532/2019/20
2-о/532/95/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2020 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді – Назарьової Л. В.,
з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,
учасники справи:
заявник – ОСОБА_1 ,
представник заявника, адвокат Пелих О.В.,
заінтересована особа – Управління державної міграційної служби України в Полтавській області,
представник заінтересованої особи - Стебліна О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И В:
02 листопада 2020 року заявник, ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку уточнив 17 грудня 2020 року, та зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кобеляки Полтавської області. З 1981 року по 1989 рік навчався в середній школі в місті Кобеляки Полтавської області. Далі працював у колгоспі «Прапор», однак протягом всього періоду жодного разу не отримував паспорт ( ні паспорт СРСР ні громадянина України). На даний час у видачі даного документу заявнику відмовлено, оскільки не встановлена його особа та факт проживання в Україні станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року- в зазначені періоди відсутні відомості про його місце реєстрації.
Оскільки такі факти можуть бути встановлені в судовому порядку та необхідні заявнику для отримання паспорта громадянина України, ОСОБА_1 , прохає суд встановити його особу та факт його проживання на території України, будучи неповнолітнім разом із батьками станом на 24 серпня 1991 року і по даний час.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 листопада 2020 року відкрито провадження по справі.
Заявник, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Пелих О. В., в судовому засіданні підтримали заяву та прохали її задовольнити.
Представник заінтересованої особи, Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, Стебліна О. В., в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви.
Суд, заслухавши учасників справи, показання свідків дослідивши додані докази, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.8).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14).
6 червня 1989 року на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про неповну середню освіту серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Із довідки № 01-19-1/122 від 28.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно навчався в Кобеляцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 імені Олеся Гончара з 1981 року по 1989 рік (а.с.10).
Із випускного альбому за 1989 рік, на якому маються фото випускників та надписи на кожному вбачається, що дійсно ОСОБА_4 є тією ж особою, яка є заявником по даній справі та у 1989 році був випускником Кобеляцької середньої школи № 2.
Із вкладиша у трудову книжку колгоспника вбачається, що ОСОБА_1 з травня 1995 року прийнятий в члени колгоспу «Прапор» (а.с.11).
Згідно архівної довідки про відпрацьовані вихододні та заробітну плату в колгоспі «Прапор» Кобеляцького району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_1 у січні та червні 1991 року працював у даному колгоспі.
Згідно архівної довідки про відпрацьовані вихододні та заробітну плату в колгоспі «Прапор» Кобеляцького району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_5 у період з січня по грудень 1991 року працювала у даному колгоспі.
Згідно архівної довідки про нараховану заробітну плату по ПМК-69 Кобеляцького району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_2 з січня по грудень 1991 року працював у даній установі.
Відомості про реєстрацію місця проживання на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в реєстрі територіальної громади відсутні (а.с.14, 15).
На даний час ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 у тому, що він дійсно прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС (а.с.7).
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що з народження проживає в АДРЕСА_1 цій вулиці також народився та виріс ОСОБА_1 , який є заявником по справі. З ним вони з дитинства товаришували. Крім цього ОСОБА_6 добре знав батьків заявника, які постійно проживали в м. Кобеляки та за межі України не виїздили. ОСОБА_7 також постійно проживав в Україні.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що добре знає ОСОБА_1 з дитинства, оскільки вони товаришують. ОСОБА_1 постійно проживав з батьками, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в Україні та за її межі ні він ні його батьки не виїздили.
У оформленні паспорта громадянина України ОСОБА_9 відмовлено в зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт постійного проживання особи станом на 24 серпня 1991 року ( або 13 листопада 1991 року) та рекомендовано звернутись до суду з позовом про встановлення особи та встановлення факту постійного проживання в Україні для подальшого встановлення до громадянства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.
Згідно з ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту, а саме факту встановлення його особи та факту проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
В судовому засіданні належними та допустими доказами знайшов своє підтвердження, що заявник є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Кобеляки Кобеляцького району Полтавської області.
На даний час ОСОБА_1 не має змоги отримати паспор громадянина України.
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (з урахуванням внесених змін).
Згідно з пунктом 1 Порядку паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Стаття 4 Конституції України визначає, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Відповідно до Конституції України правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України».
Відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 даного Закону, особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 станом на 24 серпня 1991 року був неповнолітнім. Його батьки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на 24 серпня 1991 року проживали та працювали на території України. На даний час зазначені особи померли.
Згідно пп. а, б п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 - встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Згідно п. 10 Порядку - для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію свідоцтва про народження; в) один із таких документів: довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року; копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24.08.1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні письмові докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 , дійсно станом на 24 серпня 1991 року був неповнолітнім та проживав на території України ( в місті Кобеляки Полтавської області) разом з батьками: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , де і проживає по даний час, а тому суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Кобеляки Кобеляцького району Полтавської області.
Встановити факт, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Кобеляки Кобеляцького району Полтавської області будучи неповнолітнім постійно проживав разом із своїми батьками: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на території України станом на 24 січня 1991 року і проживає на території по даний час.
Повний текст рішення виготовлено 21 грудня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду або через Кобеляцький районний суд Полтавської області.
Суддя