ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 рокуСправа № 2а-623/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Годунок Т.О.

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької  об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.11.2009р за № 0000842303 в сумі 3012 грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. (далі – Закон України №265/95-ВР), та № 0000852303 в сумі 80 грн. за порушення вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. №98/96-ВР (далі – Закон України №98/96-ВР). Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- перевірка після її початку 07.11.2009р. фактично не була проведена в зв’язку з аварійним відключенням електроенергії, 08.11.2009р. перевіряючі з’явились лише для повідомлення про необхідність подачі документів до ДПА у Волинській області 09.11.2009р. і в зв’язку з неподачею таких документів перевірку провели 09.11.2009р., хоча акт і датований 07 листопада 2009 року;

- підприємцем не надавались жодні документи до ДПА у Волинській області, а тому незрозуміло на підставі яких документів зроблено висновок про порушення порядку ведення обліку товарних запасів.

- податковим органом порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», а саме: не видано в 30-денний термін припису для усунення порушень, встановлених при проведенні перевірки.

Позивач в судовому засіданні повністю підтримала заявлені позовні вимоги, крім того, зазначила, що при початку перевірки 07.11.2009р. торговий патент був наявний біля місця проведення розрахунків, однак в зв’язку з відсутністю підприємця ОСОБА_1 09.11.2009р. в кафе «Вулик», торговий патент, як і всі оригінали накладних на товар, що надходить до кафе, знаходились в сейфі; незабезпечення щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків за 13.10.2009р. та 27.10.2009р. відбулося в зв’язку з відключеннями електронергії і чеки були роздруковані наступної доби.

Відповідач у своєму запереченні з приводу заявлених вимог та представник відповідача в судових засіданнях просять в задоволенні адміністративного позову відмовити, мотивуючи тим, що порушення при проведенні перевірки були встановлені і зафіксовані в акті, позивачем не надано достатніх доказів про їх спростування, а тому оскаржуване рішення є таким, що ґрунтується на нормах чинного законодавства України. Разом з тим, представник відповідача позовні вимоги щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.11.2009р за № 0000842303 в сумі 3012 грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визнав частково, в сумі 80грн., пояснив, що сума застосованих санкцій повинна складати не 3012грн., а 2932грн., оскільки при складанні рішення Луцькою ОДПІ було помилково обраховано дану суму штрафних санкцій.

Розглянувши доводи викладені позивачем у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши викликаних в судове засідання свідків, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову. При цьому судом враховано наступне:

07.11.2009р. о 19год.00хв. працівниками ДПА у Волинській області згідно направлень на перевірку від 05.11.2009р. №№ 203878, 203879 розпочато перевірку кафе «Вулик», що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та належить підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) по питанню дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, закінченням перевірки зазначено 09.11.2009р. 12год.55хв. За наслідками проведеної перевірки складено акт від 07.11.2009р.

Перевіркою встановлено:

- порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації - в наявності знаходився необлікований товар на суму 1126грн., на який відсутні накладні, а саме: «Мартіні» Асті (ємн. 0,75 л) в кількості 1 пляшки на суму 370грн., коньяк Ужгородський (ємн. 0,5 л) в кількості 1 пляшки на суму 120грн., вино Мікадо (ємн. 0,7 л) в кількості 3 пляшки на суму 70грн., горілка «Немирів» Лайт в кількості 9 пляшок на суму 70грн., настоянка «Бехеровка» (ємн. 0,7 л) в кількості 1 пляшки на суму 231грн., горілка «Благов» Преміум (ємн.. 0,5 л) в кількості 4 пляшки на суму 40грн.;

- не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за 13.10.2009р. та 27.10.2009р., у відповідних розділах КОРО відсутні записи про ремонт РРО;

- порушено порядок використання торгового патенту – торговий патент (копія або ксерокопія) відсутні на видимому для споживача місці.

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ до підприємця ОСОБА_1 рішеннями від 27.11.2009р. №№ 0000842303, 0000852303 застосовано штрафні санкції: на суму 3012грн. (1126грн. Х2 + 340грн. Х 2) та 80грн. відповідно.

Рішенням ДПА у Волинській області №218/49/25-006 від 13.02.2010р. первинну скаргу позивача від 18.01.2010р. №Щ/6 на вищевказані рішення Луцької ОДПІ залишено без задоволення, а рішення – без змін.

Згідно пункту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, передбаченому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до статті 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, показань свідків; належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 (на момент перевірки – головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА у Волинській області), який здійснював перевірку кафе «Вулик», підтвердив факт проведення перевірки 07.11.2009р. та 09.11.2009р. в зв’язку з відсутністю електроенергії після початку перевірки о 19год.00хв. 07.11.2009р., пояснив, що при проведенні перевірки оригінали накладних на товар, що зазначений в додатку до перевірки на загальну суму 1126грн. не були пред’явлені, копії таких накладних також не надавались, 09.11.2009р. на видимому для споживача місці торговий патент був відсутній, на запитання суду чи знаходився патент на момент початку проведення перевірки, тобто 07.11.2009р. відповіді не надав. Крім того, пояснив суду, що 07.11.2009р. після зникнення електроенергії перевіряючими була поставлена вимога до підприємця ОСОБА_1 з’явитись 08.11.2009р. з документами, які підтверджують використання та режим роботи РРО.

Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_4 (бармена кафе «Вулик», яка була присутня при проведенні перевірки 09.11.2009р.), під час проведення перевірки 09.11.2009р. перевіряючими були вписані до відомості як необлікований товар спиртні напої, які знаходились в той час на барній стійці, накладні на даний товар знаходились в підприємця ОСОБА_1 в сейфі, як і торговий патент. Не щоденне друкування фіскальних звітних чеків за дати, зазначені в акті перевірки пояснила відсутністю електроенергії, що унеможливило роботу РРО.

Відповідно до розділу 2 «Рекомендації щодо складання акту перевірки» Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затвердженого наказом ДПА України №534 від 12.08.2008р. за результатами перевірки складається акт, а у разі відсутності порушення суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства - довідка. Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами. До акта перевірки можуть додаватися інформативні додатки у вигляді відомостей або таблиць, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються, пояснень, зауважень або заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання щодо виявлених порушень та/або причини ненадання документів, що підтверджують встановлені у ході перевірки порушення.

Згідно з розділом 8 Методичних рекомендацій датою акта перевірки є дата підписання акта посадовими особами органу ДПС, що проводили перевірку, та посадовими особами (особами) суб'єкта господарювання.

Як вбачається з наданого Луцькою ОДПІ акту перевірки від 07.11.2009р., датою закінчення перевірки зазначено 09.11.2009р.  12год.55хв., тобто дату, на дві доби пізніше ніж датовано власне акт перевірки.

Відповідно до розділу 5 зазначених Методичних рекомендацій фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначені при обстеженні приміщень суб'єкта господарювання, під час перевірки відображаються у відомості про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) (далі - Відомість), форму якої наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій. У Відомості зазначаються назва та код суб'єкта господарювання, адреса, назва й адреса господарського об'єкта, інформація про підставу проведення перевірки, дата та час початку і завершення перевірки, інформація про результати перевірки. Перед проведенням перевірки у матеріально відповідальної особи береться розписка щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), включення у товарні звіти всіх видаткових і прибуткових документів на цінності. Розписка є невід'ємною частиною Відомості. Фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявлені під час проведення перевірки, зазначаються у графах 20 - 22. Дата, на яку встановлено фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), має співпадати з датою перевірки.

Як вбачається з відомості (додаток №1 до акту перевірки від 07.11.2009р.) у графах 20 – 22  фактичні залишки відображені станом на 09.11.2009р., хоча акт перевірки, а отже й момент її закінчення після підписання акта перевірки посадовими особами органу ДПС, що проводили перевірку, та посадовими особами (особами) суб'єкта господарювання – відповідно до вимог розділу 8 Методичних рекомендацій, датовано 07.11.2009р.

За таких обставин, суд не може визнати за належний доказ дану відомість про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей). При  цьому судом також взято до уваги, що у відомості зазначено лише кількість і ціну товарних запасів, але не визначено загальну суму за кожен вид товару – тобто ціну не помножено на кількість пляшок кожного спиртного напою, що мало своїм наслідком спотворення результатів перевірки і є порушенням вимог розділу 5 Методичних рекомендацій, який передбачає, що у графі 20 Відомості вказуються фактичні залишки на дату перевірки у натуральному виразі; у графі 21 визначається ціна за одиницю окремих груп (видів) запасів (товарно-матеріальних цінностей), встановлена суб'єктом господарювання (господарським об'єктом) на дату початку перевірки; у графі 22 вказується загальна сума виявлених фактичних залишків (визначається як добуток кількості та ціни за одиницю виміру, або у разі відсутності фактичних залишків розраховується сума виходячи з розрахунку залишків на початок перевірки, надходження, вибуття та залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку, тобто розрахунковим методом). Крім того, абсолютно на всі товари, що зазначені у відомості як необліковані, наявні первинні документи, що підтверджують їх оприбуткування – видаткові накладні, податкові накладні, перевірочні документи на відвантаження, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні та копії долучено до матеріалів справи.

Згідно пункту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, передбаченому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до статті 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуюче зазначене, суд вважає необгрунтованими висновки Луцької ОДПІ щодо ведення позивачем з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, а відповідно і застосування до підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 2252грн. (1126грн. Х 2) є неправомірним.

Крім того, враховуючи дату складання акту – 07.11.2009р. та фіксування факту відсутності на видному для споживача місці торгового патенту 09.11.2009р., суд вважає недоведеним Луцькою ОДПІ вчинення позивачем порушення ст.7 Закону України №98/96-ВР, оскільки з показів свідка ОСОБА_3 не вбачається фіксування факту даного порушення саме  07.11.2009р., відповідно винесене відповідачем рішення від 27.11.2009р. №0000852303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 80грн. за порушення підприємцем ОСОБА_1 ст.7 Закону України №98/96-ВР не ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або  в  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при  продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно  друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з  продажу  товарів  (послуг)  фіскальні звітні   чеки  і  забезпечувати  їх  зберігання  в  книгах  обліку розрахункових операцій.

Як встановлено в судовому засіданні при огляді КОРО позивачем не роздруковано фіскальні звітні чеки (Z-звіти) за 13.10.2009р. та 27.10.2009р., однак чеки в наступні календарні дні роздруковані, порядкові номери чеків дотримано.

Позивачем даний факт не заперечується, однак повідомлено суд про відключення електроенергії у зазначені дні, в підтвердження чого надано довідку Луцької районної філії ВАТ «Волиньобленерго» №496 від 23.03.2010р., згідно якої 13.10.2009р. в кафе «Вулик» не було напруги з 16год.00хв. по 17год.10хв. та з 20год.00хв. 13.10.2009р. по 11год.10хв. 14.10.2009р., а також надане письмове пояснення, що 27.10.2009р. відключення електроенергії було короткостроковим, в зв’язку з чим даний факт електропостачальною організацією не зафіксовано.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України №265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій  здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора  розрахункових  операцій.

Відповідно до п.4 ст.17 Закону України №265/95-ВР до  суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання  щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає доведеним Луцькою ОДПІ один факт нероздрукування фіскального звітного чека, а саме: за 27.10.2009р., оскільки достатніх доказів про відключення електроенергії в зазначену дату позивачем не надано, відповідно правомірним є й нарахування відповідачем штрафних санкцій в сумі 340грн. згідно з п.4 ст.17 Закону України №265/95-ВР.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог постанови КМУ від 21.05.2009 р. N 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" (надалі за текстом - постанова КМУ) з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 1 постанови КМУ органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. установлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Правові підстави і порядок проведення позапланових перевірок, повноваження податкових органів на проведення таких перевірок, визначаються Законами України "Про державну податкову службу в України" та "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Попри встановлене постановою КМУ обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були. Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги підприємця ОСОБА_1 щодо протиправності та скасування рішення від 27.11.2009р. №0000852303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 80грн. та рішення від 27.11.2009р. №0000842303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2672грн. правомірними та такими, що підлягають до задоволення. При цьому судом також взято до уваги помилкове застосування Луцькою ОДПІ до позивача штрафної санкції в розмірі 80грн. в результаті неправильного обрахування загальної суми санкцій, що підлягають до сплати згідно рішення від 27.11.2009р. №0000842303.

Керуючись статтями 2, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 27.11.2009р. №0000852303 повністю та рішення від 27.11.2009р. №0000842302 в частині застосування до підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2672 (дві тисячі шістсот сімдесят дві)грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь підприємця ОСОБА_1 3грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 26 квітня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.  

Суддя                                                                                                         В.В.Дмитрук