ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р.                                                            Справа № 59/79-10

вх. № 2089/4-59

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко М.В. за довір. б/н від 31.12.2009 р.

відповідача 1 - не з"явився.

відповідача 2 - не з"явився.

відповідача 3 - не з"явився.   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в о. Дніпропетровської філії, смт. Золочів  

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

     Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

     Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Мерефа  

про стягнення 2902,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно з відповідачів -Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Мерефа заборгованості за договором кредиту №ДК 111-56 від 19.05.2008 р. та договором поруки № 77 від 19.05.2008 р.: за основною сумою кредиту 2250,00 грн., за відсотками - 344,20 грн. та пені у сумі 308,74грн. разом - 2902,94 грн. Судові витрати покласти на відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні. Через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав супровідним листом (вх.8274) додаткове правове обгрунтування позовних вимог з витребуваними судом документами, які долучаються до матеріалів справи.

Відповідачі, перший, другий та третій правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надали, про причину неявки не повідомили.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

19 травня 2008 року між ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії (позивач по справі, оскільки 08.09.2008р. Протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" було ліквідовано Харківську філію та правонаступником призначено Дніпровську філію) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. (1-й відповідач по справі) був укладений договір кредиту № ДК 111-56, у відповідності до п. 2.1. якого  позивач  зобов’язався  надати 1-му відповідачу кредит в сумі 9000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 2,5 % на місяць, а 1-й відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що термін повного погашення кредиту - 12.11.2008р.

Факт одержання відповідачем кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 177 від 19.05.2008р. на суму 9000,00 грн.

З метою забезпечення виконання 1-им відповідачем (позичальником) зобов’язань за договором кредиту позивачем був укладений з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (2-ий відповідач) та  з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4(3-й відповідач) договір поруки № 77 від 19.05.2008р., відповідно до умов якого 2-ий та 3-й відповідачі зобов’язалися відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання 1-им відповідачем зобов’язань у повному обсязі за договором кредиту  № ДК 111-56 від 19.05.2008 р

Відповідно до п.3.3. договору поруки сторони визначили, що у випадку порушення 1-им відповідачем взятих на себе зобов"язань по договору кредиту боржник і поручителі несуть солідарну відповідальність перед позивачем. Позивач має право вимоги до поручителів як солідарно, так і до кожного з них окремо. Також згідно договору поруки було визначено, що поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту у сумі 9000,00 грн., відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту.

15.01.2010р. позивач звернувся до 2-го та 3-го відповідачів з листом-вимогою № 25-в, в якому зазначив про необхідість сплатити заборгованість по договору кредиту.

Враховуючи вищевикладене, внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань першим відповідачем за договором кредиту щодо повного та своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, у відповідачів виникла заборгованість по кредиту у сумі 2250,00 грн. та по відсоткам у сумі 344,20 грн.

Однак, на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачами заборгованості в добровільному порядку.

Однак, на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачами заборгованості в добровільному порядку.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу  України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідачі визнаються судом такими, що прострочили виконання зобов’язання по договору кредиту та договору поруки.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі, в порушення домовленості сторін, позику не повернули, відсотки за користування нею не сплатили, та не надали суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Окрім того, правом на участь у судовому засіданні відповідачі не скористались, вимоги ухвали суду щодо проведення звірки взаємних розрахунків не виконали та не з"явились для проведення відповідної звірки до позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 2250,00 грн. та відсотків у сумі 344,20 грн. правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачами, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Згідно п. 6.1. договору кредиту у випадку порушення позичальником зобов’язань за договором, у тому числі термінів погашення заборгованості за кредитом, оплати відсотків за користування кредитом, кредитор має право нарахувати, а позичальник зобов’язаний оплатити кредитору пеню у розмірі 0,1% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 308,74 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню. (Розрахунок, наявний в матеріалах справи, зроблено за подвійною ставкою НБУ).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 543, 553, 554, 610, 611, 629, 1046 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2(61166, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (62472, АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61045, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»в особі Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46-А, кімн. 3, р/р 26505218614500 в АКИБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 35183716) 2250,00 грн. основного боргу, 344,20 грн. відсотків, 308,74 грн. пені; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписано 19.04.2010р

справа № 59/79-10