Справа № 2-116/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 травня 2010 року         Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Хайкіна В.М.

при секретарі      Орловій І.С.    

з участю судового розпорядника Акіншиной Л.В.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Ізюмська державна нотаріальна контора, про внесення змін у свідоцтво про право на спадщину, визначення частки в спадщині та стягнення вартості будинку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в червні 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа – Ізюмська державна нотаріальна контора, про внесення змін у свідоцтво про право на спадщину, визначення частки в спадщині та стягнення вартості будинку, пояснивши в заяві, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер племінник позивача ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на належне позивачу майно у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки. Спадкоємцями за законом померлого ОСОБА_4, є позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_3. У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв’язку з похилим віком та хворобою. Відповідач ОСОБА_3 оформив свідоцтво про право на спадщину, та успадкував усе майно після ОСОБА_4. На даний час відповідач продав вищевказаний будинок.  Просить суд позов задовольнити.  

Крім цього позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив суд зобов’язати Ізюмську державну нотаріальну контору внести зміни в свідоцтва про право на спадщину, які були видані відповідачу, вказав в них ОСОБА_2, як одного з спадкоємців на спадкове майно. В іншій частині позовні вимоги залишив без змін.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував, надавши до суду заперечення на позов. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача вказав, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після смерті якого залишилась спадщина на належне йому майно. Позивачу ОСОБА_2 було відомо про смерть племінника, оскільки він був присутній на похоронах, та казав відповідачу ОСОБА_3, що він не претендує на спадщину. Відповідач ОСОБА_3 у встановлений законом строк скористався своїм правом, та оформив спадщину. Посилання позивача на те, що він не встиг звернутись до нотаріальної контори у встановлений законом строк у зв’язку з хворобою є безпідставними. Так, у якості доказу своєї хвороби ОСОБА_2 надав копію виписки із амбулаторної карти, у якій зазначається, що він 05.08.2008 року звертався до лікаря-хірурга у зв’язку з захворюванням на атеросклероз. Спадщина, згідно ч.2 ст.1220 ЦК України, була відкрита ІНФОРМАЦІЯ_1, а до лікарні ОСОБА_2 звернувся 05.08.2008 року, тобто більш ніж через шість місяців після відкриття спадщини. Просить суд в позові відмовити.

Представник третьої особи – Ізюмської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на майно у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки.

- відповідач ОСОБА_3 у встановлений законом строк отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, що підтверджується копією спадкової справи після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

- позивач ОСОБА_2, у встановлений законом строк не звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, хоча йому було відомо, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на приналежне йому майно. Пропуск строку для звернення до держнотконтори із відповідною заявою позивач обґрунтовує своїм літнім віком та постійною хворобою, при цьому посилається на витяг з амбулаторної картки хворого. Але, вивченням вказаного витягу встановлено, що позивач на стаціонарному лікуванні з часу відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 не знаходився, останній раз звертався до лікаря-хірурга у зв’язку з захворюванням на атеросклероз 05.08.2008 року, тобто більш ніж через шість місяців після відкриття спадщини.

- з позовом до суду про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_2 також не звертався.

- свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, допитані в ході судового розгляду, пояснили що вони були присутні при розмові братів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в ході якій позивач ОСОБА_2 відмовлявся від прийняття спадщини.

Крім цього, в ході судового розгляду справи встановлено, що вимоги позивача стосуються внесення змін про право на спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується поясненнями самого позивача, відповідача, відповідач ОСОБА_3, після оформлення у законному порядку свідоцтва про право на спадщину, продав будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, тобто розпорядився своїм майном по своєму наміру. Позивач фактично ставить питання перед судом про визнання недійсним документ, який не має правової сили, так як свідоцтво про право на спадщину на і’мя відповідача ОСОБА_3 як документ втратив свою законну силу після оформлення договору купівлі-продажу на оспорюване майно.

За таких обставин, суд вважає що позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі суд залишає за позивачем відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,11,18,208,209,212,214,215,218 ЦПК  України суд,-

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Ізюмська державна нотаріальна контора – відмовити.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: