у сумі 4 822 516,35 грн, судовий збір за розгляд касаційної скарги у сумі 86 806,00 грн. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на користь Генеральної прокуратури України судовий збір за розгляд позовної заяви у сумі 72 337,75 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга третьої особи не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 121 Конституції України (в редакції, яка діяла станом на час подання позову) було передбачено, що одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Положення пункту 2 частини 1 статті 121 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Зі змісту абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви прокурор обґрунтував необхідність подання позову у даній справі в інтересах держави тим, що уповноваженим органом здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України, яким не вживались заходи спрямовані на стягнення банківської гарантії шляхом подання відповідного позову.

Також, прокурором, до подання позову, було повідомлено 23.02.2017 позивача про подання даного позову.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що на виконання частин третьої-п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Міністерством оборони України, яке не вжило заходів з метою стягнення 4822516,35 грн за банківською гарантією від 14.12.2016 № 25931216/ WOGv.

Враховуючи що, у даному випадку, невиконання третьою особою умов договору поставки № 286/1/16/35 від 15.12.2016, забезпеченого банківською гарантією, впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому, шкода, яка була спричинена Міністерству оборони України невиконанням зобов`язань, є безпосередньою шкодою інтересам держави.

Водночас, зазначено вище Міністерство оборони України не вжило заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави, незважаючи на відмову Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк " у виплаті банківської гарантії, про що свідчить наявний у матеріалах справи лист МОУ № 286/6/1246 від 20.02.2019, в якому позивач зазначає, що позовна робота чи будь-які інші заходи щодо повернення гарантії Міністерством оборони України не вчинялись.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що звернення прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до господарського суду з даним позовом є правомірним та таким, що направлений на захист охоронюваних законом інтересів держави.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що спірним обставинам у цій частині була надана відповідна оцінка судом касаційної інстанції, а саме - підтверджена обґрунтованість звернення прокурора з даним позовом у порядку представництва інтересів Міністернства оборони України, що свідчить про те, що предмет спору в даній справі не припинив своє існування на час її розгляду. Натомість, суд касаційної інстанції надав суду першої інстанції вказівки під час нового розгляду справи повно та всебічно дослідити обставини справи та зробити відповідні висновки по суті спору.

Підсумовуючи вищевикладене, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судове рішення місцевого суду в частині правомірності повноважень прокурора на здійснення представництва інтересів держави в суді у цій справі прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для вирішення спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інші доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права та матеріального права.

Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/6813/17 - без змін.

Матеріали справи №910/6813/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.12.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко