Справа № 1-97/10р.

        В И Р О К

          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    12 травня 2010 року                                                         м. Берегово                    

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого  -  судді Ільтьо І.І., при секретарі - Куні О.І., з участю потерпілої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегово справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, угорця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого слюсарем, згідно ст. 89 КК України не судимого,

за ч.2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

04 вересня 2009 року об 19:30 години в м. Берегово по вул. Мужайська біля кафе «Штефі», ОСОБА_2 зустрів свою бувшу співмешканку ОСОБА_1, і між ними виникла словесна сварка в ході якої ОСОБА_2 безпричинно, навмисно наніс їй удари кулаками рук по голові та обличчю. В подальшому ОСОБА_2 не припиняючи свої хуліганські дії, коли ОСОБА_1 впала на землю, наніс останній удари ногами по спині, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я та незначну стійку втрату працездатності, що підтверджується судово – медичною експертизою за №97 від 06.04.2010 року.

Підсудній ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав частково і пояснив, що потерпіла ОСОБА_1 його бувша співмешканка з якою він проживав два роки. За період спільного проживання в них народилось двох малолітніх дітей.

04 вересня 2009 року, біля 17:00 години, він зустрівся з ОСОБА_1 біля кафе «Штефі» де забрав у неї сина на прогулянку. Між ними була домовленість, що сина він поверне через 2 години. Прийшовши через дві години на домовлене місце, потерпілої не було, тоді він подзвонив їй, що чекає у кафе «Штефі». Десь біля 19:30 години, вона прийшла разом з їх донькою. Під час зустрічі, він попросив віддати сина до себе на ніч, однак  ОСОБА_1 не погодилася, і між нами виникла сварка, яка закінчилась бійкою. В ході якої він вдарив потерпілу рукою по обличчю десь чотири  рази. Та хотів вирвати сина з її рук, на що з кафе вибігла ОСОБА_3, яка забрала обох дітей. Тоді він взяв ОСОБА_1 за волосся і витягнув на дорогу де декілька разів вдарив по голові, внаслідок чого остання впала на землю.

Крім того, доповнив, що потерпілу ОСОБА_1 не кидав через залізну огорожу, ногами не бив, в стані алкогольного сп’яніння не перебував. Моральну шкоду заявлену потерпілою в розмірі 10000 грн. не визнає, згідний тільки на 5000 грн. моральної шкоди та на 1194 грн. матеріальної шкоди.

 Не дивлячись на те, що підсудній ОСОБА_2 свою вину визнав частково, вина останнього у нанесені умисних легких тілесних ушкоджень стверджується показами потерпілої, свідка та іншими матеріалами справи.

Так, потерпіла ОСОБА_1  в судовому засіданні пояснила, що 04 вересня 2009 року, вона з сином ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_6, йшла до своєї матері. По дорозі зустріла свого бувшого співмешканця ОСОБА_2, який являється батьком дітей. Останній попросив сина на одну годину для прогулянки. Це було близько 17:00 год.

Через дві години ОСОБА_2 зателефонував їй і вони домовились зустрітися біля кафе «Штефі», яке знаходиться по вул. Мужайська в м. Берегово. Біля 19:30 години прийшовши на домовлене місце ОСОБА_2,  сказав, що сина забирає до себе на ніч. З чим вона не погодилася і між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_2 наніс їй удар рукою по обличчю, потім штовхнув їй сина в руки і знову вдарив в обличчя. Далі  ОСОБА_2 почав виривати сина з її рух, на це з кафе вибігла ОСОБА_3, яка забрала обох дітей, а  ОСОБА_2 взяв ОСОБА_1 за волосся і витягнув на дорогу та продовжував наносити удари кулаками по голові.  Від яких вона впала, і в цю мить до неї підійшла інша подруга, ОСОБА_5, яку ОСОБА_2 побачивши взяв руками та перекинув через залізну огорожу. За цей час ОСОБА_1 підвелася, однак  ОСОБА_2 побачивши це, знову почав наносити їй удари кулаками по обличчю, а коли вона знову впала то ногами по спині. Не припиняючи свої хуліганські дії, ОСОБА_2 знову підбіг до ОСОБА_5 і почав її бити.

Після чого, ОСОБА_1 підвелася, взяла дітей від ОСОБА_3 і вони визвали працівників міліції, які приїхали і забрали ОСОБА_2. В подальшому їй стало погано, її батько викликав швидку яка забрала її та подругу в лікарню. В лікарні вони пролежали на стаціонарі 12 днів.  

Цивільний позов заявляє на матеріальну шкоду в розмірі 1194 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона дійсно  бачила, як 04.09.2009 біля кафе «Штефі», яке знаходиться по вул. Мужайська в м. Берегово об 19:30 годині  підсудній ОСОБА_2 сварився з потерпілою ОСОБА_1 та наніс їй удар рукою по обличчю. Після чого, взяв останню за волосся і витягнув на дорогу та продовжував наносити удари кулаками по голові.

Також  вина підсудного ОСОБА_2  підтверджується іншими матеріалами справи:

- заявою ОСОБА_1 до Берегівського РВ ГУМВС від 04.09.2009 року про те, що ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 в обличчя (матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи  №732 а.с. 3);

- висновком судово – медичної експертизи за №97 від 06.04.2010 року, згідно якого оглядом у ОСОБА_1 були встановленні тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірних покривах лівої параорбітальної ділянки лиця та зовнішньої поверхні лівого плеча; крововиливу в білковій оболочці лівого ока; садна шкірних покривах зовнішньої поверхні правого ліктьового суглобу; «ЗЧМТ» струс головного мозку . Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, можливо при обставинах та в період вказаних потерпілим.  По степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я  (а.с. 35-38);

- постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, згідно якої в порушені кримінальної справи за ст. 296 КК України відносно ОСОБА_2  відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України  (матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи  №732 а.с. 1-2).

- поясненням ОСОБА_2 від 05.09.2009 року, згідно якого останній підтвердив той факт, що при сварці з потерпілою наніс їй удар в обличчя та штовхнув (матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи  №732 а.с. 6- 8)

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_2 у вчинені умисного легкого тілесного ушкодження кваліфіковано вірно за ст. 125 ч.2 КК України, а саме як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.  

Суд обираючи міру покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.  

По місцю проживання підсудній ОСОБА_2 характеризується позитивно (а. с. 24).

Враховуючи, що підсудній ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, позитивно характеризується по місцю проживання, згідно ст. 89 КК України не судимий,  суд приходить до висновку про доцільність призначення застосування до підсудного міру покарання у вигляді штрафу передбаченого санкцією ст. 125 ч.2 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 в її користь 10000 грн. моральної шкоди та 1194 грн. Матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Так, вимогу про стягнення в її користь 1194 грн. за понесені матеріальні збитки, що підтверджується накладними від 12.09.2009 року, 17.09.2009 року та фіскальним чеком від 06.09.2009 року слід задовольнити повністю.

Вимога про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, оскільки ОСОБА_1 дійсно перенесла моральні страждання внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, приниження її честі та гідності, тому суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_2  в її користь 5000 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України до штрафу у розмірі 850 ( вісімсот п’ятдесят  ) гривень.  

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1194 (тисячу сто дев’яносто чотири) гривні матеріальної шкоди та 5000 (п’ять тисяч) гривен завданої моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

        Суддя:                                                                                     Ільтьо І.І.