21.12.2020                                                                

Справа № 696/1286/20

2-з/696/3/20

УХВАЛА

21.12.2020 суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Ніколенко О.Є., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Міхальова Андрія Олександровича про забезпечення позову до пред`явлення позову,

встановивла:

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Міхальов А.О. звернувся в суд із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову. Заява обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі заінтересована особа) про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю, розподілу спільного майна подружжя, предметом якого є майно на яке просить накласти арешт, оскільки з жовтня 2010 року по 03 березня 2011 року заявниця проживала із заінтересованою особою однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Під час проживання однією сім`єю, 22.01.2011 ними було придбано квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37,1 кв.м. та оформлена на ОСОБА_2

03.03.2011 сторони зареєстрували шлюб. Під час подружнього життя 20.02.2020 придбали нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 50,6 кв.м та оформлено на ОСОБА_2 .

Станом на день подачі даної заяви сторони разом не проживають. Заявнику стало відомо про те, що 16 листопада 2020 року, ОСОБА_2 у соціальній мережі «Фейсбук» здійснено запис про продаж квартири площею 37,1 кв. м. Таким чином зазначає, що існує реальний об`єктивний ризик втрати заявником майна, що може призвести до утруднення захисту її прав. Враховуючи те, що між сторонами виник спір майнового характеру, вищевказане нерухоме майно, оформлено на заінтересовану особу, арешт даного майна є виправданим цивільно-процесуальним заходом, оскільки існує реальна можливість відчуження спірного майна до постановлення рішення у справі.

Звертаючись в суд із даною заявою, в обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову до заяви надано копію свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції виданого 03.03.2011 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 03.03.2011 зареєстрували шлюб.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, 185, 22.01.2011 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37,1 кв.м., частка власності 1/1.

Згідно копії листа Генерального директора ДП «Сетам» Мамро О.О. за результатами розгляду адвокатського запиту повідомив наступне. 20.02.2020 на офіційному Веб-сайті ДП «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації предмета іпотеки: двокімнатної квартири, загальною площею 50,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (лот №404308, уцінено лот №393114, №380459). Відповідно до Протоколу проведення електронних торгів № 466791 від 20.02.2020- електронні торги з реалізації лота № 404308 відбулися. Переможцем електронних торгів з реалізації лота № 404308 Учасник №2 – ОСОБА_2 . Ціна продажу становить 154910,00 грн., розмір гарантійного внеску Організатору торгів становить 7 745,50 грн.

З копії оголошення розміщеного в соціальній мережі Фейсбук вбачається, що особа під ім`ям « ОСОБА_4 » пише про продаж однокімнатної квартири в районі Залізничного вокзалу.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири, які були придбані в період шлюбних відносин.

Згідно роз`яснення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року вказано, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Звертаючись в суд із даною заявою, представник заявниці на обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову вказує, що має намір звернутися до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю, розподілу спільного майна подружжя, предметом якого є майно на яке просить накласти арешт на квартиру, яка була придбана під час проживання однією сім`єю.

Зазначає, що фактичні шлюбні відносини тривали з жовтня 2010 року, а 22 січня 2011 її цивільним чоловіком було придбана квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37,1 кв.м. та оформлена на ОСОБА_2 в зв`язку з чим вважає вказане майно придбаним в шлюбі. Та таким, що підлягає поділу як спільно нажите, так як упродовж трьох місяців проживання у них був спільний бюджет. Крім того ОСОБА_5 помістив оголошення в соціальних мережах про продаж цієї квартири.

Інших обставин не зазначено, як і не надано доказів того, що вказане майно придбане за рахунок коштів спільного бюджету стороною заявника не надано.

Сам по собі факт проживання однієї сім`єю, а також існування спільного бюджету та коштів чи доходів, які б могли бути використані одним із подружжя для купівлі майна мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, які не додані до заяви, а тому на даній стадії відсутні підстави, для вирішення питання щодо задоволення заяви про забезпечення позову, так як позовна заява ще не подана та її вимоги суду не відомі, а посилання на докази відсутня.

Що стосується вимоги про накладення арешту на квартиру, яка придбана в шлюбі, і фактично є об`єктом спільної власності подружжя, то зазначена вимога також не може бути задоволена на даній стадії, так як відсутні докази, що чоловік заявниці якимось чином бажає відчужити вказану нерухомість, крім того лист ДП «Сетам» не є документом, який підтверджує право власності на майно, а тому відсутні належні та допустимі докази, що квартира на яку просить накласти арешт заявниця належить саме її чоловіку, і що у останнього є намір її відчужити.

Крім того, представником заявником у заяві про забезпечення позову, не надано відповідних обґрунтувань необхідності саме такого забезпечення позову, як накладення арешту на квартири, оскільки такі обґрунтування відсутні.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Необхідність вжиття заходів забезпечення до подання позову має бути викликана винятковими обставинами, за яких потрібно діяти невідкладно (якнайшвидше).

Вважаю, що заява про забезпечення позову не містить посилання на докази, які б підтверджували необхідність задоволення вимог заявника щодо вжиття заходів забезпечення позову у цій справі саме необхідністю такого забезпечення як накладення арешту на квартири, так як не наведено жодного обґрунтування, в чому саме полягає неможливість або ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення вимог позивача. І чому даний захід потребує невідкладного вирішення питання до подачі позовної заяви та до надання суду доказів, які б підтверджували право заявниці на майно нічим не підтверджуються, а тому на даній стадії зазначені заявницею вимоги є необґрунтованими, передчасними.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що крім власного суб`єктивного пояснення/припущення, жодного належного та допустимого доказу, які б давали можливість встановити, допустити, стверджувати те, що не застосування заходів забезпечення позову призведе до неможливості або утруднить виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення майбутніх вимог позивача, а також те, що заявниця має право на квартиру, яка придбана не в шлюбі, чи майбутній відповідач намагається здійснити якісь дії по відчуженні майна, яке придбане в шлюбі, не надано, отже обставин, які б підтверджували необхідність забезпечити майбутній позов заявником не наведено, тому приходжу до висновку, що в задоволенні заяви необхідно відмовити.

За таких обставин, вважаю за необхідне наголосити, що заявник не позбавлений можливості в разі потреби звернутись до суду із заявою про забезпечення позову, яка може бути подана відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України на будь - якій стадії розгляду справи, але при цьому, надати відповідне обґрунтування такого забезпечення позову та відповідні докази.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Міхальова Андрія Олександровича про забезпечення позову до пред`явлення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

               Суддя                                                                         О.Є. Ніколенко