Справа № 2-а-4/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 березня 2010 року                                     м. Торез

Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючої-судді                                 Куракової В.В.

при секретарі                                       Тумарової К.К.

за участю  п озивача                                 ОСОБА_2

представника позивача                             ОСОБА_3

представника відповідача – заступника начальника управління

праці та соціального захисту населення Торезької міської ради     Мірошникової С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання протиправними дій відповідача, визнання її звільнення незаконним, визнання  наказу №36к від 31.07.2009 р. недійсним, стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення її на публічній службі, визнання запису в її трудовій книжці за № 4 недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, поновлення на роботі, зобов’язання вчинити певні дії, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, в якій вказала, що вона працювала у відповідача з 23 липня 2008 року. 31 липня 2009 року була звільнена по закінченню строку трудового договору. Вважає звільнення незаконним, оскільки діючим законодавством заборонено звільнення вагітних жінок. Вагітність позивача на час звільнення підтверджується медичним документом. У зв'язку з наведеним позивач просить визнати протиправними дії відповідача по її звільненню, визнати її звільнення по п. 2 ст. 36 КЗпП України незаконним, визнати наказ №36к від 31.07.2009 р. про її звільнення недійсним, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 100 тисяч грн., стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, поновити її на публічній службі, визнати запис в її трудовій книжці за № 4 недійсним.

 У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 в повному обсязі підтримала вищевикладені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у позовній заяві, просила задовольнити її позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі позовні вимоги, пояснив, що під час роботи у відповідача ОСОБА_2 проявила себе дуже грамотним фахівцем, на час її звільнення у відповідача були вакансії. Відповідачем допущено помилки при використанні Інструкції про порядок ведення трудових книжок. Не все трудове законодавство можна застосовувати до публічної служби. На підставі ст. 56 Конституції України просив стягнути з відповідача на користь позивача 100 тисяч грн. компенсації моральної шкоди та середньоденний заробіток.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала, проти задоволення позовних вимог категорично заперечила в повному обсязі, з наступних підстав: ОСОБА_2 була прийнята на роботу з 23.07.2008 р. на період догляду за дитиною віком до трьох років основного працівника ОСОБА_5 по 01.07.2009 р.  В зв’язку з виробничою необхідністю ОСОБА_5 13.03.2009 р. було переведено до іншого відділу. ОСОБА_2, за її згоди була залишена у тому самому відділі на посаді    ОСОБА_6 на період відпустки останньої по догляду за дитиною по 24.11.2009 р. 26.05.2009 р. ОСОБА_2 була попереджена про закінчення строку дії договору 31.07.2009 р., у зв’язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною постійного штатного працівника ОСОБА_6, яка надала заяву про вихід на роботу з 01.08.2009 р..  Після звільнення, на виконання вимог ст. 184 КЗпП України позивачці протягом трьох місяців виплачувалася середня заробітна плата. В зв’язку з тим, що на дату звільнення позивачки вакантних посад в Управлінні не було, 28.07.2009 р. Управлінням направлено до Торезького міського центру зайнятості населення листа з проханням сприяти працевлаштуванню ОСОБА_2. Додала, що ОСОБА_6,   після виходу на роботу,  працює в  управлінні по теперішній день.

На підставі досліджених доказів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги   ОСОБА_2  не підлягають  задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положення Управління праці та соціального захисту населення  Торезької міської ради, затвердженого рішенням Торезької міської ради від 25.04.2008 р. № V /20-518 (далі Положення про УПСЗН) управління є структурним підрозділом виконкому Торезької міської ради. (а.с. 144-147)

За приписами ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється  територіальними громадами міст як безпосередньо, так і через міські ради та їх виконавчі органи.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування врегульовано Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», який в даному випадку є спеціальним законом.

Ст. 7 ч. 3 вказаного Закону встановлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.  Ст. 20 вказаного Закону встановлено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у певних випадках.  Згідно ст. 2 прикінцевих та перехідних положень цього Закону дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

За приписами частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу», підстави припинення державної служби можуть бути загальними, тобто визначеними КЗпП України, та спеціальними, передбаченими у цій нормі.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність застосування при вирішенні спірних правовідносин норм трудового законодавства України.

Згідно з трудовою книжкою 23 липня 2008 року позивач прийнята тимчасово за конкурсом  з кадрового резерву на посаду спеціаліста 1 категорії відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради на період відпустки по догляду за дитиною віком до трьох років ОСОБА_5  з випробувальним терміном три місяці, наказ № 38к від 23.07.2008 р.  (а.с. 40)

Відповідно до наказу № 52в від 23.08.2006 р. ОСОБА_5 було надано відпустку по догляду за дитиною віком до трьох років до 01.07.2009 р. (а.с. 34)

13.03.2009 р. наказом № 16к ОСОБА_2, за її заявою, було переведено на посаду спеціаліста 1 категорії відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення на період відпустки по догляду за дитиною віком до трьох років до 24.11.2009 р.         ОСОБА_6. (а.с. 48, 49, 36)

26.05.2009 р. ОСОБА_6 надала відповідачу заяву з проханням перервати її відпустку по догляду за дитиною з 03.08.2009 р.. (а.с. 52)

Адміністрація відповідача видала попередження позивача про закінчення строку дії тимчасового договору у зв’язку з закінченням відпустки по догляду за дитиною постійного штатного працівника, з яким позивачка була ознайомлена, про що свідчить її підпис у вказаному попередженні. (а.с. 53)

Наказом № 35в від 22.07.2009 р. було перервано відпустку по догляду за дитиною ОСОБА_6, за її бажанням. (а.с. 56)

31 липня 2009 року ОСОБА_2 була звільнена за ст. 36 п.2 КЗпП у зв’язку з закінченням строку договору – наказ № 36к від 31.07.2009 р. (а.с. 5, 71).

Цим же наказом зобов’язано відділ бухгалтерського обліку УПСЗН виплачувати ОСОБА_2 середню заробітну плату на період працевлаштування.

Відповідно до п. 10 Положення про УПСЗН  управління утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління в межах виділених асигнувань визначає міський голова.

Згідно інформації відповідача про штатну чисельність працівників УПСЗН Торезької міської ради станом на 01 серпня 2009 року вакансії у відповідача відсутні. (а.с. 140-141)  

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім визначених випадків. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними  зберігається середня заробітна плата, але не більш трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

З матеріалів справи вбачається, що положення вказаної статті при звільненні       ОСОБА_2 відповідачем були дотримані в повному обсязі.

Так, відповідачем на адресу Торезького міського центру зайнятості 28.07.2009 р. направлено лист № 01/5174 з проханням допомогти у працевлаштуванні позивача. (а.с. 65)

Судом встановлено, що позивач зверталася до Торезького міського центру зайнятості за працевлаштуванням.  (а.с. 77, 78)

Обов’язок виплати середнього заробітку на час працевлаштування відповідачем було виконано, що підтверджується платіжними дорученнями та списками на перерахування заробітної плати.  (а.с. 85-89)

Суд зазначає, що ст. 184 КЗпП України встановлено гарантії прав вагітних жінок, серед яких ч. 3 вказаної статті передбачено, що звільнення вагітних жінок з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу визначені ст.ст. 40, 41 КЗпП  України. Вказані статті не містять такої підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, як закінчення строку трудового договору.

Дана підстава припинення трудового договору визначена п. 2 ст. 36 КЗпП України.  

Про те, що ОСОБА_2 була прийнята на роботу до відповідача саме за строковим трудовим договором,  серед інших доказів, свідчить заява позивачки з проханням прийняти її на роботу до відповідача на період відпустки по догляду за дитиною  ОСОБА_5 (а.с. 39)

При переводі з посади ОСОБА_5 на посаду ОСОБА_6 в своїй заяві ОСОБА_2 також вказала, що просить перевести її на певну посаду на період відпустки по догляду за дитиною віком до трьох років ОСОБА_6 (а.с. 48)

За наведених обставин суд вважає встановленою наявність підстав для розірвання відповідачем трудового договору з позивачем  за п. 2 ст. 36 КЗпП.

З вищенаведеного вбачається, шо звільнення  позивача зроблено відповідачем з дотриманням норм діючого трудового законодавства. Відповідач дотримав процедуру звільнення, тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у суду  немає.                                                                        

Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Законом України «Про державну службу», ст.ст. 36 п. 2, 23, 184,  233, 235 КЗпП України , ч. 2 ст. 19 Конституції України,  ст.ст. 9, 11, 14, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання протиправними дій відповідача, визнання її звільнення незаконним, визнання  наказу № 36к від 31.07.2009 р. недійсним, стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення її на публічній службі, визнання запису в її трудовій книжці за № 4 недійсним -  відмовити в повному обсязі.

Постанова винесена в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 25 березня 2010 року.

Повний текст постанови буде виготовлений  30 березня 2010 року.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя                                                    В.В. Куракова