Справа № 2-455/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я  

І М ‘ Я М    У К Р А Ї Н И

26 квітня  2010 року                                       Попаснянський районний суд Луганської області

в складі:  головуючого судді                           Суббота М.І.                  

                 при секретарі                                    Соловйової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за  позовом   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі про перерахунок пенсії, -

встановив:

В поданому позові позивачка  зазначає, що вона  народилася   ІНФОРМАЦІЯ_1  року, є громадянкою   України і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має правовий статус «дитини війни», у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.6 вищезазначеного Закону позивачці , починаючи з 01 січня 2006 року, повинна виплачуватись щомісячна надбавка до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на вищезазначені обставини позивачка  в поданому позові просить суд зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити  їй  недоплачену суму щомісячної надбавки до  її   пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2009 рік відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Справу  просила   розглянути  без  її   участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав до суду заперечення , відповідно до яких відповідач позов не визнає, посилаючись на його необґрунтованість. При цьому зазначив, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були передбачені виплати таких надбавок лише дітям війни, яких визнано інвалідами. Крім того стверджував, що у 2008 році виплати таких надбавок проводились: в період з 01.01.2008р. до 22.05.2008р. у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. в межах виділеного КМУ розрахунку – відповідно до Постанови КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008р. Крім того зазначав, що відповідно до ст..7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплати таких підвищень до пенсій проводяться за рахунок коштів Державного бюджету, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. При цьому, справу просив розглянути без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити  частково  з наступних підстав.

Так, згідно ст.10. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

    Ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. При цьому ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується  на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

    Із наданих позивачкою  документів (а.с 9) судом встановлено, що позивачка дійсно має правовий статус дитини війни, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Попаснянському районі.

Вирішуючи позовні вимоги позивачки щодо перерахунку пенсії у 2009 році суд зазначає наступне.

Так, ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином суд вважає, що нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст..54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн.

Що стосується вимоги позивача зобов’язати відповідача проводити перерахунок пенсії у подальшому, то суд не знаходить підстав для задоволення такої вимоги так як відповідно до ст.1 ЦПК України завданням  цивільного судочинства є  справедливий   та  своєчасний розгляд цивільних справ з метою захисту порушених прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб , інтересів держави.  Тому суд не може зобов’язати відповідача на вчинення певних дій на майбутнє, у зв’язку з чим позовні вимоги в цієї частині позову є необґрунтованими.

На підставі викладеного, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України, суд –

                                                    вирішив:

Позов   ОСОБА_1   задовольнити  частково.

Зобов’язати Управління ПФУ у Попаснянському районі нарахувати та виплатити  ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

На рішення  може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до Луганського  апеляційного  суду через Попаснянський райсуд.

Суддя: