Справа № 2-635/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2010 року         Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді  – Хайкіна В.М.

при секретарі – Орловій  І.С.    

з участю судового розпорядника - Акіншиной Л.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради Харківської області, про визнання права власності на самочинне будівництво,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в грудні 2009 року звернувся до суду з позовною заявою до Ізюмської міської ради Харківської області, про визнання права власності на самочинне будівництво, пояснивши в заяві що згідно рішення виконавчого комітету Ізюмської ради народних депутатів № 20/246-а від 06 липня 1973 року, йому була надана в безстрокове користування земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1, для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності розміром 600 кв.м. Позивач, на даній земельній ділянці,  у 1990 році збудував сарай-«В», розміром 3.00х4.00 м. Будівництво було здійснено без отримання дозволу, в зв’язку з чим воно є самочинним. Згідно довідки Ізюмського БТІ від 26.11.2009 року, дійсна  вартість  становить 5509 грн. Просить суд позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням справу розглядати у його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Суд вислухавши пояснення сторони, вивчивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- згідно рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради народних депутатів №20/246-а від 06.07.1973 року, позивачу була надана в безстрокове користування земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1, для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності розміром 600 кв.м. (а.с.11)

- позивач у 1990 році збудував сарай «В», розміром 3,00х4.00 м.

    - згідно висновку комунального підприємства «Проектне бюро міста Ізюм» від 07 грудня 2009 року, самочинне будівництво виконане без порушень ДБН, але без отримання дозволу. Письмова згода співвласників, сусідів не потрібна (а.с.8).

    - довідкою Ізюмського БТІ від 26.11.2009 року, встановлено що дійсна  вартість самочинно виконаного будівництва  становить 5509 грн.

    Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України, самочинним будівництвом визнається житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній дiлянцi, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм i правил.

Враховуючи той факт, що спірне приміщення було збудовано без відповідного дозволу, збудоване приміщення є самочинним.

    Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

    Згідно ст.376 ЦК України, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане виключно за рішенням суду.

При таких обставинах, суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.10,11,18,208,209,210,212,214,215,218, ЦПК України, ст.376,392 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради Харківської області, про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, право власності на самочинно збудований сарай під літ. «В», розміром 3.00х4.00 м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом  подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії  до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: