КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/12276/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Київ Справа № 755/6897/19

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА», яка подана представником Кушнарьовим Євгенієм Ігоровичем, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2020 року, ухвалене у складі судді Чех Н.А.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА» про розірвання договору довічного утримання,

встановив:

У квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА» про розірвання договору довічного утримання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.02.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір довічного утримання, відповідно до умов якого позивач передала у власність відповідача належні їй на праві власності 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 . Згідно з п. 5 договору відповідач прийняв на себе зобов`язання довічно утримувати її, а саме: забезпечувати грошовими ресурсами у розмірі 650 грн. на місяць, щомісячно оплачувати житлово-комунальні послуги. До житлово-комунальних послуг належить: використання газової плити та центрального гарячого водопостачання, теплопостачання, водопостачання, електроенергія, радіоточка, послуги кабельного телебачення. Грошове утримання виплачується щомісячно, починаючи з моменту укладення договору до 10 числа поточного місяця. Одноразове грошове утримання мало бути сплачено у розмірі 32 000 грн.

Однак, у період з часу укладення договору відповідачем сплачено лише одноразовий платіж у розмірі 32 000 грн., який нею було повернуто із витратами понесеними відповідачем у розмірі 50 000 грн., інші обов`язки не виконувались взагалі. Вона зверталась до відповідача з пропозицією розірвати договір за згодою сторін, однак їй відмовили, не зважаючи на повернуті гроші.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2020 року позов задоволено.

Розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА» 11 лютого 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А.О., зареєстрований в реєстрі за № 478.

Не погоджуючись з рішенням, представник ТОВ «Пенсіон-ЮА» - Кушнарьов Є.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що доказамитого, що за весь період з моменту укладення спірного договору відповідач належним чином та в повному обсязі виконує всі свої обов`язки за цим договором є: копія розписки від 11.02.2019 року про отримання позивачем 32 000 грн. одноразового грошового утримання; копії поштових квитанцій про щомісячні грошові перекази на ім`я позивача за лютий-вересень 2019 року, копії квитанцій про оплату відповідачем житлово-комунальних послуг за лютий-вересень 2019 року. Стверджує, що починаючи з лютого 2019 року і по момент подачі відзиву (вересень 2019 року) відповідачем своєчасно та в повному обсязі виконувалися всі умови договору, які виконуються і по сьогоднішній день (день подачі апеляційної скарги).Жодних скарг, претензій, пропозицій або заяв щодо неналежного виконання або невиконання умов договору від позивача до відповідача не надходило.

Посилається на те, що за аналізом ч.1 ст. 755, ч.1 ст. 525, ч.2 ст. 651 ЦК України можливо зробити висновок, що законодавцем встановлений принцип сталості договірних відносинта їх припинення у випадку істотного порушення договору однією із сторін, при цьому й необхідність дотримання принципів розумності та справедливості зобов`язань, встановлених ч. 3 ст. 509 ЦК України. У випадку розірвання договору на підставі ст. 755 ЦК України відповідач зазнає суттєвих негативних наслідків (ч. 1 ст. 756 ЦК України): він позбавляється права власності на нерухомість, отриману за договором, а також витрати, зроблені ним на утримання відчужувача, не підлягають поверненню. Виходячи з цих норм можна стверджувати, що підставою розірвання договору (настання таких істотних негативних наслідків для набувача) може бути лише істотне порушення своїх обов`язків набувачем. Вказує, що причиною подання позову було те, що син позивача дізнався про укладений договір довічного утримання і почав здійснювати тиск на неї з метою розірвання договору довічного утримання та повернення квартири у власність позивача, яку він у майбутньому зможе успадкувати. Підставою позову позивач зазначала нібито невиконання відповідачем всіх умов договору, однак жодного доказу позивач суду не надала.

Зазначає, що суд першої інстанції не встановив, що позивач не навів жодної обґрунтованої правової підстави для розірвання договору, не надав жодного доказу, який би підтверджував порушення умов договору довічного утримання зі сторони відповідача, не зазначив ,чого саме позбавляється позивач і яка шкода йому завдасться.

Вказує, що Законом України «Про поштовий зв`язок», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року, не передбачено, що на фіскальних чеках повинно бути зазначено, хто є платником поштового відправлення та підстава такого переказу, а тому посилання суду про те, що на поштових чеках не зазначено інформації про платника та підставу такого переказу, є необґрунтованим.

Суд неправильно досліджував відповіді АТ «Укрпошта» на адвокатські запити представника ТОВ «Пенсіон-ЮА» (відповідь від 28.12.2019 року та від 19.02.2020 року), в яких було зазначено, що поштові перекази на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) за період серпень 2019 року - січень 2020 року надходили адресату, але були повернуті за закінченням терміну зберігання. Вважає, що суд безпідставно та з власної ініціативи вирішив, що фіскальні чеки АТ «Укрпошта» не можуть бути належними доказами виконання зобов`язань (відправлення поштових грошових переказів) по договору довічного утримання.

Звертає увагу на те, що стосовно оплати за житлово-комунальні послуги суду було зазначено, що ТОВ «Пенсіон-ЮА» не має представництва (філії) в Україні і діє виключно через членів правління або уповноважених представників, ОСОБА_2 - це член правління ТОВ «Пенсіон-ЮА», який має повне право виконувати умови договору довічного утримання та сплачувати всі необхідні платежі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідач не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання. Відповідачем, на якого в даних правовідносинах покладено обов`язок доведення, не було надано жодних доказів щодо належного виконання умов договору довічного утримання.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити, вказуючи про те, що жодних порушень умов договору з боку відповідача допущено не було.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, 11 лютого 2019 року між ОСОБА_1 , 1936 року народження, та ТОВ «Пенсіон-ЮА» укладено договір довічного утримання, який посвідчено приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А.О., зареєстрований у реєстрі за № 478.

Згідно з умовами договору довічного утримання ОСОБА_1 передала у власність ТОВ «Пенсіон-ЮА» належні їй на праві особистої власності 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 .

За умовами договору товариство зобов`язалось довічно утримувати ОСОБА_1 , забезпечувати грошовими ресурсами, на які вона самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, тощо. Утримання оцінено в 650 грн. на місяць, які будуть щомісячно надаватись ОСОБА_1 до 10 числа, починаючи з моменту укладення договору поштовим переказом за адресою проживання відчужувача, або готівкою на руки під розписку, або на банківський рахунок. Крім вказаної суми, набувач зобов`язався щомісячно оплачувати житлово-комунальні послуги.

Крім того, за спільною згодою визначено одноразове грошове утримання в сумі 32000 грн., які відчужувач отримав повністю перед підписанням договору.

Згідно з п. 11 договору він може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однієї із сторін у судовому порядку. При добровільному розірванні договору відчужувач зобов`язаний повернути набувачу усі витрати, які набувач поніс при виконанні договору протягом його дії згідно п.п. 5, 7 цього договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про розірвання договору довічного утримання позивач посилається на те, що відповідачем порушуються істотні умови договору , а саме - відповідач не здійснює щомісячні платежі - у розмірі 650 грн. та не здійснює оплату за комунальні послуги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 06.03.2019 року здійснено переказ коштів на ім`я ОСОБА_5 у розмірі 1044 грн. 65 коп.; 04.04.2019 року переказано 650 грн.; 11.05.2019 року - 650 грн.; 06.06.2019 року - 650 грн.; 03.07.2019 року - 650 грн.; та 06.09.2019 року - 650,15 грн. Однак, хто здійснював дані перекази та їх підстава, чеки не містять даної інформації.

Аналізуючи надані відповідачем квитанції щодо виконання зобов`язання оплати комунальних послуг, суд дійшов висновку, що вони не є належним доказом, оскільки комунальні послуги не оплачувались щомісячно та у повному обсязі. Крім того, у більшості квитанцій платником зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Однак, документи, які підтверджують їх безпосереднє відношення до відповідача, до матеріалів справи не надано.

Посилаючись на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач взятий на себе обов`язок згідно умов договору довічного утримання не виконує в повному обсязі, відповідно до умов договору, що в силу ст. 755 ЦК України дає підстави для його розірвання.

Проте з даними висновками суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, а обставини справи, які мають значення для справи, є недоведеними.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

У статті 749 ЦК України закріплено обов`язки набувача за договором довічного утримання (догляду), якими можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (частина перша цієї статті).

За змістом пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Положення частини першої статті 755 ЦК України не містить визначення неналежного виконання набувачем обов`язків за договором довічного утримання, а тому вирішуючи зазначене питання, суд має враховувати конкретні обставини справи, а також умови договору довічного утримання та положення статті 651 ЦК України, якою визначені загальні підстави для зміни або розірвання договору.

Тлумачення пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України свідчить, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду за умови доведення відчужувачем факту порушення набувачем своїх обов`язків за договором довічного утримання (догляду), що може проявлятися у вигляді неповного чи неналежного забезпечення доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій.

Частиною другою статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до договору довічного утримання ОСОБА_1 передала у власність ТОВ «Пенсіон-ЮА» належні їй на праві особистої власності 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 .

За умовами п. 5, п. 6 договору товариство зобов`язалось довічно утримувати ОСОБА_1 , забезпечувати грошовими ресурсами, на які вона самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, тощо. Утримання оцінено в 650 грн. на місяць, які будуть щомісячно надаватись ОСОБА_1 до 10 числа, починаючи з моменту укладення договору поштовим переказом за адресою проживання відчужувача, або готівкою на руки під розписку, або на банківський рахунок.

Крім вказаної суми, набувач зобов`язався щомісячно оплачувати житлово-комунальні послуги. До оплачуваних щомісячних витрат на житлово-комунальні послуги належать: послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; плата за користування природним газом при без обліковому споживанні (за наявності централізованого гарячого водопостачання 3,3 м3 на місяць, у разі відсутності гарячої води та газового водонагрівача - 5,4 м3 на місяць за наявності газового водонагрівача - 10,5 м3 на місяць), та при обліковому споживанні - 14 м3 на місяць; теплопостачання; водовідведення (в обсязі: гаряча вода до 4 м3, холодна до 4 м3); електроенергія в обсязі до 100 кВт год.; абонентська плата за стаціонарний телефон (крім міжнародних, міжміських розмов та розмов з абонентами мобільного зв`язку) та радіоточку; послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплата домофону.

Відповідно до п. 7 договору, одноразове грошове утримання визначено сторонами за спільною згодою у розмірі 32 000 грн., які відчужувач отримав повністю від набувача перед підписанням цього договору.

Згідно з розпискою ОСОБА_1 , кошти в розмірі 32 000 грн. в рахунок одноразової грошової виплати згідно з договором довічного утримання від 11.02.2019 року, позивач отримала 11 лютого 2019 року ( а.с. 55, т. 1).

Звертаючись з даним позовом 24 квітня 2019 року, тобто через 2 місяці 13 днів після укладення договору довічного утримання, позивач посилалась на те, що крім оплати одноразового платежу в розмірі 32 000 грн., інші умови договору відповідачем не виконуються взагалі.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, представник відповідача зазначив, що передбачені договором довічного утримання з ОСОБА_1 обов`язки ТОВ «Пенсіон ЮА» виконує своєчасно та у повному обсязі, на підтвердження чого було надано на суду копії фіскальних чеків АТ «Укрпошта», відповідно до яких 06 березня 2019 року здійснено переказ коштів на ім`я ОСОБА_5 у розмірі 1044 грн. 65 грн.; 04 квітня 2019 року переказано 650 грн.; 11 травня 2019 року - 650 грн.; 06 червня 2019 року - 650 грн.; 03 липня 2019 року - 650 грн.; та 06 вересня 2019 року - 650,15 грн. ( а.с. 56-57, т. 1).

На запит представника відповідача - адвоката Кушнарьова Є.І. від 24.12.2019 року АТ «Укрпошта» було повідомлено, що відповідно до п. 122 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, Укрпошта здійснює перевірку пересилання поштових переказів протягом шести місяців з дня прийняття їх до пересилання при надання категорії та номеру переказу, місця та дати прийняття, прізвища, ім`я та по батькові відправника та одержувача, суми поштового переказу. Під час подання заяви необхідно пред`явити документ, що посвідчує особу, а також розрахунковий документ.

У вказаному листі АТ «Укрпошта» також зазначено, що за умови надання відправником інформації, вказаної у п. 122 Правил, Укрпошта надасть інформацію щодо пересилання протягом останніх шести місяців поштових переказів, відправником яких є ТОВ «Пенсіон ЮА» на ім`я ОСОБА_1 ( а.с. 147, т. 1).

Як вбачається з відповіді АТ «Укрпошта» за №33-К-1082 від 19.02.2020 року, поштові грошові перекази на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) від 09 серпня 2019 року ( 650 грн.) , 06 вересня 2019 року ( 650 грн. 15 коп.), 09 жовтня 2019 року (650 грн.) , 07 листопада 2019 року ( 650 грн.), 03 грудня 2019 року ( 650 грн.) та 08 січня 2020 року ( 650 грн.) надійшли, однак були повернуті за закінченням терміну зберігання. Повідомлення про надходження даних поштових переказів були залишені в абонентській поштовій скриньці адресата, а також залишені повторні повідомлення. Таким чином зазначені грошові перекази адресатом не отримані та повернуті, переказ від 08.01.2020 року не виплачено. ( а.с. 146, т. 1).

З викладеного вбачається, що не зважаючи на відсутність у фіскальних чеках імені чи назви відправника, АТ «Укрпошта» підтвердило надходження вищевказаних поштових переказів, відправником яких є ТОВ «Пенсіон ЮА» , адресатом - ОСОБА_1 , в тому числі за фіскальними чеками від 09 серпня 2019 року та від 06 вересня 2019 року.

Факт непідтвердження АТ «Укрпошта» надходження інших поштових переказів на ім`я ОСОБА_1 зумовлений перевищенням 6-місячного строку, передбаченого п. 122 Правил надання послуг поштового зв`язку, для проведення відповідної перевірки, а тому зазначена обставина не свідчить про те, що надані представником відповідача фіскальні чеки є неналежними та недопустимими доказами у справі.

Таким чином, наявність у представника відповідача оригіналів фіскальних чеків, які підтверджують своєчасне відправлення ( до 10 числа кожного місяця) поштового переказу на поштове відділення за місцем проживання ОСОБА_1 коштів у розмірі 650 грн. щомісячно, за період з часу укладення договору, як по дату звернення позивача з даним позовом, так і протягом усього часу розгляду справи судом, свідчить про належне виконання відповідачем передбачених договором зобов`язань.

Щодо відсутності у чеку вказівки на ім`я чи назву відправника поштового переказу, то такого рядка фіскальним чеком не передбачено, а відтак, посилання суду про недотримання форми платіжного документа саме відповідачем, є необґрунтованим.

Відповідно до пунктів 46, 48 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу пишуться розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються.

Реєстровані поштові відправлення, поштові перекази без зазначення відправника та його поштової адреси, а також внутрішні поштові відправлення із зазначенням адреси відправника за межами України для пересилання не приймаються.

Відповідно до п. 98 Правил, з використанням абонентської поштової скриньки доставляються: повідомлення про надходження поштових відправлень, які підлягають видачі в об`єкті поштового зв`язку, поштових переказів.

Таким чином, суд першої інстанції, надаючи оцінку зазначеним обставинам, на вищевикладене уваги не звернув і та дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів виконання умов п. 5 договору довічного утримання про щомісячне надіслання на адресу позивача шляхом поштового переказу до 10 числа кожного місяця 650 грн. щомісячного утримання.

Згідно з п. 9 договору, при відправленні поштового переказу на поштове відділення за місцем проживання відчужувача коштів відповідно до п. 5 цього договору, зобов`язання набувача за цим договором вважаються виконаними у повному обсязі.

У разі неотримання поштового переказу відчужувачем після його надходження на поштове відділення за місцем проживання відчужувача, набувач має право отримати цей грошовий переказ після його повернення відправнику, і взяти ці кошти на відповідальне зберігання. Набувач зобов`язаний виплатити вищезазначені неотримані відчужувачем кошти за зверненням відчужувача.

З викладеного вбачається, що обов`язки по утриманню відчужувача ОСОБА_1 виконувалися відповідачем в обсязі, який передбачено умовами договору. При укладенні договору позивачу було достовірно відомо про всі істотні умови договору, в тому числі і про щомісячну виплату грошового утримання в розмірі 650 грн. до 10 числа поточного місяця поштовим переказом за адресою її проживання, тому посилання позивача на невиконання відповідачем дій, які не передбачені умовами договору, зокрема щодо «ненадання їй надбавки до пенсії», не є підставою для розірвання цього договору.

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1 , за отриманням коштів на поштове відділення за місцем проживання вона не зверталась, оскільки не бажала отримувати ці кошти, і вона не має подальшого наміру продовжувати договірні стосунки з відповідачем, оскільки не довіряє його працівникам.

Проте зазначені посилання позивача колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки звертаючись з позовом до суду, вона посилалась на повне невиконання умов договору довічного утримання з боку відповідача.

Крім того, як вбачається з копій квитанцій про оплату відповідачем житлово-комунальних послуг за період лютий - вересень 2019 року, відповідачем своєчасно та в повному обсязі виконувались договірні зобов`язання щодо щомісячної плати за житлово-комунальні послуги.

Так, 20 березня 2019 року було оплачено послуги ПрАТ «АК «Київводоканал» - 49,37 грн., «Київтеплоенерго» (опалення) - 1037,99 грн., КП «Київкомунсервіс» - 41 грн., «Київтеплоенерго» (гаряча вода) - 115,95 грн., КП «Керуюча компанія Дніпровського р-ну» - 234,11 грн. - платник ОСОБА_2 ;

23 квітня 2019 року оплачено послуги ПрАТ «АК «Київводоканал» (водовідведення гарячої води) - 17,87 грн., «Київтеплоенерго» (опалення) - 240,11 грн., КП «Київкомунсервіс» - 10,56 грн., «Київтеплоенерго» (гаряча вода) - 55,36 грн., КП «Керуюча компанія Дніпровського р-ну» - 0,01 грн., ДП «Київгазенерджи» - 35,04 грн. - платник ОСОБА_6 ;

19 травня 2019 року оплачено послуги ПрАТ «АК «Київводоканал» (водовідведення гарячої води) - 16,97 грн., КП «Київкомунсервіс» - 47,17 грн., «Київтеплоенерго» (гаряча вода) - 122,80 грн., КП «Керуюча компанія Дніпровського р-ну» - 234,10 грн., ДП «Київгазенерджи» - 50,09 грн., ТОВ «Київські енергетичні послуги» (електроенергія») - 10,00 грн., ПрАТ «АК «Київводоканал» (холодна вода та холодне водовідведення) - 41,15 грн., - платник Пенсіон;

19 червня 2019 року оплачено послуги ПрАТ «АК «Київводоканал» (водовідведення гарячої води) - 9,83 грн., КП «Київкомунсервіс» - 10,56 грн., КП «Керуюча компанія Дніпровського р-ну» - 0,01 грн., ДП «Київгазенерджи» - 44,83 грн. - платник Пенсіон;

18 липня 2019 року оплачено послуги ПрАТ «АК «Київводоканал» (водовідведення гарячої води) - 17,87 грн., КП «Київкомунсервіс» - 47,17 грн., «Київтеплоенерго» (гаряча вода) - 127,31 грн., КП «Керуюча компанія Дніпровського р-ну» - 234,11 грн., ДП «Київгазенерджи» - 45,48 грн., ТОВ «Київські енергетичні послуги» (електроенергія») - 10,00 грн., ПрАТ «АК «Київводоканал» (холодна вода та холодне водовідведення) - 16,11 грн. - платник ОСОБА_2 ;

20 серпня 2019 року оплачено послуги ПрАТ «АК «Київводоканал» (водовідведення гарячої води) - 8,93 грн., КП «Київкомунсервіс» - 10,56 грн., ДП «Київгазенерджи» - 37,18 грн., ПрАТ «АК «Київводоканал» (холодна вода та холодне водовідведення) - 42,17 грн., - платник ОСОБА_2 ;

18 вересня 2019 року оплачено послуги КП «Київкомунсервіс» - 47,17 грн., «Київтеплоенерго» (гаряча вода) - 43,99 грн., КП «Керуюча компанія Дніпровського р-ну» - 234,11 грн., ДП «Київгазенерджи» - 36,40 грн., ТОВ «Київські енергетичні послуги» (електроенергія») - 10,00 грн., ПрАТ «АК «Київводоканал» (холодна вода та холодне водовідведення) - 6,01 грн., - платник ОСОБА_2 (від Пенсіон ЮА).

За послуги кабельного телебачення по адресі позивача оплачено: 04.02.2019 року - 70 грн., платник ОСОБА_2 , 09.04.2019 року - 70 грн., платник ОСОБА_2 , 11.05.2019 року - 70 грн., платник ОСОБА_2 , 06.06.2019 року - 70 грн., платник ОСОБА_2 , 07.07.2019 року - 70 грн., платник ОСОБА_2 , 12.08.2019 року - 70 грн., платник ОСОБА_2 , 09.09.2019 року - 70 грн., платник ОСОБА_2 .

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вище перелічені квитанції не можуть бути належними доказами виконання зобов`язань за договором ТОВ «Пенсіон ЮА», оскільки у більшості квитанцій платником зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , за відсутності документів, які підтверджують їх безпосереднє відношення до відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з копії довіреності від 21.03.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковбасинською С.В. за реєстровим № 424, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пенсіон - ЮА», юридична особа за законодавством Естонської Республіки, в особі члена правління ОСОБА_2 уповноважило ряд осіб на здійснення представництва товариства з усіма необхідними повноваженнями, в тому числі подавати і підписувати від імені товариства документи, в тому числі будь-які заяви, платіжні документи, оплачувати необхідні платежі.

Як зазначено нотаріусом в довіреності, особу ОСОБА_2 - члена правління юридичної особи за законодавством Естонської Республіки ТОВ «Пенсіон ЮА», нотаріусом встановлено, дієздатність перевірено. Правоздатність та дієздатність ТОВ «Пенсіон ЮА» і повноваження представника перевірено ( а.с. 32, т. 1).

Крім того, відповідно до витягу з актуальними даними з комерційного реєстру станом на 13.03.2020 року щодо ТОВ «Пенсіон ЮА», член правління ОСОБА_2 має право представляти товариство з обмеженою відповідальністю при здійсненні будь-яких транзакцій.

Згідно з відповіддю ТОВ «Пенсіон ЮА» від 27.01.2020 року на запит суду, товариство не має представництва ( філій) в Україні і діє виключно через членів правління або уповноважених представників ( а.с. 122, т. 1).

З викладеного вбачається, що здійснюючи оплату житлово-комунальних послуг, спожитих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 діяв в інтересах ТОВ «Пенсіон ЮА», з яким позивач перебуває в договірних відносинах.

Відповідно до аудіо запису судового засідання суду першої інстанції від 16 грудня 2019 року, позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона також самостійно здійснює оплату житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим утворилась значна переплата. Згідно з наданою їй довідкою Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» станом на 01 жовтня 2019 року заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг не існує.

Разом з тим, жодних доказів тих обставин, що здійснені відповідачем вище перелічені платежі не були зараховані на оплату житлово-комунальних послуг за адресою квартири АДРЕСА_1 , або доказів самостійної оплати у повному обсязі за вищевказаний період житлово-комунальних послуг - позивачем не надано.

Враховуючи вкладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем доведено належне та у повному обсязі виконання зобов`язань, передбачених договором довічного утримання, а саме: відповідно до розписки позивача від 11.02.2019 року нею отримане одноразове грошове утримання розмірі 32 000 грн.; відповідно до фіскальних чеків, виданих АТ «Укрпошта» відповідачем були здійснені щомісячні грошові перекази на ім`я ОСОБА_8 в розмірі 650 грн. щомісячно, як на момент звернення позивача з даним позовом, так і протягом розгляду справи в суді; відповідно до копій квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг за лютий - вересень 2019 року, усі платежі відповідачем сплачені своєчасно.

Крім того, жодних доказів тих обставин, що позивачем було повернуто відповідачу кошти в сумі 50 000 грн., позивачем суду не надано.

Наявність факту порушення зобов`язання є підставою позову, який повинен довести позивач у справі. Проте позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем зобов`язання за договором довічного утримання, що виключає можливість застосування пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України до спірних правовідносин, як підстави розірвання цього договору.

Частиною 1 ст. 756 ЦК України передбачені правові наслідки розірвання договору довічного утримання ( догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, а саме : відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та/або догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Посилання позивача та її представника на те, що ОСОБА_1 не бажає продовжувати договірні відносини з відповідачем, не є підставою для розірвання договору за п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України за рішенням суду, а відповідно до п. 11 договору є підставою для розірвання договору за згодою сторін. В судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти розірвання договору в добровільному порядку.

Згідно з умовами п. 11 договору, при розірванні договору в добровільному порядку відчужувач зобов`язаний повернути набувачу усі витрати, які набувач поніс при виконанні договору згідно з п.п. 5, 7 цього договору, а також усі фактичні витрати щодо підготовки та оформлення документів для укладення даного договору, в тому числі - сплата податків, зборів, послуг нотаріуса, які були понесені набувачем до /під час підписання цього договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи; обставини, які мають значення для справи, а саме - невиконання або неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, передбачених договором довічного утримання, позивачем ОСОБА_1 не доведено, а відтак, підстави для розірвання договору довічного утримання, передбачені п.1 ч. 1 ст. 755 ЦК України - відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції і прийняття постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи вимоги зазначених норм, з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «Пенсіон -ЮА» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1152 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374-376, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА», яка подана представником Кушнарьовим Євгенієм Ігоровичем, - задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2020 року - скасувати та прийняти постанову:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА» про розірвання договору довічного утримання - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон -ЮА» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1152 грн. 60 коп.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА», юридична особа Естонської Республіки, що знаходиться за адресою: вул. Туукрі, 19-315, м. Таллінн, район Кесклінн, 10152, Хар`юський повіт, Естонська Республіка, реєстраційний код 12973707.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2020 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Немировська О.В.

Чобіток А.О.