Справа № 199/3583/20

                                                                       (2/199/2399/20)

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про відшкодування моральної шкоди, визнання права, заборону вчинення певних дій, стягнення неустойки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, визнання права, заборону вчинення певних дій, стягнення неустойки.

В обґрунтування позову посилався на те, що ПАТ «Дніпрогаз» і відповідно AT «Дніпрогаз» є виконавцем послуг з постачання та розподілу природного споживачам за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є споживачем послуг AT «Дніпрогаз» відповідно до договору з відповідачем про надання населенню послуг з газопостачання від 28 квітня 2000 року.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 19 грудня 2018 р. у справі №199/568/17 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ “Дніпрогаз” встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є споживачами послуг ПАТ «Дніпрогаз», що підтверджується договором про надання населенню послуг з газопостачання від 28 квітня 2000 року”

Рішенням суду від 19 грудня 2019 року у справі №199/8614/19 за позовом ОСОБА_1 до AT “Дніпрогаз”, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач ОСОБА_1 є споживачем природного газу, а відповідач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» є оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням. Даним рішенням також зобов`язано AT «Дніпрогаз» механічно поєднати газовий прилад (газову плиту) з газорозподільною системою в квартирі позивача, що проходить через лічильник газу SAMGAZ-014-800 номер 25/2018-6425770, та відновити газопостачання до квартири. Суд в цьому рішенні суду визнав припинення 30 серпня 2019 року газопостачання за адресою проживання позивача та пов`язане з цим пломбування газового обладнання — неправомірним.

До тепер газопостачання до квартири позивача відповідачем не відновлене, але відповідач нарахував гроші зі сплати своїх послуг, які він не постачає позивачу з 30 серпня 2019 р. за своєї ж вини,що є неправомірною дією відповідача.

Відповідач як виконавець комунальної послуги зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги за весь період її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а відповідач не вчинив таких дій, чим вчинив неправомірну бездіяльність.

Позивач зазначає, що він, як споживач продукції відповідача, має право на належну якість продукції та обслуговування, має здійснювати оплату лише за спожиті ним житлово-комунальні послуги відповідача та зобов`язаний оплачувати лише надані йому житлово-комунальні послуги.

Вищезазначена неправомірні дії та бездіяльність відповідача порушили звичний уклад життя позивача. Він змушений витрачати додатковий час на захист своїх прав, відмовитися від звичних зручностей, налагоджувати своє життя за поневірянь по судах, нести додаткові витрати для поновлення своїх порушених прав, що викликає у нього душевні страждання та заподіює йому моральної шкоди, розмір якої повинен бути встановлений судом.

Також відповідач повинен сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) за кожний день прострочення споживачеві сплатити пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги). Відповідач нараховує споживачам квартири, де він проживає, кожного місяця 21,56 куб.м газу згідно з нормами споживання та за відсутності гарячої води, вартість якого згідно встановлених тарифів у 8,55 грн. за 1 куб.м становить 21,56 х 8,55 грн.= 184,34 грн. щомісячно — тобто відповідач щомісяця зобов`язався надавати послуги вартістю у 184,34 грн. Три відсотка від цієї вартості послуги становить 184,34 х 0,03 = 5,53 грн. - тож пощивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 5,53 грн. за кожний день прострочення з надання своїх послуг, починаючи з 30 серпня 2019 року — тобто наразі 5,53 х 275 = 1520,75 грн.

Просить суд: відшкодувати йому моральну шкоду, заподіяну відповідачем неправомірними діями та бездіяльністю, визначеному судом на свій розсуд; визнати у нього право не сплачувати гроші за вимоги відповідача за ненадані ним послуги з 30.09.2019 і до моменту відновлення ним газопостачання до квартири, де проживає позивач; заборонити відповідачу нараховувати йому плату за ненадані послуги з газопостачання до моменту виконання ним рішення суду від 19.12.2019 по справі №199/8614/19; зобов`язати відповідача

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив на позов, зазначивши, що з 01.07.2015 року постачання природного газу здійснює новий постачальник на підставі відповідної ліцензії - ТОВ «Дніпропетровська збут», на яке згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758 покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам. Зазначив про відсутність у позивача на підтвердження викладених вимог. Просив відмовити в позові в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку з реформуванням ринку природного газу та набранням чинності Законом України «Про ринок природного газу» № 329-ІІІ від 09.04.2015 року, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, було відокремлено функції з постачання та розподілу природного газу.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газорозподільної системи (AT «Дніпрогаз») не може провадити діяльність з видобутку, транспортування або постачання природного газу.

На виконання вимог законодавства з 1 липня 2015 року AT «Дніпрогаз» постановою НКРЕКП №1587 від 21.05.2015 р. анульовано дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом усім категоріям споживачів.

Таким чином, починаючи з 01.07.2015 року AT «Дніпрогаз» припинило здійснювати діяльність з постачання природного газу та здійснює виключно розподіл природного газу на підставі ліцензії серії АЕ № 295559, переоформленої рішенням НКРЕКП від 01.09.2015 року № 2248.

Натомість з 01.07.2015 року постачання природного газу здійснює новий постачальник на підставі відповідної ліцензії - ТОВ «Дніпропетровська збут», на яке згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758 покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права. Доказів невизнання прав позивача не несплату грошових коштів, останнім не надано.

На виконання Закону України “Про ринок природного газу” НКРЕКП постановою від 07.10.2019 року № 2080 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» були внесені зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), Типового договору розподілу природного газу (Постанова НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015р. із змінами), Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (Постанова НКРЕКП № 236 від 25.02.2016р. із змінами). Враховуючи зміни, які внесені у відповідні Постанови НКРЕКП кожен побутовий споживач з січня 2020 року має сплачувати окремо за постачання природного газу та за послугу його розподілу.

Кодексом ГРМ, визначені взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначені правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. AT «Дніпрогаз», як Оператор ГРМ - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об`єкта і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до положення глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Тобто, Оператор ГРМ на 2020 рік визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.

Інформація про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом (об`єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових, надається споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача, платіжних документах тощо.

Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору.

Враховуючи вищезазначене, AT «Дніпрогаз» здійснює нарахування за послуги розподілу природного газу у порядку визначеному чинним законодавством. А припинення газопостачання не звільняє споживача від обов`язку сплати за розподіл природного газу.

AT «Дніпрогаз» не здійснює постачання природного газу споживачам, а здійснює функцію розподілу природного газу.

А отже правомірність здійсненого нарахування за розподіл природного газу підтверджена вищевикладеним.

Умовами Договору не передбачено зобов`язання Оператором ГРМ сплати неустойки споживачу у випадку безпідставного припинення газопостачання, а здійснюється перерахунок наданих послуг за Договором.

Однак в такому випадку має бути встановлено факт безпідставного припинення газопостачання. Натомість, посилання позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки у справі № 199/8614/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Дніпрогаз» не встановлено неправомірного припинення газопостачання у квартирі позивача 30.08.2019 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконань зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодження здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, те, що позивачем не доведено підстав для стягнення моральної шкоди, передбачених законом, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» про звільнення позивача від сплати судового збору, судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про відшкодування моральної шкоди, визнання права, заборону вчинення певних дій, стягнення неустойки - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя